Активний навчальний конструкційно-комбінаторний тезаурус: принципи укладання з урахуванням користувача (лінгвокогнітивний підхід)
Анотація
У статті запропоновано проєкт нового типу словника – активного навчального конструкційно-комбінаторного тезауруса (АНККТ), призначеного для дорослих користувачів, які вивчають іноземну мову. АНККТ є ідеографічним словником, в якому словосполучення, потрактовані як утілення конструкцій, упорядковано на підставі когнітивної онтології конкретної тематично визначеної поняттєвої царини. Тим самим АНККТ є проєктом, узгоджуваним із когнітивною лексикографією – сучасною галуззю словникарства, яка послуговується доробком когнітивної науки, зокрема, когнітивної лінгвістики. У статті потенційний користувач словника представлений у когнітивному профілі, який вмотивовує принципи укладання АНККТ. Вони визначаються як принципи відбору, упорядкування та застосування даних. Відбір даних ураховує їхню тематичну і формальну когерентність, автентичність та промінантність, або частотність. Упорядкування даних передбачає їхню реляційну когерентність і їхнє поглиблення. Реляційна когерентність утілюється в лексикографічному коді – цілісному ієрархічному дизайні словника, представленому макроструктурою (концептуальною онтологією теми), медіоструктурою (ключовими словами у складі фразових сетів) і мікроструктурою (описом фразової леми). Поглиблення даних залучає надструктуру, яка проєктується на три ієрархічні структури лексикографічного коду і забезпечує етимологічне, культурологічне, граматичне та фразеологічне (метафоричне) поширення словникового матеріалу. Принцип застосування даних пов’язаний із виходом у комунікативні ситуації, які потребують мовного забезпечення, наданого в АНККТ.
Завантаження
Посилання
Boyland, J. T. (2009). Usage-based models of language. In D. Eddington (Ed.), Experimental and quantitative linguistics (pp. 351–419). Munich: Lincom.
Brovchenko, I. V. (2011). Konceptual’naya metafora v klishe angloyazychnogo nauchnogo teksta [Conceptual metaphor in clichés of the academic text] (Unpublished candidate dissertation).
Bohdan Khmelnitsky National University, Cherkasy, Ukraine (in Russian).
Caine, R. N., & Caine, G. (1994). Making connections: Teaching and the human brain. Menlo Park, CA: Addison-Wesley.
Castellano-Risco, I., Alejo-González, R., & Piquer-Píriz, A. (2020). The development of receptive vocabulary in CLIL vs EFL: Is the learning context the main variable? System 91:101163, 102–263. https://doi.org/10.1016/j.system.2020.102263
Cenoz, J. (2015). Content-based instruction and content and language integrated learning: the same or different? Language, Culture and Curriculum, 28(1), 8–24. https://doi.org/10.1080/07908318.2014.1000922
Dalton-Puffer, Chr. (2011). Content-and-Language Integrated Learning: From practice to principles? Annual Review of Applied Linguistics, 31, 182–204. Retrieved from https://www.unifg.it/sites/default/files/allegatiparagrafo/20-01-2014/dalton-puffer_content_and_language_integrated_learning_from_practice_to_principles.pdf
Dirven, R., & Verspoor, M. (2004). Cognitive exploration of language and linguistics. 2nd ed. Amsterdam: John Benjamins.
Fair, D. A., Cohen, A. L., Dosenbach, N. U., Church, J. A., Miezin, F. M., Barch, D. M., Raichle, M. E., Petersen, S. E., & Schlaggar, B. L. (2008). The maturing architecture of the 105 brain’s default network. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America, 105(10), 4028–4032. Retrieved from https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/18322013/
Frost, R., Siegelman, N., Narkiss, A., & Afek, L. (2013). What predicts successful literacy acquisition in a second language? Psychological science, 24(7), 1243–1252. https://doi.org/10.1177/0956797612472207
Fuentes-Olivera, P. A., & Bergenholtz, H. (2018). Dictionaries for text production. In: P.A. Fuertes-Olivera (Ed.), The Routledge handbook of lexicography (pp. 267–283). Abingdon: Routledge.
