Дигітальний дискурс серед близьких і споріднених явищ
Анотація
Стаття присвячена дослідженню дигітального / цифрового дискурсу. Розмаїття різних типів такої важливої соціокультурної площини взаємодії сучасників, як дискурс потребує різнорівневого та багатовекторного його вивчення. Ця робота висвітлює теоретичні засади репрезентації сучасного дигітально орієнтованого дискурсу в гармонійному симбіозі з дійсним виявом його існування. У цій праці розмежовуються поняття «комп’ютерного дискурсу», «віртуального дискурсу» та «дигітального дискурсу» (ДД). Жанри віртуального дискурсу, такі, як класи онлайн-навчання, миттєві повідомлення, жанр відеоігор представлено як дотичні явища, що являють собою основну лінгвальну площину комунікативної взаємодії сучасників. Дигітальна орієнтованість цих новітніх соціолінгвальних явищ є інгерентною властивістю вияву прагматичних інтенцій клієнтів та агентів аналізованого дискурсу, які представлено у матриці їх компетентнісних характеристик. Увага приділяється спільним і відмінним властивостям споріднених типів дискурсу, їх параметрам і різнорівневим засобам, що їх аранжують. Виявлено інституційні та інституційно-типологічні характеристики англомовного дигітального дискурсу (АДД), умови комунікації та способи її організації; окреслено його соціалізаційну та комунікативну мету; розглянуто його гіперо- та гіпонімічний виміри; представлено стратегії подання та отримання інформації; виокремлено мікро-, мезо-, та макрорівні АДД.
Завантаження
Посилання
Arulanantham, A. T. (1998). Breaking the rules? Wittgenstein and legal realism. Yale Law Journal, 107(6), 1853-1883.
Atlan, H. (1988). Measures of biologically meaningful complexity. In E. Peliti (Ed.), Measures of complexity: proceedings of the conference held in Rome, September 30-October 2, 1987 (pp. 112–127). Berlin, New York: Springer-Verlag.
Augello, A., Pilato, G., Machi, A., & Gaglio, S. (2012). An approach to enhance chatbot semantic power and maintainability: Experiences within the FRASI Project. 2012 IEEE Sixth International Conference on Semantic Computing (pp. 186-193). https://doi.org/10.1109/ICSC.2012.26
Bandhakavi, A., Wiratunga, N., & Massie, S. (2017). Lexicon generation for emotion detection from text. IEEE Intelligent Systems, 32(1), 102-108.
Baron, N. (2005). Instant messaging and the future of language. Communications of the ACM 48(7), 29-31. https://doi.org/10.1145/1070838.1070860
Baym, N. K. (1995). The emergence of community in computer-mediated communication. In S. Jones (Ed.), CyberSociety (pp.138-163). Newbury Park, CA: Sage.
Bazarova, N., & Yuan, C. (2013). Expertise recognition and influence in intercultural groups: Differences between face-to-face and computer-mediated communication. Journal of computer-mediated communication, 18(4), 437-453. https://doi.org/10.1111/jcc4.12018
Beciu, C. (2011). Sociologia comunicarii si a spatiului public [Sociology of communication and public space]. Retrieved from https://www.libris.ro/ebook-sociologia-comunicarii-si-a-spatiului-public-EPM978-973-46-1807-1--p13226494.html
Bolliger, D. L. (2009). Use of patterns of visual cues in computer-mediated communication. The Quarterly Review of Distance Education, 10(2), 95-108.
Chun, D. M. (2008). Computer-mediated discourse. Mediating discourse online, 3, 115-167.
Collister, L. (2008). Virtual discourse structure: An analysis of conversation in World of Warcraft (Unpublished master's thesis). University of Pittsburgh, USA. Retrieved from http://d-scholarship.pitt.edu/7992/1/collister-mathesis2008-virtual_discourse_structure_1.pdf
Dijk van, T. A. (1997). The study of discourse. Discourse as structure and process. Discourse studies: A multidisciplinary introduction (vol.1). London: Thousand Oaks, New Delhi: Sage Publications. https://dx.doi.org/10.4135/9781446221884
DiMarco, A., & DiMarco, H. (2003). Investigating cybersociety: a consideration of the ethical and practical issues surrounding online research in chatrooms. Y. Jewkes (Ed.), Crime, deviance and identity on the Internet (pp.164-179). Portland, OR: William Publishing.
Goroshko, E. I., & Zemlyakova, E. A. (2011). Virtualnoye zhanrovedeniye: stanovleniye teoreticheskoy paradigmy [Virtual genre studies: Formation of theoretical paradigm]. Scientific notes of V. I. Vernadsky Taurida National University. Series Philology. Social Communications, 24 (1), Part 1, 225-237.
Grosz, B., & Sidner, C. (1980). Attention, intentions, and the structure of discourse. Computational Linguistics, 12 (3).
https://www.researchgate.net/publication/2481502_Attention_Intentions_And_The_Structure_Of_Discourse
Hacking, I. (1991). Speculation, calculation and the creation of phenomena. In G. Munevar (Ed.), Beyond Reason (pp. 131-157). Boston, MA: Kluwer Academic Publishers. https://doi.org/10.1007/978-94-011-3188-9_5
Indurkhya, N. & Damerau, F. J. (Eds.). (2010). Handbook of natural language processing. CRC Press: Taylor and Francis Group, 2 ed. https://www.routledge.com/Handbook-of-Natural-Language-Processing/Indurkhya-Damerau/p/book/9781420085921
Herring, S. C. (2004). Computer-mediated discourse analysis: An approach to researching online behavior. In S. A. Barab, R. Kling, & J. H. Gray (Eds.), Designing for virtual communities
in the service of learning (pp. 338–376). Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511805080.016
Holt, R. (2004). Dialogue on the Internet: Language, civic identity, and computer-mediated communication. Westport, CT: Praeger.
