Мультимодальна образність в ілюстрованих текстах для дітей
Анотація
Наукову розвідку присвячено виявленню візуальних засобів створення образності в ілюстрованих текстах, присвячених дитячій читацькій аудиторії. У роботі підтверджується теорія, розроблена Дж. Апплеяром, щодо усвідомлення читачем себе у молодшому та старшому дитячому віці гравцем або героєм чи героїнею наративу під час його читання. У такий спосіб візуальна образність впливає на читацький досвід дитини та створює особливий світ для читача-дитини. У статті імплементовано та розширено положення, запропоновані Г. Крессом та Т. ван Льовеном, і доповнені авторами С. Пейнтером, Дж. Мартіном та Л. Унсвортом.
Соціальна дистанція, візуальне зближення, ставлення та створення читацького контакту в ілюстрованих текстах для дітей створюється завдяки візуальним засобам, зокрема кольору та його насиченості, розташуванню малюнків на просторі сторінки, крупного та дальнього плану зображення. У роботі стверджується, що одним з найважливіших способів створення смислів в ілюстрованих текстах для дітей є створення точки зору фокалізатора, оскільки у більшості наративів для дітей фокалізатором є саме дитини або антропоморфний персонаж дитячого віку.
У роботі доведено, що крупний план зображення персонажів створює зоровий контакт із читачем-дитиною, так само, як і кольорові рішення стають візуальним засобом творення точки зору фокалізатора. Дальній і повний план зображення постає візуальним засобом імплементації іронічних контекстів та смислів. В іронічних наративах для дітей інконгруентність конструюється завдяки візуальному зображенню персонажів і створенню візуального контрасту між узагальненим сприйняттям речей і їхнього бачення у наративах для дітей. Наближення персонажів на малюнках або їх дистанціювання втілює смисли щодо їхнього соціального або психологічного контакту або непорозуміння між ними. Спеціальний кут зображення персонажів слугує засобом визначення типу наратора історії, а саме непрямий косий кут із верхньої перспективи стає інструментом дорослого наратора у творенні історії.
Завантаження
Посилання
Arizpe, E., & Styles, M. (2016). Children reading picturebooks: Interpreting visual texts (2nd ed.). London and New York: Routledge Taylor & Francis Group.
Fludernik, M. (2002). An introduction to narratology. London and New York: Routledge. Taylor & Francis Group.
Hunt, P. (Ed.). (2005). Understanding children’s literature (2nd ed.). London and New York: Routledge Taylor & Francis Group.
Kress, G. & van Leeuwen, T. (2006). Reading images: The grammar of visual design (2nd ed.). London and New York: Routledge Taylor & Francis Group.
Nikolajeva, M., & Scott C. (2000). The dynamics of picturebook communication. Children’s literature in education, 31(4), 225–239.
Nodelman, P. (2005). Decoding the images: How picture books work. In P. Hunt (Ed.), Understanding Children’s literature (pp. 128–139). London and New York: Routledge Taylor & Francis Group.
Nørgaard, N. (2010). New perspectives on narrative and multimodality. In R. Page (Ed.), Multimodality and the literary text: Making sense of Safran Foer’s ‘Extremely loud and incredibly close’ (pp. 115–126). New York, London: Routledge Taylor & Francis Group.
Nørgaard, N. (2018). Multimodal stylistics of the novel: more than words. New York and London: Routledge Taylor & Francis Group.
Painter, C., Martin, J., & Unsworth, L. (2012). Reading visual narratives: Image analysis in children’s picturebooks. UK: Equinox Publishing Ltd.
Tsapiv A.O. (2020). Poetics of narrative of the anglophone literary texts for children (Unpublishes thesis for a doctor of sciences in philology degree) V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, Ukraine.
Авторське право (c) 2022 Алла Цапів
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