Goldberg, A. E. (1995). Constructions. A construction grammar approach to argument structure. Chicago, IL: The University of Chicago Press.
Guhe, M. (2003). Incremental conceptualization for language production. (Unpublished doctoral dissertation). Hamburg University, Hamburg, Germany.
Hay, D., Kinchin, I., & Lygo-Baker, S. (2008). Making learning visible: The role of concept mapping in higher education. Studies in Higher Education. 33(3), 295–311. https://doi.org/10.1080/03075070802049251
Huth, A. G., de Heer, W. A., Griffiths, T. L., Theunissen, F. E., & Gallant, J. L. (2016). Natural speech reveals the semantic maps that tile human cerebral cortex. Nature, 532(7600), 453–458.
Ioannou-Georgiou, S. (2012). Reviewing the puzzle of CLIL. ELT Journal, 66, 495–504. https://doi.org/10.1093/elt/ccs047
Kiely, R. (2011). Understanding CLIL as an innovation. Studies in Second Language Learning and Teaching, 1(1). https://doi.org/10.14746/ssllt.2011.1.1.9
Knowles, M. S. (1984). Andragogy in action. Applying modern principles of adult education. San Francisco, CA: Jossey Bass.
Lenneberg, E. (1967). Biological foundations of language. New York, NY: John Wiley & Son.
Levelt, W. J. M. (1989). Speaking: from intention to articulation. Cambridge, MA: MIT Press.
Li, P., & Jeong, H. (2020). The social brain of language: grounding second language learning in social interaction. Science of Learning 5(1), 1–9. https://doi.org/10.1038/s41539-020-0068-7
Lyngfelt, B., Borin L., Ohara, K., & Torrent, T. T. (Eds.), (2018). Constructicography: Constructicon development across languages. Constructional Approaches to Language. Amsterdam: John Benjamins.
Mårtensson, J., Eriksson, J., Bodammer, N. C., Lindgren, M., Johansson, M., Nyberg, L., & Lövdén, M. (2012). Growth of language-related brain areas after foreign language learning. Neuroimage, 63(1), 240–244. https://doi.org/10.10.1016/j.neuroimage.2012.06.043
MacWhinney, B. A. (2005). Unified model of language development. In G. J. MacWhinney, A. M. Kroll, & B. de Groot (Eds.), Handbook of bilingualism: psycholinguistic approaches (pp. 49–67). Oxford: Oxford University Press.
Ostermann, C. (2015). Cognitive lexicography: A new approach to lexicography making use of cognitive semantics. Nürnberg: Universität Erlangen.
Ostman, J.-O., & Fried, M. (Eds.). (2004). Construction grammars. Cognitive grounding and theoretical extensions. Amsterdam: John Benjamins.
Paradis, M.A. (2004). A neurolinguistic theory of bilingualism. Amsterdam: John Benjamis.
Perniss, P., Thompson, R. L., & Vigliocco, G. (2010). Iconicity as a general property of language: evidence from spoken and signed languages. Frontiers in Psychology, 1, 1–15. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2010.00227
Plakhotniuk, Ye. (2015). Dorobok kohnityvnoi linhvistyky u navchanni anhlijskoі movy doroslykh slukhachiv [Accoplishments of cognitive linguistics in teaching English to adult learners] (Unpublished Master’s thesis). Bohdan Khmelnitsky National University, Cherkasy, Ukraine (in Ukrainian).
Plakhotniuk, Ye. (2020a). An active dictionary: user needs and expectations. In Nova Philologia, 80. Zaporizhzhia: Zaporizhia National University. (In print). 106
Plakhotniuk, Ye. (2020b). Blend-dictionaries in a semiotic-cognitive perspective: An active learner’s construction-combinatory thesaurus “TRAVELLING”. Science and Education: A New Dimension, 63 (235), 44–50.
