Ревелятивні евіденційні маркери в англомовних оповідях про сновидіння: дослідження на матеріалі корпусу
Анотація
Стаття презентує корпусне дослідження, яке предметом якого є ревелятивне евіденційне маркування в англомовних оповідях про сновидіння, а об’єктом виступають вирази із ключовим словом dream. Аналіз корпусу з 60 155 оповідей про сновидіння виявив, що в оповідях у якості евіденційного маркування найчастіше зустрічаються вирази in * dream (in the dream, in my dream тощо) та of the dream. Висока частотність маркера in * dream свідчить про загальноприйнятність концептуалізації СОН ЦЕ КОНТЕЙНЕР, що узгоджується з ширшою лінгвістичною метафорою СТАНИ ЦЕ КОНТЕЙНЕРИ. Аналіз контекстів другого за частотністю маркера of the dream ілюструє, що оповідачі вживають його для орієнтації в спогадах про сновидіннях і продукування зв’язних розповідей про них. Тенденції в наративізації сновидінь, виявлені за допомогою кластерного аналізу, також наголошують на ролі евіденційних маркерів для навігації та зв’язності оповіді. Дослідження фокусується на прагматичних та когнітивних наслідках евіденційного маркування, що підкріплене зіставленнями змісту сновидінь з реальними знаннями за допомогою ревелятивного та антиревелятивного евіденційного маркування в оповідях про сновидіння. Виявлено, що ревелятивне евіденційне маркування слугує для підтримання зв’язності оповіді та збереження епістемічного контролю над концептуалізацією досвіду, який оповідується. Отримані результати сприяють розумінню функцій ревелятивного евіденційного маркування та семантичної евіденційної системи англійської мови загалом, роблячи внесок у дослідження лінгвістичного вираження суб'єктивних станів та наративізації суб’єктивного досвіду.
Завантаження
Посилання
Aikhenvald, A. Y. (2018). The Oxford handbook of evidentiality. Oxford: Oxford University Press.
Anthony, L. (2023). AntConc [Build 4.2.1.]. Center for English Language Education in Science and Engineering, School of Science and Engineering, Waseda University. Tokyo, Japan.
Bondarenko, I., & Nikolaienko, V. (2022). Like a bad dream: Navigating narrative spaces of pandemic-themed dream reports. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. The Journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava, 7(1), 2-32. Retrieved from https://lartis.sk/wp-content/uploads/2022/06/bondarenkonikolaienko.pdf
Fludernik, M. (2002). Towards a ‘natural’ narratology. London: Routledge.
Fogli, A., Maria Aiello, L., & Quercia, D. (2020). Our dreams, our selves: Automatic analysis of dream reports. Royal Society Open Science, 7(8), 192080.
Gurajek, B. (2010). Evidentiality in English and Polish. [Master’s thesis, University of Edinburgh, Great Britain]. Retrieved from https://era.ed.ac.uk/bitstream/handle/1842/5313/beata%20gurajek%20thesis_full.pdf;jsessionid=8391cc78808d95fc6333010f7c87a31b?sequence=1
Hendrickx, I., Onrust, L., Kunneman, F., Hürriyetoğlu, A., Bosch, A. V. D., & Stoop, W. (2016). Unraveling reported dreams with text analytics. arXiv preprint. doi:10.48550/ARXIV.1612.03659
Hobson, J. A., Pace-Schott, E. F. & Stickgold, R. (2000). Dreaming and the brain: Toward a cognitive neuroscience of conscious states. Behavioral and Brain Sciences, 23(6), 793-842.
Jakobson, R. (1957). Shifters, verbal categories and the Russian verb. Cambridge: Harvard University Press.
King, R., & Nadasdi, T. (1999). The expression of evidentiality in French-English bilingual discourse. Language in Society, 28(3), 355-365.
Kövecses, Z. (2017). Levels of metaphor. Cognitive Linguistics, 28(2), 321-347.
Kratschmer, A., & Heijnen, A. (2010). Revelative evidentiality in European languages: Linguistic marking and its anthropological background. In G. Diewald & E. Smirnova (Eds.), Linguistic Realization of Evidentiality in European Languages (pp. 331-368). Berlin, New York: De Gruyter Mouton.
Lakoff, G., & Johnson, M. (2008/1980). Metaphors we live by. University of Chicago Press.
Langacker, R. W. (2017). Evidentiality in Cognitive Grammar. In J. I. M. Arrese, G. Haler, & M. Carretero (Eds.), Evidentiality Revisited: Cognitive grammar, functional and discourse-pragmatic perspectives (pp. 13-55). Amsterdam: John Benjamins. doi:10.1075/pbns.271.02lan
Lotman, J. (2009). Culture and explosion. Berlin: Mouton de Gruyter.
Mushin, I. (2001). Evidentiality and epistemological stance: Narrative retelling. Amsterdam: John Benjamins.
Nikolaienko, V. (2023). Patterns of evidentials use in dream narratives. Cognition, communication, Discourse, 26, 83-96. doi:10.26565/2218-2926-2023-26-05
Plungian, V. (2010). Types of verbal evidentiality marking: An overview. In G. Diewald, & E. Smirnova (Eds.), Linguistic Realization of Evidentiality in European Languages (pp. 15-58). Berlin, New York: De Gruyter Mouton.
Squartini, M. (2008). Lexical vs. grammatical evidentiality in French and Italian. Linguistics, 46(5). doi:10.1515/LING.2008.030
Whitt, R. J. (2009). Auditory evidentiality in English and German: The case of perception verbs. Lingua, 119(7), 1083-1095.
Whitt, R. J. (2010). Evidentiality and perception verbs in English and German. Bern: Peter Lang Verlag.
Wiemer, B. (2010). Hearsay in European languages: Toward an integrative account of grammatical and lexical marking. In G. Diewald, & E. Smirnova (Eds.), Linguistic realization of evidentiality in European languages (pp. 59-129). Berlin: Walter de Gruyter.
Авторське право (c) 2023 Ніколаєнко Валерія
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
