Функції геральдичних символів в англомовній художній літературі
Анотація
В статті розглядаються основні функції, які виконують геральдичні символи, через їхню вербалізацію в блазонах як описах гербів специфічним набором мовних конструктів. Геральдичні символи як квінтесенція культури аналізуються в комунікативно-функціональному аспекті. Виділяються деякі особливі характеристики геральдичних символічних одиниць, а саме, їхня поліфункціональна спрямованість, здатність до множинності інтерпретацій, наявність механізму позначення та ін. Медіативна та мнемонічна функції символів, взяті з робіт Лотмана, проявляються в геральдичних символах художньої літератури як один з механізмів пам’яті культури, отже, символ є посередником сфер семіозису. Перелік функцій доповнюється розглядом соціального виміру, оскільки геральдичні символи потенціюються саме в соціумі, отже, розкривається сутність ідентифікаційно-інтегративної та адаптивно-регулятивної функцій геральдичної символіки. До аналізу блазонів на матеріалі англомовної художньої літератури залучаються поняття мультимодальної образності та синестезійного ефекту, які реалізуються у взаємодії вербальних та невербальних символів. Тема функціонування символів доповнюється класифікуванням основних функцій та підфункцій, запропонованих автором. У фокусі дослідження перебуває також ідентифікаційна функція, в результаті чого робиться акцент на роль особливої геральдичної мови у вираженні персони. З урахуванням типів гербів кодувальна функція розглядається в промовистих та алюзивних гербах, а також в геральдичних лексемах, запозичених з інших мов. Наскрізна ідея статті розкривається через інтерпретацію геральдичних символів у їхньому функціонуванні в творах англомовної художньої прози та поезії і підсумовується у визначенні символу не тільки як лінгвістичної одиниці, а і як семіотичного феномену культури.
Завантаження
Посилання
Aslamazishvili, D. N. (2007). Rol’ simvola v dukhovnykh protsessakh kul’turnogo perekhoda. [The role of symbol in the spiritual processes of cultural transference]. Unpublished candidate dissertation, Syberian aerospace academy, Krasnoyarsk, Russia (in Russian)
Averintsev, S. S. (2001). Sophia-Logos (2nd ed.) Кyiv: Dukh i Litera.
Barden, N., & Williams. Т. (2007). Words and symbols: language and communication in therapy. London: Open University Press.
Bortnik, O. I., & Rezko, I. V. (2008). Geral’dika mira [Heraldry of the world]. Minsk: Kharvest.
Chandler, D. (2007). Semiotics: the basics. London, New York: Routledge.
Egbert, J., Burch, B., & Biber, D. (2020). Lexical dispersion and corpus design. International Journal of Corpus Linguistics 25(1), 89–115. https://doi.org/10.1075/ijcl.18010.egb
Fernández, J. J., Eigmüller, M., & Börner, S. (2016). Domestic transnationalism and
the formation of pro-European sentiments. European Union Politics, 17, 457–81. https://doi.org/10.1515/9783110627275-007
Fox-Davies, A.C. (2007). A Complete Guide to Heraldry. New York, N.Y.: Skyhorse Publishing.
Hardy, M. (2018). The Shields that Guard the Realms of Men: Heraldry in Game of Thrones. Genealogy, 2(4), 48. https://doi.org/10.3390/genealogy2040048
Karmadonov, O. A. (1998). Semantika politicheskogo prostranstva: opyt krosskul’turnogo transsimvolicheskogo analiza [Semantics of political space: the experience of cross-cultural transsymbolic analysis]. Zhurnal sociologii i social’noj antropologii, 1(4), 34-39.
Kretov, P. V. (2000). Hnoseolohichnyi aspect filosofs’koho symvolizmu [The gnoseological aspect of philosophic symbolism]. Unpublished candidate dissertation thesis, South Ukrainian National Pedagogic University named after K. D. Ushynsky, Odessa, Ukraine (in Ukrainian)
Losev, A. F. (1995). Problema simvola i realisticheskoe iskusstvo [The problem of symbol and realistic art]. Moskva: Iskusstvo.
Lotman, Iu. M. (2001). Semiosfera [Semiosphere]. Sankt-Peterburg: Iskusstvo.
Meyer, L. (2020). Family History: Fact versus Fiction. Genealogy, 4(2), 44. https://doi.org/10.3390/genealogy4020044
Pimbley, A. F. (n.d.). Dictionary of heraldry. http://www.luz-herald.net/free/lettres.html
Sebeok, Th. A. (2001). Signs: An introduction to semiotics (2d ed.). Toronto, Buffalo, London: University of Toronto Press.
Shaw, E. (2020). “Who we are and why we do it”: A demographic overview and the cited motivations of Australian family historians. Journal of Family History, 45, 109–24. https://doi.org/10.1177/0363199019880238
Shevchenko, I. S. (2019). Enactive meaning-making in the discourse of theatre and film. Cognition, communication, discourse, 19, 15-19. DOI: 10.26565/2218-2926-2019-19-01
Shevchenko, I. (2017). Had We Never Loved So Kindly: Conceptualisation of communicative behavior. In E. Chrzanowska-Kluczewska, & O. Vorobyova (Eds.) Language – Literature – the Arts: A Cognitive-Semiotic Interface. Series: Text – meaning – context: Cracow Studies in English Language, Literature and Culture. (pp. 307-320). Frankfurt-am-mein: Peter Lang. https://doi.org/10.3726/b10692
Torop, P. (2019). The textual issues of meaning-making in theatre and film: a semiotic introduction. Cognition, communication, discourse, 19, 20-28. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2019-19-02
Wade, W. C. (1989). The Symbolisms of Heraldry. London: George Redway.
Авторське право (c) 2021 Мойсеюк Юлія
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