Radchenko, O. Yu. (2012). Konceptual’na metafora v termіnosistemі marketingu [Conceptual metaphor in the terminology of marketing] (Unpublished candidate dissertation). Bohdan Khmelnitsky National University, Cherkasy, Ukraine (in Ukrainian).
Radchenko, O. (2019). Marketing terminology thesaurus: The competition segment. Lege Artis. Language Yesterday, Today, Tomorrow, IV (1), 133–169. Retrieved from https://lartis.sk/wp-content/uploads/2019/06/Radchenko_Issue-1_2019.pdf
Tarp, S. (2008). Lexicography in the borderland between knowledge and non-knowledge. General lexicographical theory with particular focus on learner’s lexicography. Tübingen: Max Niemeyer Verlag.
Tarp, S. (2011). Reflections on lexicographical user research. Lexikos, 19. 275–296. https://doi.org/10.5788/19-0-440
Tomasello, M. (2003). Constructing a language: A usage-based theory of language acquisition. Cambridge, MA: Harvard University Press.
Valipour, V., & Asl, H. D. (2014). Differences between children and adults in foreign language pronunciation and grammatical rules learning. Indian Journal of Fundamental and Applied Life Sciences, 4 (S3), 195–198. Retrieved from: https://www.cibtech.org/sp.ed/jls/2014/03/JLS-026-S3-036-VALIPOUR-DIFFERENCES-LEARNING.pdf
Vincent-Lamarre, P., Massé, A. B., Lopes, M., Lord, M., Marcotte, O., & Harnad, S. (2016). The latent structure of dictionaries. Topics in Cognitive Science, 8(3), 625–659. Retrieved from https://pcl.sitehost.iu.edu/papers/Lamarre2016.pdf
Vorob’eva, O. P. (1993). Tekstovye kategorii i faktor adresata [Textual categories and the addressee factor]. Kiev: Vyshcha Shkola (in Russian).
Zhabotynska S. (2010). Principles of building conceptual models for thesaurus dictionaries. Cognition, communication, discourse, 1, 75–92. Retrieved from https://drive.google.com/file/d/0BzbZ3piwVKrtVlI5cVlXTmZINW8/view
Zhabotynska, S. (2015). English clichés of scholarly texts: A thesaurus. (Materials for teaching Academic writing). Kyiv: Ukrainian Association of Cognitive Linguistics and Poetics.
Zhabotinskaja, S. (2018). Generativizm, kognitivizm i semantika lingval’nyh setej [Generative linguistics, cognitive linguistics, and semantics of lingual networks]. In Ye.A. Karpilovska (Ed.), Doctrina multiplex, veritas una. Uchen’bahato, istyna odna: zbirnyk prac’ do yuvileyu Izabelly Rafayilivny Buniyatovoyi (pp. 99–141). Kyiv: Un-t im. B. Hrinchenka (in Russian).
Zhabotyns’ka, S. (2019). Semantyka linhval’nyh merezh u navchal’nomu kombinatornomu tezaurusi [Semantics of lingual networks in the learner’s combinatory dictionary]. Studia Philologica, 2, Kyivs’kyi universytet imeni B. Hrinchenka, 17–27 (in Ukrainian).
Zhabotynska, S. (2020). Dominance of Ukrainian in a bilingual setting: neurocognitive factors. In O. Bilash (Ed.), Research initiative on democratic reforms in Ukraine (RIDRU) (pp. 92–115). Edmonton: University of Alberta. Retrieved from https://www.ualberta.ca/canadian-institute-of-ukrainian-studies/centres-and-programs/ulec/ulec-news/ridru_publication.pdf
Zhabotyns’ka, S., & Plakhotniuk, Ye. (2016). Vyvchennya inozemnoyi movy doroslymy: nejrokohnityvnyj rakurs [Learning a foreign language by adults: a neurocognitive aspect]. Movoznavchyj visnyk, 21, 7–17 (in Ukrainian).
Авторське право (c) 2020 Жаботинська Світлана Анатоліївна, Плахотнюк Євгеній Ігорович
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
