Імплікатури поетичного тексту в аспекті перекладу
Анотація
Закономірності відтворення імплікатур при перекладі поетичних текстів розглядаються на матеріалі перекладів мініатюр Маші Калеко та Роберта Ґернгардта Г. Ейгером. Головною рисою імплікатури є те, що вона навмисно вкладається автором у висловлення. Створюючи поетичний текст, автор має два різновиди інтенції: 1) референтивну, яка пов’язана із референцією – співвіднесенням слів зі станами речей зовнішнього світу, та 2) естетичну – позитивне емоційно-оцінне ставлення до створюваної вербальної форми. Імплікатури поетичного тексту відображають і референтивну, і естетичну інтенцію. Вони одночасно реферують і до станів речей зовнішнього світу (власне референція), і до слів (авто-референція). Тому їх відтворення у перекладі має подвійне значення – як для передачі змісту тексту, так і для відображення ідіостилю автора. Кожна імплікатура належить одному з двох рівнів комунікації, які виокремлюються у художньому тексті: а) вертикальному – комунікація між автором і читачем, б) горизонтальному – комунікація між персонажами тексту. Встановлено два випадки відтворення імплікатур вихідного тексту – збереження і втрата. У першому випадку наявні три можливості: 1) перекладачу вдається відтворити імплікатуру такими ж засобами, як її виражено
в оригіналі; 2) оригінальне висловлення, що породжує імплікатуру, відрізняється граматично
від тексту перекладу; 3) перекладач мусить використовувати інші мовні засоби для відтворення імплікатури. В другому випадку наявні три можливості: 1) експлікація імплікатури, 2) заміна її
на іншу імплікатуру, 3) повна втрата.
Завантаження
Посилання
Безугла Л.Р. Вербалізація імпліцитних смислів у німецькомовному діалогічному дискурсі / Л.Р. Безугла. – Харків : ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2007. – 332 с.
Безугла Л.Р. Дидактичні аспекти теорії імплікатур / Л.Р. Безугла // Сучасні фундаментальні теорії та інноваційні практики навчання іноземної мови у вузі. – Х. : ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2013а. – С. 114–138.
Безуглая Л.Р. Прагмапоэтика в когнитивном измерении // Вісник Київ. нац. лінгв. ун-ту. Серія «Філологія». – 2013b. – Т. 16, № 2. – С. 20–27.
Кашичкин А.В. Имплицитность в контексте перевода : автореф. дис. … канд. филол. наук : спец. 10.02.20 / А.В. Кашичкин ; МГЛУ. – М., 2003. – 26 с.
Нефедова Л.А. Когнитивно-типологический аспект импликативной коммуникации
(на материале французских текстов и их переводов на русский язык) : автореф. дис. ... доктора филол. наук : 10.02.20 / Л.А. Нефедова ; УГПУ. – Екатеринбург, 2001. – 41 с.
Почепцов Г.Г. Избранные труды по лингвистике / Г.Г. Почепцов. – Харьков : ХНУ
им. В.Н. Каразина, 2009. – 556 с.
Эткинд Е.Г. Разговор о стихах / Е.Г. Эткинд. – СПб. : ДЕТГИЗ, 2004. – 240 с.
Якобсон Р.О. Лингвистика и поэтика / Р.О. Якобсон // Структурализм: «за» и «против». – М. : Прогресс, 1975. – С. 193–230.
Bouton L.F. Conversational Implicature in a second Language: Learned Slowly when not Deliberately Taught / L.F. Bouton // Journal of Pragmatics. – 1994. – Vol. 22. – P. 157–167.
Grice H.P. Studies in the Way of Word / H.P. Grice. – Cambridge (Mass.), L. : Harvard Univ. Press, 1991. – 406 p.
Harras G. Jenseits von semantischen Konventionen – zum Beispiel: tautologische Äußerungen / G. Harras // Zeitschrift für germanistische Linguistik. – 1999. – Heft 27. – S. 1–12.
Heringer H.J. Gricesche Maximen und interkulturelle Kommunikation / H.J. Heringer // Sprache und Literatur in Wissenschaft und Unterricht. – 1994. – Heft 25. – 2. Halbjahr. –
S. 40–49.
Levinson S.C. Pragmatik / S.C. Levinson ; ins Dt. üb. von M. Wiese. – Tübingen : Niemeyer, 2001. – 476 S.
Meibauer J. Pragmatik / J. Meibauer. – Tübingen : Stauffenburg, 2001. – 208 S.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
