Цитування Шекспіра в німецькомовній лінгвокультурі: еколінгвістичний підхід
Анотація
Статтю присвячено дослідженню особливостей ептонімізованих цитат Вільяма Шекспіра у німецькій мові в межах транслінгвального аспекту еколінгвістичного підходу до вивчення мовно-мовленнєвих явищ. Еколінгвістика уможливлює вивчення буття мови у поєднанні одиниць мови та мовлення з геополітичними, історичними, соціальними, психологічними чинниками. В термінах цього підходу англійська мова вважається «надважкою» за чисельністю носіїв, а значить такою, що може здійснювати вплив на мови з нижчою чисельністю, наприклад «важку» німецьку. Метою роботи є дослідити особливості цього впливу на прикладі цитат з творів найвідомішого британського письменника усіх часів Вільяма Шекспіра, які адаптовано німецькою лінгвокультурою і які мають власні формальні та функціональні характеристики на сучасному етапі розвитку німецької мови. Німецькомовні версії ептонімізованих цитат Шекспіра є результатом когнітивних, історичних та соціокультурних чинників адаптації нових знакових явищ до мовного середовища-приймача. Транслінгвальний аспект еколінгвістики уможливлює пояснення використання ептонімізованих одиниць англійської мови та культури в контексті і засобами німецької мови як мови-приймача, де ці одиниці набувають специфічних характеристик. Встановлення цих характеристик є метою представленої роботи, яка вивчає як об’єкт цитати з творів Вільяма Шекспіра, що набули на німецькомовному ґрунті якостей крилатих висловів (ептонімізовані цитати) або навіть демонструють схильність до фразеологізації. Завданнями роботи є визначення шляхів, якими цитати Шекспіра потрапляють до німецької лінгвокультури, встановлення структурно-семантичних особливостей вживання ептонімізованих цитат Шекспіра у сучасних німецькомовних Інтернет-дискурсах, опис основних функції таких цитат Шекспіра в згаданих дискурсах з урахуванням чинника креолізації тексту.
Розгляд соціо-історичного підґрунтя інтеграції творчості Шекспіра в німецькомовну лінгвокультуру дозволив виявити основні чинники популяризації цитат та їх проникнення до мовної свідомості носіїв німецької мови. Цими чинниками є переклади творів Шекспіра німецькою мовою, театральні постановки, запозичення і обробки сюжетів Шекспіра німецькомовними письменниками, входження творів британського автора до обов’язкових освітніх програм. За формальними ознаками виокремлюються точні цитати у фразеологічному значенні без вказівки на першоджерело, точної цитати у фразеологічному значенні із вказівкою на першоджерело, точні цитати у фразеологічному значенні інтенційно без вказівки на джерело, цитація з трансформаціями та недослівна цитація без інтендованої трансформації. Такі цитати виконують інформативну, орнативну, атрактивну та людичну функції.
Завантаження
Посилання
Calvet, J.-L. (1999). Pour une écologie des langues du monde [For an ecology of the languages of the world]. Paris: Plon.
Dedner, B. (2013). “Alle Dichter wie Schulknaben”. Büchner und Shakespeare [“All poets like schoolboys”. Buchner and Shakespeare]. In: Georg Büchner. Revolutionär mit Feder und Skalpell, hrsg. von Ralf Beil und Burghard Dedner. [Katalog zur Ausstellung des Instituts Mathildenhöhe Darmstadt, 13. Oktober 2013 bis 16. Februar 2014]. Ostfildern, Deutschland: Hatje Cantz Verlag.
Dehrmann, M.-G. (2015). Urgermanisch oder eingebürgert? Wie Shakespeare im 19. Jahrhundert zum “Deutschen” wird [Proto-Germanic or naturalized? How Shakespeare became “German” in the 19th century]. In C. Jansohn (Ed.), Shakespeare unter den Deutschen (pp. 15-31). Stuttgart: Franz Steiner Verlag.
Der “deutsche” Shakespeare: Vom Theater-Provokateur zum Opfer der Klassiklegende [The “German” Shakespeare: From the theater provocateur to the victim of the classical legend] (1996). Shakespeare inszeniert: Das westdeutsche Regietheater und die Theatertradition des >dritten deutschen Klassikers< (pp. 15-85). Berlin, Boston: De Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110929027-002
Die große Chronik-Weltgeschichte: Absolutismus, Aufklärung und Revolution [The great chronicle world history: absolutism, enlightenment and revolution] (2008). Bd. 11. [1648-1793]. Detlef Wienecke-Janz Wissenmedia Verlag.
Fill, A. (2001). Ecolinguistics. State of the art 1988. In A. Fill & P. Mühlhäusler (Eds.), The Ecolinguistics Reader: Language, Ecology and Environment (pp. 43-54). London, New York: Continuum.
“Gut gebrüllt, Löwe”: 16 Shakespeare-Zitate zum Todestag (2016, April 24). Morgenpost. Retrieved from https://www.morgenpost.de/vermischtes/article207462977/Gut-gebruellt-Loewe-16-Shakespeare-Zitate-zum-Todestag.html
Harré, R., Brockmeier, J., & Mühlhäusler, P. (1999). Greenspeak: a study of environmental discourse. Thousand Oaks, CA: Sage.
