Стратегії критики та несхвалення в адміністративно-академічному дискурсі
Анотація
У статті розглядається проблема комунікативних стратегій передачі критики та несхвалення, які використовують ректори провідних американських та британських університетів у системі звернень апелятивного жанру. Результати дослідження вказують на те, що дискурсивна репрезентація керівників ВНЗ, які критично оцінюють ті чи інші рішення та події, формує мовну та соціокультурну комунікативну жанрову систему, гармонізація якої досягається ефективними риторико-комунікативними засобами. Апелятивні жанрові висловлювання адміністративно-академічного дискурсу характеризуються динамізмом застосування стратегій позитивної та негативної ввічливості, а також регулярністю відтворення ціннісно центричних аргументів, що актуалізує систему цінностей академічних спільнот США та Великої Британії. Дискурсивна поведінка головних адміністраторів університетів містить риторику, що апелює до логіки, емоцій адресата (пафос) і ґрунтується на аргументах етосу, поєднуючи це з лексико-стилістичними засобами, які «загрожують обличчю» адресата, та стратегічною тавтологією для забезпечення значущості системи цінностей академічної спільноти. Теми, завдання та тактичні засоби, що визначені у зверненнях керівників університетів, роблять серйозний внесок у формування концептуального середовища англомовної академічної спільноти. Результати цього дослідження деталізують дискурсивно-жанрову специфіку адміністративно-академічного дискурсу, а також стратегії несхвального (конфліктного) дискурсу. Комунікативна ідентичність лідерів американських та британських ВНЗ сформована на перетині системи цінностей і стратегічного характеру комунікації, тому може слугувати моделлю лідерської комунікації та ресурсом підвищення компетентності сучасних академічних лідерів.
Завантаження
Посилання
Bawarshi, A. S., & Reiff, M. J. (2010). Genre: An introduction to history, theory, research, and pedagogy. West Lafayette, Indiana: Parlor Press.
Brandebury, A. R. (2015). Speaking to value: A content analysis of state of the university speeches. (Unpublished doctoral dissertation). Indiana State University, ProQuest Dissertations Publishing.
Brown, P., & Levinson, S. C. (1987). Politeness: Some universals in language usage. Cambridge: Cambridge University Press.
Bryman, A. (2007). Effective leadership in higher education: A literature review. Studies in Higher Education, 32(6), 693-710. https://doi.org/10.1080/03075070701685114
Dijk, T.A., van. (1981). Discourse studies and education. Applied Linguistics, II(1), 1-26. https://doi.org/10.1093/applin/II.1.1
Fairclough, N. (1989). Language and power. London: Longman.
Govorukha, N. (2009). Strategicheskiye aspekty upotrebleniya tavtologicheskikh vyskazyvaniy v dialoskom diskurse) Diskursologíya í língvístika tekstu. [Srategic aspects of tautology usage in dialogue discourse. Discoursology and linguistics of the text]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina, 848, 110-113.
Grice, P. (1975). Logic and conversation. In P. Cole, & J. Morgan (Eds.), Syntax and Semantics, 3: Speech Acts (pp. 41–58). New York, NY: Academic Press, Retrieved from https://www.ucl.ac.uk/ls/studypacks/Grice-Logic.pdf
Hymes, D. (1974). Foundations of sociolinguistics: An ethnographic approach. Philadelphia, PA: University of Pennsylvania Press.
Jucker, A., & Taavitsainen, I. (Eds.) (2020). Manners, norms and transgressions in the history of English: Literary and linguistic approaches [Pragmatics & Beyond New Series, 312]. John Benjamins. https://doi.org/10.1075/pbns.312
Lakoff, G. (1973). Hedges. A study in meaning criteria and the logic of fuzzy concepts. Retrieved from https://escholarship.org/uc/item/0x0010nv
LaMagdeleine, D. R., Maxcy, B. D., Pounder, D. G., & Reed, C. J. (2009). The context of university-based educational leadership preparation. In M. D. Young, G. M. Crow, J. Murphy, & R. T. Ogawa (Eds.), Handbook of research on the education of school leaders (pp. 129-156). New York, NY: Routledge.
Leech G. N. (1983). Principles of Pragmatics. London, New York: Longman.
Meyer, E. (2014). The culture map: Breaking through the invisible boundaries of global business. New York, NY: Public Affairs.
Miller, C. (1984). Genre as social action. Quarterly Journal of Speech, 70, 151-167.
Molodcha, N. S. (2021). Administrativno-akademicheskii diskurs i yego zhanrovyye osobennosti (na materiale publichnykh vustupleniy rukovoditeley amerikanskikh I britanskikh vuzov) [Administrative and academic discourse and its genre peculiarities (based on the official statements of the leading American and British university leaders). Sovremennye podkhody k metodologii lingvisticheskikh i linguodidakticheskikh issledovaniy (pp. 62–93). Kharkov: People’s Ukrainian Academy. https://doi.org/10.5281/zenodo.5047832
Molodcha, N., Khilkovska, A. (2022). Yazykovye sredstva vyrazhenyya krytyky v kommunykatsyy lyderov akademycheskykh soobshchestv [Language means of expressing criticism in the communication of academic community leaders]. Tezy dopovidey KHXI naukovoyi konferentsiyi z mizhnarodnoyu uchastyu “Karazinsʹki chytannya: Lyudyna. Mova. Komunikatsiya” (pp. 46-48). Kharkiv: V. N. Karazin Kharkiv national university. Retrieved from file:///C:/Users/natal/Downloads/1643824169651651.pdf
Nagy, E. (2014, August 4). Drew Gilpin Faust has attacked Harvard’s diversity problem. Fast Company Newsletters. Retrieved from https://www.fastcompany.com/3031331/drew-gilpin-faust
Partch, J. J., & Kinnier, R. T. (2011). Values and messages conveyed in college commencement speeches. Current Psychology, 30(1), 81-92. http://doi.org/10.1007/s12144-011-9101-6
Pocheptsov, G. (1986). Osnovy pragmaticheskogo opisaniya predlozheniya [Foundations of pragmatic description of the sentence]. Кyiv: Vyssha shkola.
Searle, J. R. (1975). Indirect speech acts. In P. Cole, & J. L. Morgan (Eds.), Syntax and Semantics, Vol. 3, Speech Acts (pp. 59-82). New York: Academic Press.
Shevchenko, I., Alexandrova, D., & Gutorov, V. (2021). Impoliteness in parliamentary discourse: a cognitive-pragmatic and sociocultural approach. Cognition, communication, discourse, 22, 77-94. http://doi.org/10.26565/2218-2926-2021-22-05
Shevchenko, I., & Gutorov, V. (2019). A cognitive-pragmatic perspective on apologies in English and Ukrainian discourse. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. The journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava, IV(2), 301-341. Retrieved from https://lartis.sk/wp-content/uploads/2019/11/ShevchenkoGutorov_Issue-2_2019.pdf
Sifianou, M., & Blitvich, P. G.-C. (2019). Im/politeness and discursive pragmatics. Journal of Pragmatics, 145, 91-101. https://doi.org/10.1016/j.pragma.2019.03.015
Tarasova, O. (2020). Sinergetika i nauka o yazyke: kontseptsii i printsipy sinergetiki v lingvisticheskikh issledovaniyakh, provodimykh v KHGU «NUA» [Synergistics and science about the language: concepts and principles of synergistics in language studies held in People’s Ukrainian academy]. Vcheni zapiski HGU NUA, 25, 302-314. http://doi.org/10.5281/zenodo.3707942
Авторське право (c) 2022 Наталя Молодча, Ася Хільковська
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
