Мультимодальність і трансмедіальність у малій прозі Камала Абдули: когнітивно-емотивний інтерфейс
Анотація
Статтю присвячено розгляду вбудованих мультимодальності і трансмедіальності у їх взаємозв’язку на матеріалі оповідання “Could You Teach Me to Fly…?” (Навчи мене літати…) Камала Абдулли, відомого азербайджанського письменника, вченого та громадського діяча. У термінах когнітивно-емотивного підходу як підґрунтя мультимодального аналізу тексту зазначені поняття тлумачаться як інтерфеномени, що поряд з іконічністю, окремими виявами інтермедіальності та словесної голографією як грою площин і векторів створюють ефект багатовимірності художнього тексту. Центральною в оповіданні, яке належить до інтелектуальної прози, є метафора кохання як чарівного дару, що надає людині здатність літати. Ця метафора втілюється в іконічному образі білого птаха, на якого перетворюється закохана жінка. У статті показано, що магічність образу, який ґрунтується на казкових і міфопоетичних мотивах, розкривається в сукупності виявів візуальної, авдіальної й кінестетичної мультимодальності, що супроводжується використанням кінематографічних технік напливу й панорамування. Магія парадоксальної образності, де оголена жінка символізує емоційно насичену тишу, підсилюється дискурсивною трансмедіальністю, завдяки якій ключовий візуальний образ жінки-птаха, що злітає, ніби випаровуючись, у небо, трансформується в інтегрований кінестетичний образ поезії, танку та фільму. Запропоновані у статті прийоми когнітивно-емотивного мультимодального аналізу сприяють дальшій розбудові метаметоду зняття неоднозначності художнього тексту як способу його інтерпретації з метою реконструкції смислової структури твору та визначення чинників його багатовимірності й глибини.
Завантаження
Посилання
Bezhenaru, L. (2016). Kamal Abdulla: Filosofija polnoty [Kamal Abdulla: The philosophy
of fullness]. Literaturnyj Azerbaidzhan, 11, 45-58. Retrieved from https://www.elibrary.az/docs/jurnal/jrn2016_681.htm
Czachesz, J., & Uro, R. (Eds.) (2013). Mind, morality and magic. Cognitive science approaches in biblical studies. Durham: Acumen.
Eder, J. (2012). Transmediale Imagination [Transmedial imagination]. In Ju. Hanich, & Hans J. Wulff (Hg.), Auslassen, Andeuten, Auffüllen. Der Film und die Imagination des Zuschauers (S. 207-38). München: Wilhelm Fink.
Eder, J. (2015). Transmediality and the politics of adaptation: Concepts, forms, and strategies. In D. Hassler-Forest, & P. Nicklas (Eds.), The politics of adaptation (pp. 66-81). Basingstoke: Palgrave Macmillan.
Elleström, L. (2019). Transmedial narration: Narratives and stories in different media. Cham: Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1007/978-3-030-01294-6_1
Forcevilles, Ch. (2009). Non-verbal and multimodal metaphor in a cognitivist framework: Agendas for research. In Ch. Forcevilles, & E. Urios-Aparisi (Eds.), Multimodal Metaphor (pp. 19-42). Berlin and New York: Mouton de Gruyter. [Applications of Cognitive Linguistics: Vol. 11].
Gasanova, L.T. (2014). Tendentsi razvitija sovremennoj azerbajdzhanskoj prozy [Tendencies of the development of contemporary Azerbaijani prose]. Vestsi BDPU. Series 1, 1, 98-102.
Gibbons, A. (2012). Multimodality, Cognition, and Experimental Literature. London & New York: Routledge.
Ginzburg, К. (2004). Primety. Ulikovaja paradigma i jejo korni [Omens. The circumstantial paradigm and its roots]. In Ginzburg, К. Mify – emblemy – primety: Morfologija i istorija. Sbornik statej (pp.189–241), transl. from Ital. and afterword by S. L. Коzlov. Моskva: Novoje izdatel’stvo.
Jewitt, C. (2009/2011). An introduction to multimodality. In C. Jewitt (Ed.), The Routledge handbook of multimodal analysis (pp. 14-27). New York, London: Routledge, Taylor and Francis Group.
Kress, G. (2010). Multimodality: A social semiotic approach to contemporary communication. London and New York: Routledge, Taylor and Francis Group.
Kubryakova, E. S. (1995). Evolyutsija lingvisticheskikh idej vo vtoroj polovinye XX vyeka (opyt paradigmal’nogo analiza) [The evolution of linguistic ideas in the second half of the 20th century (the case of paradigmal analysis)]. In Yu. S. Stepanov (Ed.), Jazyk i nauka kontsa 20 vyeka (pp. 144-238). Мoskva: RGGU.
