Перетин меж текстового фрейму і трансмедіальні ефекти
Анотація
У 2022 році виповнюється 100 років від дня народження Юрія Лотмана. З цієї нагоди я пропоную повернутися до однієї з концептцій Лотмана, а саме до фрейму. Термін був запропонований у “Структурі художнього тексту” (1970/1977) у традиційному розумінні межі, яка відокремлює текст, створений будь-яким носієм, від позатекстових структур (інших текстів) або нетексту (реальних життєвих контекстів). Це поняття фрейму наближається до його розуміння в літературознавстві, а також у теорії та філософії мистецтва, і його не слід плутати з добре відомою концепцією фрейму, поширеною в дослідженнях (Minsky 1975, Petöfi 1976), яка посилається на глобальний когнітивний патерн збереження здорового глузду в пам’яті про певні поняття та ситуації. Лотман повернувся до обговорення текстового фрейму у “Всесвіті розуму” (1990), головним чином відносно до образотворчого мистецтва. Там він також розробив більш інклюзивну концепцію межі (запропоновану в Lotman 1984/2005) як демаркацію семіосфери та її внутрішніх підсистем, що вимагає постійних перекладів між окремими кодами та мовами. Лотман назвав трансгресію текстових кордонів транскодуванням, що в сучасному розумінні є яскравим проявом трансмедіальності. Тому я пропоную проаналізувати концепцію фрейму у зв’язку з інтермедіальними дослідженнями (пор. Elleström, 2014). Такі перетини меж між різними медіа/модами/модальностями є водночас творчими та потенційно заплутаними, оскільки вони демонструють семіотичне зіткнення художніх кодів і вимагають посилених зусиль обробки з боку адресата.
Моя точка зору в основному семіотична, з центром інтересу, що зосереджується не на вербальних текстах, а більше на питаннях кадру у візуальному мистецтві. Семіотичні міркування щодо проблеми меж доповнюються короткими феноменологічно орієнтованими міркуваннями про естетичний і когнітивний імпорт засобів фреймуванння (Crowther, 2009), які підкреслюють їхню антитетичну функцію як: а) засоби із власною художньою цінністю, які навіть доповнюють текст vs б) «засоби захисту від зовнішнього» та перешкоди творчій свободі.
По-перше, я звернуся до двох сфер інтересів самого Лотмана: 1) розширення художніх засобів у мистецтві бароко та 2) колажі, які я розглядаю як трансмедіальність через поверхню. Лотман сприймав колажі як зіткнення фіктивного з реальним, маючи на увазі їхню подвійну образність (метонімічну й метафоричну). Далі я доповню це обговорення прикладами, взятими з живопису та скульптури 20-го століття, напр., спаціалізм, мінімалізм і гіперреалізм. Особливий інтерес викликає ситуація, коли фрейм стає текстом, що коментує його зміст, або виконує метатекстову функцію. Ще одна гра, яка заслуговує на увагу, це вбудовування фреймів.
Дискусію завершує випадок трансмедійних ефектів між живописом і театром, проілюстрований театральними експериментами польського художника та режисера Тадеуша Кантора в краківському театрі Кріко 2: а) Інфанта Маргарита Веласкеса входить до автопортретів Кантора та рамки фотопортрету у виставі “Сьогодні мій день народження” (1990); б) Кантор виходить із рамки власного автопортрета на ілюзорну межу між реальним життям, живописом і театром.
Стаття розглядає фрейм і численні способи його трансгресії як інтеграційний феномен, який відкриває шлях для подальших міждисциплінарних досліджень через кордони мистецької семіотики, інтермедіальних студій, літературного теоретизування та теорії та філософії мистецтва.
Завантаження
Посилання
Batchelor, D. (1997). Minimalism. Cambridge: Cambridge University Press.
Careri, G. (1995). Bernini: Flights of love, the art of devotion. Transl. L. Lappin. Chicago: The University of Chicago Press.
Chrzanowska-Kluczewska, E. (2017). Wycieczka multimodalna. Rola wstawek tekstowych w wizualnych dziełach sztuki [A multimodal excursion. The role of verbal inserts in visual artworks]. In A. Dudziak, & J. Orzechowska (Eds.), Język i tekst w ujęciu strukturalnym i funkcjonalnym. Księga jubileuszowa dedykowana Profesorowi Aleksandrowi Kiklewiczowi z okazji 60. urodzin [Language and text in a structural and functional approach. A jubilee volume dedicated to Prof. Aleksander Kiklewicz on the 60th anniversary of his birth] (pp. 55-66). Olsztyn: Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie.
Chrzanowska-Kluczewska, E. (2019). Visual narrativity and the creation of a text world – a semiotic study of selected cases of transmediality. Studia Linguistica Universitatis Iagellonicae Cracoviensis, 136, 287-296. https://doi.org/10.4467/20834624SL.19.020.11313
Crowther, P. (2009). Phenomenology of the visual arts (even the frame). Stanford, CA: Stanford University Press.
