Інструментарій смислотворення в інтерсеміотичному перекладі (на матеріалі екранізації роману «Години»)
Анотація
Проведене дослідження присвячено питанню екранізацій як одному з типів інтерсеміотичного перекладу, що передбачає перетворення літературного твору до мультимодального середовища кінематографу. Виконуючи роль перекладачів, що діють як посередники між двома семіотичними системами, творці фільму стикаються з низкою труднощів, що пов'язані з відмінностями в інструментах конструювання смислів, що доступні літературі та кінематографу відповідно. Існує цілий комплекс факторів, які необхідно брати до уваги: від потреби зберегти “дух” книги та її естетичну цінність до забезпечення комерційного успіху фільму. Водночас реінтерпретація літературного твору для потреб екрану неминуче призводить до появи нового витвору мистецтва, що розпочинає власне життя у культурному просторі, для якого він призначений. При цьому творці фільму використовують творчий підхід, щоб визначити, які елементи вони вважають ключовими для відтворення головної ідеї, що прагнув передати письменник, а якими можна поступитися, щоб зберегти привабливість фільму для аудиторії.
Яскравим прикладом такого виклику є екранізація роману “Години” за авторством М. Каннінгема, історії трьох жінок, чиї долі зв'язані часом і однією книгою. Вірджинія Вулф, яка пише “Місіс Деловей”, Лора Браун, яка читає той самий роман, та Клариса Вон, яку колишній коханець називав Місіс Деловей - усі вони намагаються віднайти себе у світі, який диктує як вони мають проживати свою жіночність. Роман сповнений внутрішніх монологів, що розповідають про щоденні битви героїнь, про які вони не мають права говорити. Фільм, у свою чергу, сфокусовано на основних подіях сюжету, що підсилюється потужними символами, такими як поцілунок, завдяки якому Вірджинія та Лора дізнаються, чого бажають насправді, для Клариси ж він означає, що життя продовжується; торт, що уособлює нездатність Лори бути дружиною та матір'ю, на яку заслуговує її родина; вода, якій судилося поглинути Вірджинію та яка стає поворотним моментом для Лори та квіти, що віщують смерть для Вірджинії, а для Клариси символізують життя. Витончене поєднання музики зображення та неперевершеної гри акторів створює послідовний та виразний наратив, який змушує глядачів переосмислити гендерні стереотипи на фоні творчої спадщини Вірджинії Вулф.
Завантаження
Посилання
Akseki, S. (2019). A critique on the film adaptation of Neil Gaiman’s fantasy novel “Stardust”. Journal of Translation Studies, 27, 1-15. Retrieved July 23, 2022 from https://www.researchgate.net/publication/338510673_A_Critique_on_the_Film_Adaptation_of_Neil_Gaiman's_Fantasy_Novel_Stardust_Neil_Gaiman'in_Yildiz_Tozu_Stardust_Romaninin_Sinema_Uyarlamasi_Uzerine_Bir_Elestiri_Yazisi
Chatman, S. (1978). Story and discourse: Narrative structure in fiction and film. Ithaca and London: Cornell University Press.
Desilla, L. (2012). Implicatures in film: construal and functions in Bridget Jones romantic comedies. Journal of pragmatics, 44(1), 30-53.
Eco, U. (2001). Experiences in Translation. Toronto: University of Toronto Press.
Eisenstein, S. (2016). The Heir. In N. Kleiman, & A. Somaini (Eds.), Notes for a General History of Cinema (pp. 109-118). Amsterdam: Amsterdam University Press.
Flanagan, M. (2009). Bakhtin and the movies: New ways of understanding Hollywood film. London: Palgrave Macmillan.
Gorlée, D. L. (2015). From Translation to transduction: The glassy essence of intersemiosis. Tartu: Tartu University Press.
Gottlieb, H. (2007). Multidimensional translation: Semantics turned semiotics. In H. Gerzymisch-Arbogast, & S. Nauert (Eds.), Proceedings of the Marie Curie Euroconferences MuTra “Challenges of Multidimensional Translation”, 33-61.
Hollywood Archives. (February 11, 2015). The Hours Interview. [Video]. YouTube. https://www.youtube.com/watch?v=zYXuMpj52x8&ab_channel=HollywoodArchives
Hutcheon, L. (2013). A Theory of adaptation, 2nd edition, London and New York: Routledge.
Jakobson, R. (1959). On Linguistic aspects of translation. In R. Brower (Ed.), On Translation (pp. 232-239). New York, N.Y.: Oxford University Press.