Haugen, E. (1972). The eсology of language. Stanford: Standford University Press.
Hauptmann, G. (1915). Deutschland und Shakespeare. Jahrbuch der Deutschen Shakespeare-Gesellschaft, 51, vii-xii.
Herder, J. G. (2014). Shakespear [Shakespeare]. In H. Korte (Ed.), Herder. Goethe. Frisi. Möser. Von deutscher Art und Kunst (S. 69-94). Stuttgart: Reclam.
Mansky, M. (2011). Die frühe Shakespeare-Rezeption im josephinischen Wien. Überlegungen zur kritischen Haltung der Aufklärer Joseph von Sonnenfels und Cornelius von Ayrenhoff [The early reception of Shakespeare in Josephine Vienna. Reflections on the critical attitude of the enlighteners Joseph von Sonnenfels and Cornelius von Ayrenhoff]. Modern Austrian Literature, 44(1/2), 1-18.
Morozova, O. I. (2015). Ekolohichnyi pidkhid do analizu nepravdyvykh vyslovlen [Ecological approach to analyzing deceptive utterances]. Movni i kontseptualni kartyny svitu, 55, 258-166.
Nurtsch, C. (2019, April 29). Shakespeare: aktuell und unerschöpflich [Shakespeare: topical and inexhaustible]. Deutsche Welle. Retrieved from https://www.dw.com/de/shakespeare-aktuell-und-unersch%C3%B6pflich/a-48524490
Onishchenko, N. A. (2017). Eptonimy O. Vailda v nimetskii movi: ekolinhvistychnyi pidkhid [Eptonyms by O. Wilde in the German language: Ecolinguistic approach]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina, 86, 144-152.
Onishchenko, N. A. (2018). Kontseptosfera tsytat z brytanskoi literatury v nimetskii movi: ekolinhvistychnyi aspekt (na materiali eptonimiv O. Vailda ta Dzh. B. Shou) [Concept sphere of British literature quotations in German: an ecolinguistic approach (based on eptonyms by O. Wilde and G. B. Shaw)]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina, 88, 112-120.
Paulin, R. (2003). The critical reception of Shakespeare in Germany 1682–1914. Native Literature and foreign genius. Hildesheim, Zurich, and New York: Georg Olms Verlag.
Puppel, S. (2007). Interlingwalizm czy translingwalizm? Interkomunikacja czy transkomunikacja? Uwagi w kontekście wspołistnienia językow naturalnych w ramach globalnej wspolnoty kulturowo-językowo-komunikacyjnej [Interlingualism or translingualism? Intercommunication or transcommunication? Notes on the coexistence of natural languages within the global cultural, linguistic and communicative community]. In S. Puppel (Ed.), Społeczeństwo-kultura-język. W stronę interakcyjnej architektury komunikacji (pp. 79-94). Poznań: Katedra Ekokomunikkacji UAM.
Schrickx, W. (1992). Shakespeare On The German Stage: Volume I: 1586–1914. By Simon Williams. Cambridge: University Press, 1991. Pp. xiii 245 illus. £27.50. Theatre Research International, 17(2), 161-162. https://doi.org/10.1017/S0307883300016345
Semenets, O. O. (2013). Linhvoekolohiia ta problemy movnoho vyrazhennia suspilnykh tsinnostei [Linguistic Ecology and the Problems of Lingual Expression of Social Values]. Nova filolohiia, 58, 174–177.
Shakespeare und seine Übersetzer [Shakespeare and his translators] (2016). Welt.de. Retrieved from https://www.welt.de/kultur/literarischewelt/gallery154592790/Shakespeare-und-seine-Uebersetzer.html
Shakespeares Einfluß auf die Deutsche Literatur (n.d.). William Shakespeare. Und der Rest ist Schweigen [Shakespeare's influence on German literature. William Shakespeare. And the rest is silence] Web-Seite. Retrieved from http://www.william-shakespeare.de/allgemein_einfluss_auf_deutsche_literatur.html
Shevchenko, I. S. (2016). Evolutsionalnye mechanizmy kognitivnoj semantiki. [Evolutional mechanisms of cognitive semantics]. Cognition, communication, discourse, 13, 131-141. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2016-13-07
Skriabina, V. B. (2015). Ekolohiia perekladu yak novyi napriam suchasnoi linhvistyky [Ecology of translation as a new trend in modern linguistics]. Naukovyi visnyk Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka. Ser.: Filolohichni nauky (movoznavstvo), 3, 245-249.
Wendel, J. (2005). Notes on the ecology of language. Bunkyo Gakuin University Academic Journal, 5, 511-516.
Wiertlewska, J. M. (2011). Ecolinguistic approach to foreign language teaching on the on the example of English. Glottodidactica (vol. XXXVII, pp. 141-151) Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/236660383_Ecolinguistic_approach_to_foreign_language_teaching_on_the_example_of_english_Glottodidacticavol_XXXVII_2011
Авторське право (c) 2022 Наталія Оніщенко, Тетяна Смоляна
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
