Дигітальний дискурс серед близьких і споріднених явищ
Анотація
Стаття присвячена дослідженню дигітального / цифрового дискурсу. Розмаїття різних типів такої важливої соціокультурної площини взаємодії сучасників, як дискурс потребує різнорівневого та багатовекторного його вивчення. Ця робота висвітлює теоретичні засади репрезентації сучасного дигітально орієнтованого дискурсу в гармонійному симбіозі з дійсним виявом його існування. У цій праці розмежовуються поняття «комп’ютерного дискурсу», «віртуального дискурсу» та «дигітального дискурсу» (ДД). Жанри віртуального дискурсу, такі, як класи онлайн-навчання, миттєві повідомлення, жанр відеоігор представлено як дотичні явища, що являють собою основну лінгвальну площину комунікативної взаємодії сучасників. Дигітальна орієнтованість цих новітніх соціолінгвальних явищ є інгерентною властивістю вияву прагматичних інтенцій клієнтів та агентів аналізованого дискурсу, які представлено у матриці їх компетентнісних характеристик. Увага приділяється спільним і відмінним властивостям споріднених типів дискурсу, їх параметрам і різнорівневим засобам, що їх аранжують. Виявлено інституційні та інституційно-типологічні характеристики англомовного дигітального дискурсу (АДД), умови комунікації та способи її організації; окреслено його соціалізаційну та комунікативну мету; розглянуто його гіперо- та гіпонімічний виміри; представлено стратегії подання та отримання інформації; виокремлено мікро-, мезо-, та макрорівні АДД.
Завантаження
Посилання
Arulanantham, A. T. (1998). Breaking the rules? Wittgenstein and legal realism. Yale Law Journal, 107(6), 1853-1883.
Atlan, H. (1988). Measures of biologically meaningful complexity. In E. Peliti (Ed.), Measures of complexity: proceedings of the conference held in Rome, September 30-October 2, 1987 (pp. 112–127). Berlin, New York: Springer-Verlag.
Augello, A., Pilato, G., Machi, A., & Gaglio, S. (2012). An approach to enhance chatbot semantic power and maintainability: Experiences within the FRASI Project. 2012 IEEE Sixth International Conference on Semantic Computing (pp. 186-193). https://doi.org/10.1109/ICSC.2012.26
Bandhakavi, A., Wiratunga, N., & Massie, S. (2017). Lexicon generation for emotion detection from text. IEEE Intelligent Systems, 32(1), 102-108.
Baron, N. (2005). Instant messaging and the future of language. Communications of the ACM 48(7), 29-31. https://doi.org/10.1145/1070838.1070860
Baym, N. K. (1995). The emergence of community in computer-mediated communication. In S. Jones (Ed.), CyberSociety (pp.138-163). Newbury Park, CA: Sage.
Bazarova, N., & Yuan, C. (2013). Expertise recognition and influence in intercultural groups: Differences between face-to-face and computer-mediated communication. Journal of computer-mediated communication, 18(4), 437-453. https://doi.org/10.1111/jcc4.12018
Beciu, C. (2011). Sociologia comunicarii si a spatiului public [Sociology of communication and public space]. Retrieved from https://www.libris.ro/ebook-sociologia-comunicarii-si-a-spatiului-public-EPM978-973-46-1807-1--p13226494.html
Bolliger, D. L. (2009). Use of patterns of visual cues in computer-mediated communication. The Quarterly Review of Distance Education, 10(2), 95-108.
Chun, D. M. (2008). Computer-mediated discourse. Mediating discourse online, 3, 115-167.
Collister, L. (2008). Virtual discourse structure: An analysis of conversation in World of Warcraft (Unpublished master's thesis). University of Pittsburgh, USA. Retrieved from http://d-scholarship.pitt.edu/7992/1/collister-mathesis2008-virtual_discourse_structure_1.pdf
Dijk van, T. A. (1997). The study of discourse. Discourse as structure and process. Discourse studies: A multidisciplinary introduction (vol.1). London: Thousand Oaks, New Delhi: Sage Publications. https://dx.doi.org/10.4135/9781446221884
DiMarco, A., & DiMarco, H. (2003). Investigating cybersociety: a consideration of the ethical and practical issues surrounding online research in chatrooms. Y. Jewkes (Ed.), Crime, deviance and identity on the Internet (pp.164-179). Portland, OR: William Publishing.
Goroshko, E. I., & Zemlyakova, E. A. (2011). Virtualnoye zhanrovedeniye: stanovleniye teoreticheskoy paradigmy [Virtual genre studies: Formation of theoretical paradigm]. Scientific notes of V. I. Vernadsky Taurida National University. Series Philology. Social Communications, 24 (1), Part 1, 225-237.
Grosz, B., & Sidner, C. (1980). Attention, intentions, and the structure of discourse. Computational Linguistics, 12 (3).
https://www.researchgate.net/publication/2481502_Attention_Intentions_And_The_Structure_Of_Discourse
Hacking, I. (1991). Speculation, calculation and the creation of phenomena. In G. Munevar (Ed.), Beyond Reason (pp. 131-157). Boston, MA: Kluwer Academic Publishers. https://doi.org/10.1007/978-94-011-3188-9_5
Indurkhya, N. & Damerau, F. J. (Eds.). (2010). Handbook of natural language processing. CRC Press: Taylor and Francis Group, 2 ed. https://www.routledge.com/Handbook-of-Natural-Language-Processing/Indurkhya-Damerau/p/book/9781420085921
Herring, S. C. (2004). Computer-mediated discourse analysis: An approach to researching online behavior. In S. A. Barab, R. Kling, & J. H. Gray (Eds.), Designing for virtual communities
in the service of learning (pp. 338–376). Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511805080.016
Holt, R. (2004). Dialogue on the Internet: Language, civic identity, and computer-mediated communication. Westport, CT: Praeger.