Howard, J., & Callero, P. (1991). The Self-Society dynamic. New York: Cambridge University Press.
Jones, S., Johnson-Yale, C., & Millermaier, S. (2009). US college students’ Internet use: Race, gender and digital divides. Journal of Computer-Mediated Communication, 14(2), 244-264.
Kane, D. (2017). UCI Libraries' Chatbot Files (ANTswers), Dryad, Dataset. https://doi.org/10.7280/D1P075
Kane, D. (2019). Creació, gestió i anàlisi d'un bot de conversa a biblioteques acadèmiques [Creating, managing and analyzing an academic library chatbot]. BiD: textos universitaris de biblioteconomia i documentació, núm. 43 (desembre). http://bid.ub.edu/en/43/kane.htm
Kust, B. (2015). Randvoorwaarden voor initiatieven [Randvoorwaarden for initiatives]. Driebergen: Bureau Landwijzer. Retrieved from https://edepot.wur.nl/384380
Loader, B.D. (2008). Social movements and new media. Sociology Compass 2(6), 1920-1933. https://doi.org/10.1111/j.1751-9020.2008.00145.x
Mohebi, L. (2019, June 8,). Discourse analysis in a virtual classroom: A MOOC example. SSRN Electronic Journal. Retrieved from: https://ssrn.com/abstract=3401161/ or http://doi.org/10.2139/ssrn.3401161
Noort van, G., Antheunis, M., & Reijmersdal van, E.A. (2012). Social connections and the persuasiveness of viral campaigns in social network sites: Persuasive intent as the underlying mechanism. Journal of Marketing Communications 18(1), 39-53. https://doi.org/10.1080/13527266.2011.620764
Paltridge, B. (2006). Discourse analysis. London: Continuum.
Paul, C. A. (2012). Wordplay and the discourse of video games: Analyzing words, design, and play. New York: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203124031 https://www.bbc.com/news/technology-25812130
Perrault, C., & Allen, J. (1980). Analyzing intention in utterances. Artificial intelligence, 15(3), 143-178.
Petukhova, V., Gropp, M., Klakow, D., Eigner, G., Topf, M., Srb, S., Motlícek, P., Potard, B., Dines, J., Deroo, O., Egeler, R., Meinz, U., Liersch, S. & Schmidt, A. (2014). The DBOX corpus collection of spoken human-human and human-machine dialogues. In N. Calzolari, K. Choukri, T. Declerck, H. Loftsson, B. Maegaard, J. Mariani, A. Moreno, J. Odijk & S. Piperidis (Eds.), LREC (pp. 252-258). European Language Resources Association (ELRA).
Preston, R. (2014, January 21). Virtual mannequins promise better fit for online shoppers. BBC News Technology. Retrieved from https://www.bbc.com/news/technology-25812130
Prikhodko, A. M. (2008). Kontsepty i kontseptosystemy v kohnityvno-dyskursyvnii paradyhmi linhvistyky [Concepts and conceptual systems in the cognitive-discursive paradigm of linguistics]. Zaporozhye: Premier.
Renkema, J. (1993). Discourse studies. Amsterdam/Philadelphia: John Benjamin.
Rock, I. (1988). The logic of perception. Cambridge, MA: MIT Press.
Shevchenko, I. (2019). Enactive meaning-making in the discourse of theatre and film. Cognition, communication, discourse, 19, 15-19. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2019-19-01
Sierra, S. (2016). Playing out loud: Videogame references as resources in friend interaction for managing frames, epistemics, and group identity. Language in Society, 45(2), 217-245. http://www.jstor.org/stable/43904730
Stansberry, S.L. (2006). Effective assessment of online discourse in LIS courses. Journal of Education for Library and Information Science, 47(1), 27-37. https://doi.org/10.10.2307/40324335
Tagg, C. (2012). The discourse of text messaging: Analysis of SMS communication. London: Continuum. Retrieved from http://oro.open.ac.uk/45601/
Tatsenko, N. V. (2009). Zasoby realizatsii mehakontseptiv PROSTIR, CHAS, INFORMATSIIA v suchasnii anhliiskii movi (na materiali innovatsii virtualnoi realnosti) [Means of realization of megaconcepts SPACE, TIME, INFORMATION in Modern English (Based on the innovations of virtual reality)] (Unpublished PhD dissertation). V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv.
University of Pennsylvania, engineering and applied science (EAS), 2022-23 Catalog (2022). Retrieved from https://catalog.upenn.edu/courses/eas
Yan, Z., Duan, N., & Bao, J.-W. (2016). DocChat: An information retrieval approach for chatbot engines using unstructured documents. Proceedings of the 54th annual meeting of the association for computational linguistics (Volume 1: Long Papers) (pp. 516-525). Berlin: Association for Computational Linguistics. https://doi.org/10.18653/v1/P16-1049
Авторське право (c) 2022 Анатолій Приходько, Наталія Лазебна
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
