Мультимодальність і трансмедіальність у малій прозі Камала Абдули: когнітивно-емотивний інтерфейс
Анотація
Статтю присвячено розгляду вбудованих мультимодальності і трансмедіальності у їх взаємозв’язку на матеріалі оповідання “Could You Teach Me to Fly…?” (Навчи мене літати…) Камала Абдулли, відомого азербайджанського письменника, вченого та громадського діяча. У термінах когнітивно-емотивного підходу як підґрунтя мультимодального аналізу тексту зазначені поняття тлумачаться як інтерфеномени, що поряд з іконічністю, окремими виявами інтермедіальності та словесної голографією як грою площин і векторів створюють ефект багатовимірності художнього тексту. Центральною в оповіданні, яке належить до інтелектуальної прози, є метафора кохання як чарівного дару, що надає людині здатність літати. Ця метафора втілюється в іконічному образі білого птаха, на якого перетворюється закохана жінка. У статті показано, що магічність образу, який ґрунтується на казкових і міфопоетичних мотивах, розкривається в сукупності виявів візуальної, авдіальної й кінестетичної мультимодальності, що супроводжується використанням кінематографічних технік напливу й панорамування. Магія парадоксальної образності, де оголена жінка символізує емоційно насичену тишу, підсилюється дискурсивною трансмедіальністю, завдяки якій ключовий візуальний образ жінки-птаха, що злітає, ніби випаровуючись, у небо, трансформується в інтегрований кінестетичний образ поезії, танку та фільму. Запропоновані у статті прийоми когнітивно-емотивного мультимодального аналізу сприяють дальшій розбудові метаметоду зняття неоднозначності художнього тексту як способу його інтерпретації з метою реконструкції смислової структури твору та визначення чинників його багатовимірності й глибини.
Завантаження
Посилання
Bezhenaru, L. (2016). Kamal Abdulla: Filosofija polnoty [Kamal Abdulla: The philosophy
of fullness]. Literaturnyj Azerbaidzhan, 11, 45-58. Retrieved from https://www.elibrary.az/docs/jurnal/jrn2016_681.htm
Czachesz, J., & Uro, R. (Eds.) (2013). Mind, morality and magic. Cognitive science approaches in biblical studies. Durham: Acumen.
Eder, J. (2012). Transmediale Imagination [Transmedial imagination]. In Ju. Hanich, & Hans J. Wulff (Hg.), Auslassen, Andeuten, Auffüllen. Der Film und die Imagination des Zuschauers (S. 207-38). München: Wilhelm Fink.
Eder, J. (2015). Transmediality and the politics of adaptation: Concepts, forms, and strategies. In D. Hassler-Forest, & P. Nicklas (Eds.), The politics of adaptation (pp. 66-81). Basingstoke: Palgrave Macmillan.
Elleström, L. (2019). Transmedial narration: Narratives and stories in different media. Cham: Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1007/978-3-030-01294-6_1
Forcevilles, Ch. (2009). Non-verbal and multimodal metaphor in a cognitivist framework: Agendas for research. In Ch. Forcevilles, & E. Urios-Aparisi (Eds.), Multimodal Metaphor (pp. 19-42). Berlin and New York: Mouton de Gruyter. [Applications of Cognitive Linguistics: Vol. 11].
Gasanova, L.T. (2014). Tendentsi razvitija sovremennoj azerbajdzhanskoj prozy [Tendencies of the development of contemporary Azerbaijani prose]. Vestsi BDPU. Series 1, 1, 98-102.
Gibbons, A. (2012). Multimodality, Cognition, and Experimental Literature. London & New York: Routledge.
Ginzburg, К. (2004). Primety. Ulikovaja paradigma i jejo korni [Omens. The circumstantial paradigm and its roots]. In Ginzburg, К. Mify – emblemy – primety: Morfologija i istorija. Sbornik statej (pp.189–241), transl. from Ital. and afterword by S. L. Коzlov. Моskva: Novoje izdatel’stvo.
Jewitt, C. (2009/2011). An introduction to multimodality. In C. Jewitt (Ed.), The Routledge handbook of multimodal analysis (pp. 14-27). New York, London: Routledge, Taylor and Francis Group.
Kress, G. (2010). Multimodality: A social semiotic approach to contemporary communication. London and New York: Routledge, Taylor and Francis Group.
Kubryakova, E. S. (1995). Evolyutsija lingvisticheskikh idej vo vtoroj polovinye XX vyeka (opyt paradigmal’nogo analiza) [The evolution of linguistic ideas in the second half of the 20th century (the case of paradigmal analysis)]. In Yu. S. Stepanov (Ed.), Jazyk i nauka kontsa 20 vyeka (pp. 144-238). Мoskva: RGGU.