Kusek, R. (2014). Travelling texts, travelling ideas. Janina Duszeiko meets Elisabeth Costello, or on reading J. M. Coetzee in 21th century Poland. In B. Kucała, & R. Kusek (Eds.), Travelling texts: J. M. Coetzee and other writers (pp. 63-77). Frankfurt am Main: Peter Lang. ([Text – Meaning – Context: Cracow Studies in English Language, Literature and Culture: [Eds. E. Chrzanowska-Kluczewska, & W. Witalisz]. Vol. 10) https://doi.org/10.3726/978-3-653-04862-9
van Leeuwen, Th. (2005). Introducing social semiotics. London, and New York: Roudedge, Taylor and Francis Group.
Nørgaard, N. (2014). Multimodality and stylistics. In M. Burke (Ed.), The Routledge Handbook of Stylistics (pp. 471-84). London and New York: Routledge, Taylor & Fransis Group [Routledge Handbooks in English Language Studies Series]
Nørgaard, N. (2019). Multimodal stylistics of the novel: More than words. New York, London: Routledge, Taylor and Francis Group. ([Routledge Studies in Multimodality: Ed. by
Kay L. O’Halloran] Vol. 25)
Nørgaard, N., Busse, B., & Montoro, R. (2010). Key terms in stylistics. London, New York: Continuum.
Norris, S. (2009/2011). Modal density and modal configurations: Multimodal actions. In C. Jewitt (Ed.), The Routledge handbook of multimodal analysis (pp. 78-90). New York, London: Routledge, Taylor and Francis Group.
O’Halloran, K.L., & Smith, B.L. (2011). Multimodal studies. In K. L. O’Halloran, & B. L. Smith (Eds.), Multimodal studies: Exploring issues and domains (pp. 1-13). New York, London: Routledge, Taylor and Francis Group.
Ryan, M.-L., & Thon, J.-N. (2014). Storyworlds across media: Introduction. In M.-L. Ryan,
& J.-N. Thon (Eds.), Storyworlds across media: Toward a media-conscious narratology
(pp. 1-21). Lincoln, London: University of Nebraska Press.
Selivanova, O.O. (2008). Suchasna lingvistyka: napryamy ta problemy [Contemporary linguistics: directions and problems]. Poltava: Dovkill’a-К.
Sørensen, Je. (2006/2007). A cognitive theory of magic (Cognitive studies of religion). Lanham, MD: AltaMira Press.
Vorobjova, О.P. (2015). Міmezys prymarnogo v khudozhn’omu dyskursi Virdzhyniji Vulf [Mimesis of the ephemeral in Virginia Woolf’s literary discourse]. Zapysky z Romano-germans’koji Filologiji, 1(34), 25-30. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/zrgf_2015_1_7
Vorobjova, О.P. (2021). Interfenomeny v paradygmal’nomu vymiri, abo shchо tam zа оbrijem kognitologiji? [Interphenomena in the paradigmal dimension, or what is there beyond the horizon of cognitology?] Studia Linguistica. Naukovyi zhurnal kafedry zagal’nogo movoznavstva, klasychnoji filologiji tа neoellinistyky Instytutu filologiji Kyjivs’kogo natsional’nogo universytetu imeni Tarasa Shevchenka, 19, 24-37 https://doi.org/10.17721/StudLing2021.19.24-37
Vorobyova, O.P. (2013). Lingvistika syegodnya: reinterpretatsija epistemy [Linguistics today: Reinterpretation of the episteme]. Visnyk КNLU. Series Filology, 16(2), 41-47. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vknlu_fil_2013_16_2_8
Vorobyova, O.P. (2017). 'Haunted by ambiguities' revisited: in search of a metamethod for literary text disambiguation. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. The Journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava, II(1), 428-96. https://doi.org/10.1515/lart-2017-0011
Vorobyova, O.P. (2017a). Virtual narrative in Virginia Wool’s “A Simple Melody”: Cognitive and semiotic implications. In E. Chrzanowska-Kluczewska, & O. Vorobyova (Eds.), Language – Literature – the Arts: A Cognitive-Semiotic Interface (pp. 95-112). Frankfurt am Main: Peter Lang (Text – Meaning – Context: Cracow Studies in English Language, Literature and Culture / [eds. Elżbieta Chranowska-Kluczevska, & Władysław Witalisz]. Vol. 14)
Vorobyova, O. (2021). Verbal holography, music, and emotions in Kazuo Ishiguro’s Nocturnes.
In A. Pawelec, A. Shaw, & G. Szpila (Eds.), Text – image – music: Crossing the borders. Intermedial conversations on the poetics of verbal, visual and musical texts (pp. 293-320). Frankfurt am Main: Peter Lang. ([Text – Meaning – Context: Cracow Studies in English Language, Literature and Culture: [Eds. E. Chrzanowska-Kluczewska, & W. Witalisz]. Vol. 19) https://doi.org/10.3726/b18012
White, K. (2021). Cézanne painted Mont Sainte-Victoire dozens of times. Here are 3 things you may not know about his obsession with the mountain. Art History https://news.artnet.com/art-world/art-history
Wolf, W. (2005/2008). Intermediality. In D. Herman, M. Jahn, & M.-L. Ryan (Eds.), Routledge encyclopedia of narrative theory (pp. 252-6). London, New York: Routledge.
Авторське право (c) 2022 Воробйова Ольга
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
