Переклад артлангів: зіткнення картин світу
Анотація
Дослідження присвячено проблемі перекладу артлангів як засобу втілення картини альтернативного світу. Об’єкт дослідження подвійний: картина світу у її мовному вимірі та артланги – художні мови, що створюються в межах художнього дискурсу переважно з експресивною метою. Мета дослідження є так само подвійною: визначити, яка саме картина світу відбивається в артлангу і як її можна відтворити в перекладі. Наша перша гіпотеза окреслює три прояви зіткнень картин світу, пов’язаних з особливостями сприйняття, інтерпретації та власне перекладу художнього твору, в якому за допомогою артлангу змальовано альтернативну реальність. Перший відбувається, коли читач розкодовує текст та відтворює у свідомості художню картину світу автора, адже той образ, що в нього виникає, ніколи не дорівнює первинному завдяки унікальності процесу обробки інформації. Другий прояв має місце в процесі перекладу, адже образ альтернативного світу у свідомості перекладача певною мірою є проекцією авторського, але формується під впливом його власного (цільового) світобачення та актуалізується за рахунок наявних ресурсів цільової мови. Третій випадок спостерігається, коли цільовий читач вилучає інформацію з друготвору і знову формує свої власне уявлення про зображену альтернативну реальність. Відповідно до нашої другої гіпотези, принципова перекладність артлангів визначається нерозривними зв’язками з природними мовами-донорами, хоча їхнє відтворення є надзвичайно складним творчим процесом, результат якого зумовлюється дією низки супутніх обставин, таких як: відносини між мовою-донором та мовою, якою написаний твір; відносини між вихідною та цільовою мовами твору; спосіб створення артлангу.
Завантаження
Посилання
Downing, D. C. (2005). Into the Wardrobe: C. S. Lewis and the Narnia Chronicles. San Francisco:
Jossey-Bass.
Jakobson, R. (2000). On linguistic aspects of translation. In L. Venuti (Ed.), The translation studies reader (pp. 113–118). New York: Routledge.
Martyniuk, A. P. (2012). Slovnyk osnovnykh terminiv kohnityvno-dyskursyvnoi linhvistyky [The dictionary of the basic terms of cognitive and discursive linguistics]. Kharkiv: KhNU imeni V. N. Karazina.
Potebnia, A. A. (1913). Mysl y yazyk. Yazyk y narodnost. O natsyonalyzme [Thought and language.
Language and nation. About nationalism]. Kharkov: Typohrafyia “Myrnyi trud”.
Quine, W. V. (2013). Word and object. Foreword by Patricia Smith Churchland; preface to the new edition by Dagfinn Føllesdal. Cambridge, Massachusetts, London, England: The MIT Press.
Stria, I. (2018). Linguistic worldview in multilingual groups as an indicator of developing a communal identity: The case of Esperanto. Etnolingwistyka. Problemy Języka i Kultury, 30, 5–229. https://doi.org/10.17951/et.2018.30.215
Tolkien, J. R. R., (1983). A Secret Vice. In Ch. Tolkien (Ed.), The Monsters and the critics and other essays (pp. 198–223). London: George Allen and Unwin.
Авторське право (c) 2022 Ребрій Олександр, Бондаренко Євгенія, Ребрій Інна
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
