Цитування Шекспіра в німецькомовній лінгвокультурі: еколінгвістичний підхід
Анотація
Статтю присвячено дослідженню особливостей ептонімізованих цитат Вільяма Шекспіра у німецькій мові в межах транслінгвального аспекту еколінгвістичного підходу до вивчення мовно-мовленнєвих явищ. Еколінгвістика уможливлює вивчення буття мови у поєднанні одиниць мови та мовлення з геополітичними, історичними, соціальними, психологічними чинниками. В термінах цього підходу англійська мова вважається «надважкою» за чисельністю носіїв, а значить такою, що може здійснювати вплив на мови з нижчою чисельністю, наприклад «важку» німецьку. Метою роботи є дослідити особливості цього впливу на прикладі цитат з творів найвідомішого британського письменника усіх часів Вільяма Шекспіра, які адаптовано німецькою лінгвокультурою і які мають власні формальні та функціональні характеристики на сучасному етапі розвитку німецької мови. Німецькомовні версії ептонімізованих цитат Шекспіра є результатом когнітивних, історичних та соціокультурних чинників адаптації нових знакових явищ до мовного середовища-приймача. Транслінгвальний аспект еколінгвістики уможливлює пояснення використання ептонімізованих одиниць англійської мови та культури в контексті і засобами німецької мови як мови-приймача, де ці одиниці набувають специфічних характеристик. Встановлення цих характеристик є метою представленої роботи, яка вивчає як об’єкт цитати з творів Вільяма Шекспіра, що набули на німецькомовному ґрунті якостей крилатих висловів (ептонімізовані цитати) або навіть демонструють схильність до фразеологізації. Завданнями роботи є визначення шляхів, якими цитати Шекспіра потрапляють до німецької лінгвокультури, встановлення структурно-семантичних особливостей вживання ептонімізованих цитат Шекспіра у сучасних німецькомовних Інтернет-дискурсах, опис основних функції таких цитат Шекспіра в згаданих дискурсах з урахуванням чинника креолізації тексту.
Розгляд соціо-історичного підґрунтя інтеграції творчості Шекспіра в німецькомовну лінгвокультуру дозволив виявити основні чинники популяризації цитат та їх проникнення до мовної свідомості носіїв німецької мови. Цими чинниками є переклади творів Шекспіра німецькою мовою, театральні постановки, запозичення і обробки сюжетів Шекспіра німецькомовними письменниками, входження творів британського автора до обов’язкових освітніх програм. За формальними ознаками виокремлюються точні цитати у фразеологічному значенні без вказівки на першоджерело, точної цитати у фразеологічному значенні із вказівкою на першоджерело, точні цитати у фразеологічному значенні інтенційно без вказівки на джерело, цитація з трансформаціями та недослівна цитація без інтендованої трансформації. Такі цитати виконують інформативну, орнативну, атрактивну та людичну функції.
Завантаження
Посилання
Calvet, J.-L. (1999). Pour une écologie des langues du monde [For an ecology of the languages of the world]. Paris: Plon.
Dedner, B. (2013). “Alle Dichter wie Schulknaben”. Büchner und Shakespeare [“All poets like schoolboys”. Buchner and Shakespeare]. In: Georg Büchner. Revolutionär mit Feder und Skalpell, hrsg. von Ralf Beil und Burghard Dedner. [Katalog zur Ausstellung des Instituts Mathildenhöhe Darmstadt, 13. Oktober 2013 bis 16. Februar 2014]. Ostfildern, Deutschland: Hatje Cantz Verlag.
Dehrmann, M.-G. (2015). Urgermanisch oder eingebürgert? Wie Shakespeare im 19. Jahrhundert zum “Deutschen” wird [Proto-Germanic or naturalized? How Shakespeare became “German” in the 19th century]. In C. Jansohn (Ed.), Shakespeare unter den Deutschen (pp. 15-31). Stuttgart: Franz Steiner Verlag.
Der “deutsche” Shakespeare: Vom Theater-Provokateur zum Opfer der Klassiklegende [The “German” Shakespeare: From the theater provocateur to the victim of the classical legend] (1996). Shakespeare inszeniert: Das westdeutsche Regietheater und die Theatertradition des >dritten deutschen Klassikers< (pp. 15-85). Berlin, Boston: De Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110929027-002
Die große Chronik-Weltgeschichte: Absolutismus, Aufklärung und Revolution [The great chronicle world history: absolutism, enlightenment and revolution] (2008). Bd. 11. [1648-1793]. Detlef Wienecke-Janz Wissenmedia Verlag.
Fill, A. (2001). Ecolinguistics. State of the art 1988. In A. Fill & P. Mühlhäusler (Eds.), The Ecolinguistics Reader: Language, Ecology and Environment (pp. 43-54). London, New York: Continuum.
“Gut gebrüllt, Löwe”: 16 Shakespeare-Zitate zum Todestag (2016, April 24). Morgenpost. Retrieved from https://www.morgenpost.de/vermischtes/article207462977/Gut-gebruellt-Loewe-16-Shakespeare-Zitate-zum-Todestag.html
Harré, R., Brockmeier, J., & Mühlhäusler, P. (1999). Greenspeak: a study of environmental discourse. Thousand Oaks, CA: Sage.