Jewitt, C. (2014). An introduction to multimodality. In Jewitt (Ed.), The Routledge Handbook of Multimodal Analysis (pp. 15-30). London: Routledge.
Kaur, M., & Kapoor, D. (2018). A study on screen adaptations from literature with reference to Chetan Bhagat’s novel. Journal of advanced research in journalism and mass communication, 5(1-2), 1-6. https://doi.org/10.24321/2395.3810.201801
Ketola, A. (2021). Visual explicitation in intersemiotic translation. Stridon. Journal of Studies in Translation and Interpreting, 1(1), 103-122. https://doi.org/10.4312/stridon.1.1
Kress, G. (2010). Multimodality: A social semiotic approach to contemporary communication. London & New York: Routledge.
Krysanova, T. (2019). Constructing negative emotions in cinematic discourse: a cognitive-pragmatic perspective. Cognition, communication, discourse, 19, 55-77. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2019-19-04
Lhermitte, C. (2005). A jakobsonian approach to film adaptations of Hugo’s Les Misérables. Retrieved July 12, 2022 from http://www.nobleworld.biz/images/Lhermitte.pdf
Manufacturing Intellect. (February 20, 2017). Director Stephen Daldry interview on “The Hours” (2003). [Video]. YouTube https://www.youtube.com/watch?v=UNyUv-v4Kd8&t=283s
Marais, K. (2019). A (bio)semiotic theory of translation: The emergence of social-cultural reality. New York, N.Y.: Routledge.
Millicent, M. (1992). Filmmaking by the book. Italian cinema and literary adaptation. Baltimore, MD: Johns Hopkins University Press.
McFarlane, B. (1996). Novel to film: An introduction to the theory of adaptation. Oxford: Clarendon Press.
Naremore, J. (2000). Film adaptation. New Brunswick: Rutgers UP.
O’Sullivan, C. (2011). Translating popular film. Palgrave: Macmillan.
Perdikaki, K. (2016). Adaptation as translation: Examining film adaptation as a recontextualised act of communication (Doctoral Thesis, University of Surrey, Surrey, UK). Retrieved July 2, 2022 from https://openresearch.surrey.ac.uk/esploro/outputs/doctoral/Adaptation-as-translation--examining-film/99512490902346
Perdikaki, K. (2017). Towards a model for the study of film adaptation as intersemiotic translation. inTRAlinea, special issue: Building bridges between film studies and translation studies. Retrieved June 29 from
https://www.intralinea.org/index.php/specials/article/%20a_model_for_the_study_of_film_adaptation_as_intersemiotic_translation
Perdikaki, K. (2018). Film adaptation as the interface between creative translation and cultural transformation: The case of Baz Luhrmann’s The Great Gatsby. The Journal of Specialised Translation, 29, 169-187. Retrieved July 5, 2022 from
https://jostrans.org/issue29/art_perdikaki.pdf
Plastina, A. F. (2022). Remaking meaning through intersemiotic translation: the case of online medical journals. The Journal of Specialised Translation, 38, 32-54. Retrieved July 10, 2022 from https://www.jostrans.org/issue38/art_plastina.pdf
Pym, A. (2014). Exploring translation theories. New York, N.Y.: Routledge.
Shevchenko, I. (2019). Enactive meaning-making in the discourse of theater and film. Cognition, communication, discourse, 19, 15-19. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2019-19-01
Stathi, I. (2015). Inter-semiotic translation and transfer theory in cinematic/audiovisual adaptations of Greek drama. In P. Trifonas (Ed.), International Handbook of Semiotics (pp. 321-338). Dordrecht: Springer. https://doi.org/10.1007/978-94-017-9404-6_14
Torop, P. (2013). The Ideological aspect of intersemiotic translation and montage. Sign System Studies, 41(2/3), 241-265. https://doi.org/10.12697/SSS.2013.41.2-3.07
Torop, P. (2019). The textual issues of meaning-making in theater and film: a semiotic introduction. Cognition, communication, discourse, 19, 20-28. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2019-19-02
Troqe, R. (2015). On the concept of translation: A perspective based on Greimassian semiotics. Semiotica, 204, 33-59. https://doi.org/10.1515/sem-2014-0045
Zhang, H. (2020). Exploring intersemiotic translation models. A case study of Ang Lee’s films. (Doctoral thesis, Durham University, Durham, UK). Retrieved from http://etheses.dur.ac.uk/13736/1/000619091-ZHANG-PhD_Thesis.pdf?DDD36+
Авторське право (c) 2022 Тащенко Ганна
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