Kusek, R. (2014). Travelling texts, travelling ideas. Janina Duszeiko meets Elisabeth Costello, or on reading J. M. Coetzee in 21th century Poland. In B. Kucała, & R. Kusek (Eds.), Travelling texts: J. M. Coetzee and other writers (pp. 63-77). Frankfurt am Main: Peter Lang. ([Text – Meaning – Context: Cracow Studies in English Language, Literature and Culture: [Eds. E. Chrzanowska-Kluczewska, & W. Witalisz]. Vol. 10) https://doi.org/10.3726/978-3-653-04862-9
van Leeuwen, Th. (2005). Introducing social semiotics. London, and New York: Roudedge, Taylor and Francis Group.
Nørgaard, N. (2014). Multimodality and stylistics. In M. Burke (Ed.), The Routledge Handbook of Stylistics (pp. 471-84). London and New York: Routledge, Taylor & Fransis Group [Routledge Handbooks in English Language Studies Series]
Nørgaard, N. (2019). Multimodal stylistics of the novel: More than words. New York, London: Routledge, Taylor and Francis Group. ([Routledge Studies in Multimodality: Ed. by
Kay L. O’Halloran] Vol. 25)
Nørgaard, N., Busse, B., & Montoro, R. (2010). Key terms in stylistics. London, New York: Continuum.
Norris, S. (2009/2011). Modal density and modal configurations: Multimodal actions. In C. Jewitt (Ed.), The Routledge handbook of multimodal analysis (pp. 78-90). New York, London: Routledge, Taylor and Francis Group.
O’Halloran, K.L., & Smith, B.L. (2011). Multimodal studies. In K. L. O’Halloran, & B. L. Smith (Eds.), Multimodal studies: Exploring issues and domains (pp. 1-13). New York, London: Routledge, Taylor and Francis Group.
Ryan, M.-L., & Thon, J.-N. (2014). Storyworlds across media: Introduction. In M.-L. Ryan,
& J.-N. Thon (Eds.), Storyworlds across media: Toward a media-conscious narratology
(pp. 1-21). Lincoln, London: University of Nebraska Press.
Selivanova, O.O. (2008). Suchasna lingvistyka: napryamy ta problemy [Contemporary linguistics: directions and problems]. Poltava: Dovkill’a-К.
Sørensen, Je. (2006/2007). A cognitive theory of magic (Cognitive studies of religion). Lanham, MD: AltaMira Press.
Vorobjova, О.P. (2015). Міmezys prymarnogo v khudozhn’omu dyskursi Virdzhyniji Vulf [Mimesis of the ephemeral in Virginia Woolf’s literary discourse]. Zapysky z Romano-germans’koji Filologiji, 1(34), 25-30. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/zrgf_2015_1_7
Vorobjova, О.P. (2021). Interfenomeny v paradygmal’nomu vymiri, abo shchо tam zа оbrijem kognitologiji? [Interphenomena in the paradigmal dimension, or what is there beyond the horizon of cognitology?] Studia Linguistica. Naukovyi zhurnal kafedry zagal’nogo movoznavstva, klasychnoji filologiji tа neoellinistyky Instytutu filologiji Kyjivs’kogo natsional’nogo universytetu imeni Tarasa Shevchenka, 19, 24-37 https://doi.org/10.17721/StudLing2021.19.24-37
Vorobyova, O.P. (2013). Lingvistika syegodnya: reinterpretatsija epistemy [Linguistics today: Reinterpretation of the episteme]. Visnyk КNLU. Series Filology, 16(2), 41-47. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vknlu_fil_2013_16_2_8
Vorobyova, O.P. (2017). 'Haunted by ambiguities' revisited: in search of a metamethod for literary text disambiguation. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. The Journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava, II(1), 428-96. https://doi.org/10.1515/lart-2017-0011
Vorobyova, O.P. (2017a). Virtual narrative in Virginia Wool’s “A Simple Melody”: Cognitive and semiotic implications. In E. Chrzanowska-Kluczewska, & O. Vorobyova (Eds.), Language – Literature – the Arts: A Cognitive-Semiotic Interface (pp. 95-112). Frankfurt am Main: Peter Lang (Text – Meaning – Context: Cracow Studies in English Language, Literature and Culture / [eds. Elżbieta Chranowska-Kluczevska, & Władysław Witalisz]. Vol. 14)
Vorobyova, O. (2021). Verbal holography, music, and emotions in Kazuo Ishiguro’s Nocturnes.
In A. Pawelec, A. Shaw, & G. Szpila (Eds.), Text – image – music: Crossing the borders. Intermedial conversations on the poetics of verbal, visual and musical texts (pp. 293-320). Frankfurt am Main: Peter Lang. ([Text – Meaning – Context: Cracow Studies in English Language, Literature and Culture: [Eds. E. Chrzanowska-Kluczewska, & W. Witalisz]. Vol. 19) https://doi.org/10.3726/b18012
White, K. (2021). Cézanne painted Mont Sainte-Victoire dozens of times. Here are 3 things you may not know about his obsession with the mountain. Art History https://news.artnet.com/art-world/art-history
Wolf, W. (2005/2008). Intermediality. In D. Herman, M. Jahn, & M.-L. Ryan (Eds.), Routledge encyclopedia of narrative theory (pp. 252-6). London, New York: Routledge.
Авторське право (c) 2022 Воробйова Ольга
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
