Переклад артлангів: зіткнення картин світу
Анотація
Дослідження присвячено проблемі перекладу артлангів як засобу втілення картини альтернативного світу. Об’єкт дослідження подвійний: картина світу у її мовному вимірі та артланги – художні мови, що створюються в межах художнього дискурсу переважно з експресивною метою. Мета дослідження є так само подвійною: визначити, яка саме картина світу відбивається в артлангу і як її можна відтворити в перекладі. Наша перша гіпотеза окреслює три прояви зіткнень картин світу, пов’язаних з особливостями сприйняття, інтерпретації та власне перекладу художнього твору, в якому за допомогою артлангу змальовано альтернативну реальність. Перший відбувається, коли читач розкодовує текст та відтворює у свідомості художню картину світу автора, адже той образ, що в нього виникає, ніколи не дорівнює первинному завдяки унікальності процесу обробки інформації. Другий прояв має місце в процесі перекладу, адже образ альтернативного світу у свідомості перекладача певною мірою є проекцією авторського, але формується під впливом його власного (цільового) світобачення та актуалізується за рахунок наявних ресурсів цільової мови. Третій випадок спостерігається, коли цільовий читач вилучає інформацію з друготвору і знову формує свої власне уявлення про зображену альтернативну реальність. Відповідно до нашої другої гіпотези, принципова перекладність артлангів визначається нерозривними зв’язками з природними мовами-донорами, хоча їхнє відтворення є надзвичайно складним творчим процесом, результат якого зумовлюється дією низки супутніх обставин, таких як: відносини між мовою-донором та мовою, якою написаний твір; відносини між вихідною та цільовою мовами твору; спосіб створення артлангу.
Завантаження
Посилання
Downing, D. C. (2005). Into the Wardrobe: C. S. Lewis and the Narnia Chronicles. San Francisco:
Jossey-Bass.
Jakobson, R. (2000). On linguistic aspects of translation. In L. Venuti (Ed.), The translation studies reader (pp. 113–118). New York: Routledge.
Martyniuk, A. P. (2012). Slovnyk osnovnykh terminiv kohnityvno-dyskursyvnoi linhvistyky [The dictionary of the basic terms of cognitive and discursive linguistics]. Kharkiv: KhNU imeni V. N. Karazina.
Potebnia, A. A. (1913). Mysl y yazyk. Yazyk y narodnost. O natsyonalyzme [Thought and language.
Language and nation. About nationalism]. Kharkov: Typohrafyia “Myrnyi trud”.
Quine, W. V. (2013). Word and object. Foreword by Patricia Smith Churchland; preface to the new edition by Dagfinn Føllesdal. Cambridge, Massachusetts, London, England: The MIT Press.
Stria, I. (2018). Linguistic worldview in multilingual groups as an indicator of developing a communal identity: The case of Esperanto. Etnolingwistyka. Problemy Języka i Kultury, 30, 5–229. https://doi.org/10.17951/et.2018.30.215
Tolkien, J. R. R., (1983). A Secret Vice. In Ch. Tolkien (Ed.), The Monsters and the critics and other essays (pp. 198–223). London: George Allen and Unwin.
Авторське право (c) 2022 Ребрій Олександр, Бондаренко Євгенія, Ребрій Інна
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