Howard, J., & Callero, P. (1991). The Self-Society dynamic. New York: Cambridge University Press.
Jones, S., Johnson-Yale, C., & Millermaier, S. (2009). US college students’ Internet use: Race, gender and digital divides. Journal of Computer-Mediated Communication, 14(2), 244-264.
Kane, D. (2017). UCI Libraries' Chatbot Files (ANTswers), Dryad, Dataset. https://doi.org/10.7280/D1P075
Kane, D. (2019). Creació, gestió i anàlisi d'un bot de conversa a biblioteques acadèmiques [Creating, managing and analyzing an academic library chatbot]. BiD: textos universitaris de biblioteconomia i documentació, núm. 43 (desembre). http://bid.ub.edu/en/43/kane.htm
Kust, B. (2015). Randvoorwaarden voor initiatieven [Randvoorwaarden for initiatives]. Driebergen: Bureau Landwijzer. Retrieved from https://edepot.wur.nl/384380
Loader, B.D. (2008). Social movements and new media. Sociology Compass 2(6), 1920-1933. https://doi.org/10.1111/j.1751-9020.2008.00145.x
Mohebi, L. (2019, June 8,). Discourse analysis in a virtual classroom: A MOOC example. SSRN Electronic Journal. Retrieved from: https://ssrn.com/abstract=3401161/ or http://doi.org/10.2139/ssrn.3401161
Noort van, G., Antheunis, M., & Reijmersdal van, E.A. (2012). Social connections and the persuasiveness of viral campaigns in social network sites: Persuasive intent as the underlying mechanism. Journal of Marketing Communications 18(1), 39-53. https://doi.org/10.1080/13527266.2011.620764
Paltridge, B. (2006). Discourse analysis. London: Continuum.
Paul, C. A. (2012). Wordplay and the discourse of video games: Analyzing words, design, and play. New York: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203124031 https://www.bbc.com/news/technology-25812130
Perrault, C., & Allen, J. (1980). Analyzing intention in utterances. Artificial intelligence, 15(3), 143-178.
Petukhova, V., Gropp, M., Klakow, D., Eigner, G., Topf, M., Srb, S., Motlícek, P., Potard, B., Dines, J., Deroo, O., Egeler, R., Meinz, U., Liersch, S. & Schmidt, A. (2014). The DBOX corpus collection of spoken human-human and human-machine dialogues. In N. Calzolari, K. Choukri, T. Declerck, H. Loftsson, B. Maegaard, J. Mariani, A. Moreno, J. Odijk & S. Piperidis (Eds.), LREC (pp. 252-258). European Language Resources Association (ELRA).
Preston, R. (2014, January 21). Virtual mannequins promise better fit for online shoppers. BBC News Technology. Retrieved from https://www.bbc.com/news/technology-25812130
Prikhodko, A. M. (2008). Kontsepty i kontseptosystemy v kohnityvno-dyskursyvnii paradyhmi linhvistyky [Concepts and conceptual systems in the cognitive-discursive paradigm of linguistics]. Zaporozhye: Premier.
Renkema, J. (1993). Discourse studies. Amsterdam/Philadelphia: John Benjamin.
Rock, I. (1988). The logic of perception. Cambridge, MA: MIT Press.
Shevchenko, I. (2019). Enactive meaning-making in the discourse of theatre and film. Cognition, communication, discourse, 19, 15-19. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2019-19-01
Sierra, S. (2016). Playing out loud: Videogame references as resources in friend interaction for managing frames, epistemics, and group identity. Language in Society, 45(2), 217-245. http://www.jstor.org/stable/43904730
Stansberry, S.L. (2006). Effective assessment of online discourse in LIS courses. Journal of Education for Library and Information Science, 47(1), 27-37. https://doi.org/10.10.2307/40324335
Tagg, C. (2012). The discourse of text messaging: Analysis of SMS communication. London: Continuum. Retrieved from http://oro.open.ac.uk/45601/
Tatsenko, N. V. (2009). Zasoby realizatsii mehakontseptiv PROSTIR, CHAS, INFORMATSIIA v suchasnii anhliiskii movi (na materiali innovatsii virtualnoi realnosti) [Means of realization of megaconcepts SPACE, TIME, INFORMATION in Modern English (Based on the innovations of virtual reality)] (Unpublished PhD dissertation). V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv.
University of Pennsylvania, engineering and applied science (EAS), 2022-23 Catalog (2022). Retrieved from https://catalog.upenn.edu/courses/eas
Yan, Z., Duan, N., & Bao, J.-W. (2016). DocChat: An information retrieval approach for chatbot engines using unstructured documents. Proceedings of the 54th annual meeting of the association for computational linguistics (Volume 1: Long Papers) (pp. 516-525). Berlin: Association for Computational Linguistics. https://doi.org/10.18653/v1/P16-1049
Авторське право (c) 2022 Анатолій Приходько, Наталія Лазебна
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