Deleuze, G. 1988/2006. The fold. Transl. T. Conley. London: Continuum.
Derrida, J. (1987). The truth in painting. Chicago: Chicago University Press.
Elleström, L. (2014). Media transformation. The transfer of media characteristics among media. Houndmills, Basingstoke, Hampshire, UK & New York: Palgrave Macmillan.
Emmott, C. (1997). Narrative comprehension: A discourse perspective. Oxford: Clarendon Press.
Gołubiew, Z. (1999). Kantor. Spanish motifs in Tadeusz Kantor’s oeuvre. The exhibition in the National Museum in Cracow. Cracow: The National Museum.
Gołubiew, Z. (2000). Tadeusz Kantor – Self-portraits. “I’ve got something to tell you”. Cracow: The National Museum.
Goffman, E. (1974). Frame analysis. New York: Harper Colophon Books.
Grishakova, M. (2009). Afterword. Around culture and explosion: J. Lotman and the Tartu-Moscow School in the 1980-90s. In J. Lotman, Culture and explosion (pp. 175-187). Berlin & New York: Mouton de Gruyter.
Kress, G., & van Leeuwen, T. (1996/2006). Reading images. The grammar of visual design. 2nd ed. London & New York: Routledge.
Kroó, K. (2022). Lotman and literary studies. In M. Tamm, & P. Torop (Eds.), The companion to Juri Lotman. A semiotic theory of culture (Ch. 26: pp. 350-366). London, New York, etc.: Bloomsbury Academic.
Langmuir, E. (1997). The National Gallery companion guide. New revised edition. London: National Gallery Publications/Yale University Press.
Lotman, J. (1971/1977). The structure of the artistic text. Transl. R. Vroon. Ann Arbor: The University of Michigan.
Lotman, J. (1984/2005). On the semiosphere. Transl. W. Clark. Sign Systems Studies, 33(1), 215-239.
Lotman, Yu. M. (1990). Universe of the mind. A semiotic theory of culture. Transl. A. Shukman, Introduction by U. Eco. Bloomington, IN: Indiana University Press. [Polish translation: Łotman, J. (2007). Uniwersum umysłu. Semiotyczna teoria kultury. Transl. and Foreword B. Żyłko. Gdańsk: Wydawnictwo Uniwersytetu Gdańskiego].
Lotman, J. (1992/2004/2009). Culture and explosion. Ed. by M. Grishakova, transl. W. Clark. Berlin & New York: Mouton de Gruyter.
Marien, M. Warner, & Fleming, W. (2005). Arts and ideas. Belmont: Wadsworth.
Minsky, M. (1975). A framework for representing knowledge. In P. Winston (Ed.), The psychology of computer vision (pp. 211-277). New York: McGraw-Hill.
Monticelli, D. (2012). Challenging identity: Lotman’s “translation of the untranslatable” and Derrida’s difference. Signs Systems Studies, 40(3/4), 319-338. https://doi.org/10.1515/sem-2017-0125
Moreira Soares, M. J., & Gonçalves, C. G. (2022). Gilles Deleuze and Bernini’s bel composto: From theatricality to a living-montage. Athens Journal of Architecture, 2022, 8, 1-21. https://doi.org/10.30958/aja.X-Y-Z
Morris, F. (Ed.). (2008). Tate Modern. The handbook. London: Tate Publishing.
Petöfi, J. (1976). A frame for frames: A few remarks on the methodology of semantically guided processing. In Proceedings of the Second Annual Meeting of the Berkeley Linguistic Society (pp. 319-329). Berkeley: University of California Institute of Human Learning.
Prodi, G. (1977/2021). The material bases of meaning. Tartu Semiotics Library 22. Tartu: University of Tartu Press.
Scolari, C. A. (2009). Transmedia storytelling: Implicit consumers, narrative worlds, and branding in contemporary media production. International Journal of Communication, 3, 586-606. https://ijoc.org/index.php/ijoc/article/view/477/336
Shukman, A. (1977). Literature and semiotics. A study of the writings of Yu. M. Lotman. Amsterdam, New York & Oxford: North-Holland Publishing Company.
Simmel, G. (1994). The picture frame: An aesthetic study. Theory, Culture and Society, 11, 11-17.
Sobita, W. (2018). Textualisation as an interpretative strategy: Intermediality in contemporary verbal-visual artistic texts. Unpublished PhD dissertation. Kraków: Jagiellonian University. Philological Faculty.
Stockwell, P. (2002/2020). Cognitive poetics. An introduction. 2nd ed. London & New York: Routledge.
Uspensky, B. (1970/1973). A poetics of composition. The structure of the artistic text and the typology of compositional forms. Berkeley, CA: University of California Press.
Авторське право (c) 2022 Хшановська-Ключевська Ельжбета
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
