Мультимодальність і крос-модальна когезія в манзі
Анотація
Манга з її особливим стилем і символізмом користується все більшою популярністю серед читачів у всьому світі. Манга використовує усталений набір символів для передачі різноманітних емоцій. Манга зазвичай є більш експериментальною в оформленні сторінок, ніж західні комікси, та більш фрагментарною, з більшою кількістю панелей, що посилює динамізм оповіді. Нашим завданням було окреслити методологічні підходи до аналізу манги; підсумувати специфічні риси манги як окремого медіума; проаналізувати, як утворюється мультимодальна когезія; виявити різні види взаємовідношень між візуальними і вербальними модусами. Манга є мультимодальним дискурсом, який поєднує декілька модусів, переважно візуальний і вербальний. Звуковий модус представлений лінгвістичними та візуальними знаками, наприклад, за допомогою нерівних кордонів мовної бульбашки або розміру букв чи жирного шрифта. Ми застосовували методи, які розроблялись для аналізу фільмів, до дослідження манги, зокрема теорію крос-модальної когезії Тсенг (2013), яка базується на відстежуванні крос-модально представлених персонажів, об’єктів, дій та локацій. Цей аналіз передбачав побудову крос-модальних когезивних ланцюжків. Ми стверджуємо, що крос-модальну когезію в манзі можна аналізувати на основі взаємодії візуальних, вербальних і звукових компонентів ідентифікаційних ланцюжків. Крім того, взаємодія між візуальними та вербальними модусами лежить в основі різних типів відношень між текстом та ілюстраціями. У статті ми окреслили специфічні риси, властиві манзі, особливості розташування тексту та зображення на сторінці, кінематографічні засоби, деякі з яких використовуються для позначення фокалізації.
Завантаження
Посилання
Belova, A. D. (2021). Google doodles as multimodal storytelling. Cognition, communication, discourse, 23, 13-29. http://doi.org/10.26565/2218-2926-2021-23-01
Casiello, C. (2021). Drawing sex: Pages, bodies, and sighs in Japanese eromanga. Punctum: International Journal of Semiotics, 7 (2), 97-121. https://doi.org/10.18680/hss.2021.0019
Cohn, N. (2013). Beyond speech balloons and thought bubbles: The integration of text and image, Semiotica, 197, 35-63.
Groensteen, T. (2013). Comics and narration. Jackson, MS: University Press of Mississippi.
Halliday, M.A.K., & Hasan, R. (1976). Cohesion in English. London: Longman.
Hsu, I., & Chiang, W.-Y. (2021). ‘Seeing’ music from manga: Visualizing music with embodied mechanisms of musical experience. Visual Communication. https://doi.org/10.1177/1470357220974707
Jenkins, H. (2006). Convergence culture: Where old and new media collide. New York, NY: New York University Press.
Kong, K. (2006). A taxonomy of the discourse relations between words and visual, Information Design Journal, 14(3), 207-30.
Kress, G., & van Leeuwen, T. (2006). Reading images: The grammar of visual design. London: Routeledge.
Kukkonen, K. (2013). Studying comics and graphic novels. Chichester: Wiley Blackwell.
Martinec, R., & Salway A. (2005). A system for image-text relations in new (and old) media. Visual communication, 4(3), 337-71.
McCarthy, H. (2014). A brief history of manga. London: Ilex Press.
McCloud, S. (1994). Understanding comics: The invisible art. New York, NY: HarperCollins.
Otsuru, K. (2022). The study on the relationship between the comic artists’ styles and the visual languages: From the stylistic changes in the work of Japanese comic artists. Proceedings of International conference on artificial life and robotics, 27, 1033-1035. http://doi.org/10.5954/ICAROB.2022.OS31-3
Rohan, O., Sasamoto, R., & O’Brien, S. (2021). Onomatopoeia: A relevance-based eye-tracking study of digital manga. Journal of Pragmatics, 186, 60-72. http://doi.org/10.1016/j.pragma.2021.09.018
Stöckl, H. (2009). The language-image-text—theoretical and analytical inroads into semiotic complexity. Arbeiten aus Anglistik und Amerikanistik, 34, 203-226.
Tseng, C. (2013). Cohesion in film: tracking film elements. Basingstoke: Palgrave Macmillan.
Van Leeuwen, T. (2005). Introducing Social Semiotics. London: Routledge.
Veeramuthu, S.P., & Ganapathy, M. (2022). An innovative teaching tool: Manga for KOMSAS prose comprehension. International Journal of English Language and Literature Studies, 11(1), 1-15. http://doi.org/10.18488/5019.v11i1.4390
Yefymenko, V. (2021). Interactivity and multimodal cohesion in digital fairy tales. In I. Moschini, & M. Grazia Sindoni (Eds.), Mediation and Multimodal Meaning Making in Digital Environments (pp. 118-132). New York, Abingdon: Routledge. http://doi.org/10.4324/9781003225423-7
Авторське право (c) 2022 Єфименко Вікторія
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