Haugen, E. (1972). The eсology of language. Stanford: Standford University Press.
Hauptmann, G. (1915). Deutschland und Shakespeare. Jahrbuch der Deutschen Shakespeare-Gesellschaft, 51, vii-xii.
Herder, J. G. (2014). Shakespear [Shakespeare]. In H. Korte (Ed.), Herder. Goethe. Frisi. Möser. Von deutscher Art und Kunst (S. 69-94). Stuttgart: Reclam.
Mansky, M. (2011). Die frühe Shakespeare-Rezeption im josephinischen Wien. Überlegungen zur kritischen Haltung der Aufklärer Joseph von Sonnenfels und Cornelius von Ayrenhoff [The early reception of Shakespeare in Josephine Vienna. Reflections on the critical attitude of the enlighteners Joseph von Sonnenfels and Cornelius von Ayrenhoff]. Modern Austrian Literature, 44(1/2), 1-18.
Morozova, O. I. (2015). Ekolohichnyi pidkhid do analizu nepravdyvykh vyslovlen [Ecological approach to analyzing deceptive utterances]. Movni i kontseptualni kartyny svitu, 55, 258-166.
Nurtsch, C. (2019, April 29). Shakespeare: aktuell und unerschöpflich [Shakespeare: topical and inexhaustible]. Deutsche Welle. Retrieved from https://www.dw.com/de/shakespeare-aktuell-und-unersch%C3%B6pflich/a-48524490
Onishchenko, N. A. (2017). Eptonimy O. Vailda v nimetskii movi: ekolinhvistychnyi pidkhid [Eptonyms by O. Wilde in the German language: Ecolinguistic approach]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina, 86, 144-152.
Onishchenko, N. A. (2018). Kontseptosfera tsytat z brytanskoi literatury v nimetskii movi: ekolinhvistychnyi aspekt (na materiali eptonimiv O. Vailda ta Dzh. B. Shou) [Concept sphere of British literature quotations in German: an ecolinguistic approach (based on eptonyms by O. Wilde and G. B. Shaw)]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina, 88, 112-120.
Paulin, R. (2003). The critical reception of Shakespeare in Germany 1682–1914. Native Literature and foreign genius. Hildesheim, Zurich, and New York: Georg Olms Verlag.
Puppel, S. (2007). Interlingwalizm czy translingwalizm? Interkomunikacja czy transkomunikacja? Uwagi w kontekście wspołistnienia językow naturalnych w ramach globalnej wspolnoty kulturowo-językowo-komunikacyjnej [Interlingualism or translingualism? Intercommunication or transcommunication? Notes on the coexistence of natural languages within the global cultural, linguistic and communicative community]. In S. Puppel (Ed.), Społeczeństwo-kultura-język. W stronę interakcyjnej architektury komunikacji (pp. 79-94). Poznań: Katedra Ekokomunikkacji UAM.
Schrickx, W. (1992). Shakespeare On The German Stage: Volume I: 1586–1914. By Simon Williams. Cambridge: University Press, 1991. Pp. xiii 245 illus. £27.50. Theatre Research International, 17(2), 161-162. https://doi.org/10.1017/S0307883300016345
Semenets, O. O. (2013). Linhvoekolohiia ta problemy movnoho vyrazhennia suspilnykh tsinnostei [Linguistic Ecology and the Problems of Lingual Expression of Social Values]. Nova filolohiia, 58, 174–177.
Shakespeare und seine Übersetzer [Shakespeare and his translators] (2016). Welt.de. Retrieved from https://www.welt.de/kultur/literarischewelt/gallery154592790/Shakespeare-und-seine-Uebersetzer.html
Shakespeares Einfluß auf die Deutsche Literatur (n.d.). William Shakespeare. Und der Rest ist Schweigen [Shakespeare's influence on German literature. William Shakespeare. And the rest is silence] Web-Seite. Retrieved from http://www.william-shakespeare.de/allgemein_einfluss_auf_deutsche_literatur.html
Shevchenko, I. S. (2016). Evolutsionalnye mechanizmy kognitivnoj semantiki. [Evolutional mechanisms of cognitive semantics]. Cognition, communication, discourse, 13, 131-141. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2016-13-07
Skriabina, V. B. (2015). Ekolohiia perekladu yak novyi napriam suchasnoi linhvistyky [Ecology of translation as a new trend in modern linguistics]. Naukovyi visnyk Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka. Ser.: Filolohichni nauky (movoznavstvo), 3, 245-249.
Wendel, J. (2005). Notes on the ecology of language. Bunkyo Gakuin University Academic Journal, 5, 511-516.
Wiertlewska, J. M. (2011). Ecolinguistic approach to foreign language teaching on the on the example of English. Glottodidactica (vol. XXXVII, pp. 141-151) Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/236660383_Ecolinguistic_approach_to_foreign_language_teaching_on_the_example_of_english_Glottodidacticavol_XXXVII_2011
Авторське право (c) 2022 Наталія Оніщенко, Тетяна Смоляна
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
