Американські соціальні медіа про російсько-українську війну: мультимодальний аналіз
Анотація
Це дослідження зосереджено на політичному наративі про російсько-українську війну в американських соціальних медіа. Воно має на меті дослідити типи і конфігурацію мультимодальних семіотичних ресурсів, які використовуються для представлення подій цієї війни та моделюють їх сприйняття аудиторією, насамперед американською, у соціальних мережах, зокрема, Telegram-каналі The New York Times, що висвітлює російське військове вторгнення 2022 року. Які семіотичні ресурси використовують американські соціальні медіа для побудови наративу про війну? Які формати постів переважають; як вони розгортають інформацію про російсько-українську війну та конструюють її сприйняття: концепти війни, України як жертви агресії та борця за незалежність, Росії як держави-терориста та їхніх союзників і противників? Теоретично це дослідження базується на когнітивно-семіотичному та мультимодальному підходах у політичній лінгвістиці. У політичному медіа-наративі оповідання формує сприйняття реалій війни: воно формує та переформатує читацьку інтерпретацію світу, надає конотації фактам і подіям. Мультимодальний наратив включає різні семіотичні ресурси – вербальні, графічні, аудіальні та кінематографічні (у відео). Конфігурація цих різнорідних знаків у пості конкретного Telegram-каналу визначає його вплив як переважно раціональний або емоційний. Отримані дані показують, що для Telegram-каналу The New York Times характерні такі формати постів: зображення, за яким йде текст і посилання на інший сайт (найчастіший); галерея (галерея зображень) і цитата (цитата із заголовком джерела/автора) (рідше); рідковживані відео та аудіо. Вони служать для того, щоб підкреслити, деталізувати та розширити інформацію в пості. Дослідження доводить, що Telegram пости разом із емодзі-реакціями користувачів є специфічним інтерактивним жанром мультимодального політичного дискурсу. Емодзі реалізують як прагматичну, так і когнітивну функції: з одного боку, вони є ефективними інструментами для вимірювання реакції користувачів; з іншого, вони сприяють формуванню смислу, оцінюючи та висвітлюючи описані концепції. Домінування раціональної та перевіреної інформації в Telegram-каналі The New York Times створює правдивий образ геноцидної ВІЙНИ Росії проти України та дає справедливу оцінку пов’язаних концептів.
Завантаження
Посилання
Berger, J. (2016). Invisible influence: The hidden forces that shape behavior. New York, London, Toronto, etc.: Simon & Schuster Paperbacks.
Crying face (n.d.). Emojipedia. Retrieved from https://emojipedia.org/crying-face/
Dijk, T. A. van (2008). Discourse and context: A sociocognitive approach. New York, NY: Cambridge University Press.
Divjak, D., Milin, P., & Medimorec, S. (2020). Construal in language: A visual-world approach to the effects of linguistic alternations on event perception and conception. Cognitive Linguistics, 31(1), 37-72. https://doi.org/10.1515/cog-2018-0103
Groth, S. (2019). Political narratives / narrations of the political: An introduction. Narrative Culture, 6(1), 1-20. https://doi.org/10.13110/narrcult.6.1.0001
Herasimenka, A., Bright, J., Knuutila, A., & Howard, P.N. (2022). Misinformation and professional news on largely unmoderated platforms: The case of Telegram. Journal of information technology and politics, 1-15. https://doi.org/10.1080/19331681.2022.2076272
Herrero-Solana, V., & Castro-Castro, C. (2022). Telegram channels and bots: A ranking of media outlets based in Spain. Societies, 12(6), 164. https://doi.org/10.3390/soc12060164
How we verify our reporting on the Ukraine war (2022, March 11). The New York Times. Retrieved from https://www.nytimes.com/2022/03/11/world/europe/ukraine-war-journalism.html?action
Kress, G. (2010). Multimodality: A social semiotic approach to contemporary communication. London & New York: Routledge.
Krysanova, T. (2019). Constructing negative emotions in cinematic discourse: a cognitive-pragmatic perspective. Cognition, communication, discourse, 19, 55-77. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2019-19-04
Lakoff, G., & Turner, M. (1989). More than cool reason. A field guide to poetic metaphor. Chicago and London: The University of Chicago Press.
Moschini, I., & Sindoni, M. G. (Eds.) (2022). Mediation and multimodal meaning making in digital environments. Routledge.
Neudert, L.-M., Howard, P., & Kollanyi, B. (2019). Sourcing and automation of political news and information during three European elections. Social Media + Society, 5(3). https://doi.org/10.1177/2056305119863147
O’Halloran, K. L. (2011). Multimodal analysis and digital technology. In A. Baldry, & E. Montagna (Eds.). Interdisciplinary Perspectives on Multimodality: Theory and Practice (pp. 1-26). Campobasso: Palladino.
Post Formats (n.d.). Retrieved from https://developer.wordpress.org/themes/functionality/post-formats/
Red Heart (n.d.). Emojipedia. Retrieved from https://emojipedia.org/red-heart/
Shenhav, S. R. (2006). Political narratives and political reality. International Political Science Review, 27(3), 245-262. https://doi.org/10.1177/0192512106064474
Shevchenko, I., & Gutorov, V. (2019). A cognitive-pragmatic perspective on apologies in English and Ukrainian discourse. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. The journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava, IV (2), 301-341.
Thinking face (n.d.). Emojipedia. Retrieved from https://emojipedia.org/thinking-face/
Thumbs Down (n.d.). Emojipedia. Retrieved from https://emojipedia.org/search/?q=thumbs-down
Thumbs Up (n.d.). Emojipedia. Retrieved from https://emojipedia.org/search/?q=thumbs-up
Zhabotynska, S., & Ryzhova, O. (2022). Ukraine and the West in pro-Russia Chinese media: A methodology for the analysis of multimodal political narratives. Cognition, communication, discourse, 24, 115-139. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2022-24-09
Zhabotynska, S., & Slyvka, N. (2020). Emotive speech acts and their discourse modifications in the literary text. Discourse and Interaction, 13(1), 113-136. https://doi.org/10.5817/DI2020-1-113
Авторське право (c) 2022 Ірина Шевченко
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
