Концепт ДИСТРЕС / DISTRESS в англомовному медіадискурсі: інтеграція когнітивно-дискурсивного та обчислювального підходів
Анотація
У статті доведено, що концепт ДИСТРЕС / DISTRESS є комплексним когнітивним, лінгвістичним та соціальним явищем, концептуалізованим у медіадискурсі за допомогою поляризованих лексичних засобів та концептуальних метафор. Мета статті полягає у виявленні ментального конструкту концепту ДИСТРЕС / DISTRESS, а також засобів його актуалізації в соціальному контексті медіа. Теоретичний фундамент дослідження складають теорії концептуальної метафори, дискурс-аналізу, фреймової семантики, теорії поля та лінгвістичної теорії емоцій. У рамках когнітивно-дискурсивного та обчислювального підходів виявлено набір комунікативних ситуацій дистресу та їхніх контекстуальних уточнень. Інтеграція дискурсивного й обчислювального підходів зі застосуванням програмних забезпечень Voyant Tools, Textanz та SentiStrength дозволяє визначити додаткові смисли у фрагментах, які становлять собою окремі контексти соціокультурних знань про концепт ДИСТРЕС / DISTRESS, що окреслює актуальність наукової праці. У рамках когнітивного підходу досліджено передконцептуальну основу, лексикон та концептуальні метафори різного рівня абстракції, що об’єктивуть ДИСТРЕС / DISTRESS. Фреймова модель концепту ДИСТРЕС / DISTRESS репрезентує конфігурації знань та асоціацій про емоцію, а також взаємодію сенсорної й символічної інформації про дистрес. У рамках дискурсивного підходу, підкріпленого універсальним аналітичним програмним інструментом для різних видів текстів Textanz 3.1.4, з’ясовано типи та співвідношення соціальних ролей учасників у комунікативних ситуаціях дистресу та цінності, які вони поділяють у соціальному контексті дистресу. Сентимент-аналіз із застосуванням програмного інструменту для соціальних веб-текстів SentiStrength 2.3 допомагає вилучити тональність і визначити оцінне ставлення до фрагментів комунікативних ситуацій дистресу, які регулюються відповідними комунікативними стратегіями, за дуальною шкалою позитивний/негативний.
Завантаження
Посилання
Berrios, R., Totterdell, P., & Kellett, S. (2015). Eliciting mixed emotions: a meta-analysis comparing models, types, and measures. Frontiers in Psychology, 6:428. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2015.00428
Brafman, A. H. (2016). The language of distress: understanding a child’s behavior. London: Karnac Books.
Casasanto, D., & Dijkstra, K. (2010). Motor action and emotional. Cognition, 115(1), 179–185.
Croft, W. (2003). The role of domains in the interpretation of metaphors and metonymies. In R. Dirven, & R. Pörings (Eds.), Metaphor and metonymy in comparison and contrast (pp. 161–207). Berlin: Mouton de Gruyter.
Crowe, M. & Alavi, Ch. (1999). Mad talk: attending to the language of distress. Nursing Inquiry, 6, 26–33. https://doi.org/10.1046/j.1440-1800.1999.00008.x
Daneš, F. (1987). Cognition and emotion in discourse interaction: a preliminary survey of the field. Proceedings of the Fourteenth International Congress of Linguists, 168–179.
Demjén, Z., Marszalek, A., Semino, E., & Varese, F. (2019). Metaphor framing and distress in lived-experience accounts of voice-hearing. Psychosis, 11(1), 16–27. https://doi.org/10.1080/17522439.2018.1563626
Dijk, T. A. van. (2006). Discourse and manipulation. Discourse & Society, 17 (2), 359–383.
Evans, V., & Green, M. C. (2006). Cognitive linguistics: an introduction. Edinburgh: Edinburgh University Press.
Fairclough, N. (2003). Analysing discourse: textual analysis for social research. London: Routledge.
Fiehler, R. (1990). Kommunikation und Emotion: theoretische und empirische Untersuchungen zur Rolle von Emotionen in der verbalen Interaktion [Communication and emotion: theoretical and empirical inquiries about the role of emotions in verbal interaction]. Berlin: Mouton de
Gruyter.
Fillmore, Ch. (1968). The case for case. In E. Bach, & R. T. Harms (Ed.), Universals in linguistic theory (pp. 1–88). New York, NY: Holt, Rinehart, and Winston.
Fillmore, Ch. (1982). Frame Semantics. In The Linguistic Society of Korea (Ed.), Linguistics in the Morning Calm (pp. 111–137). Seoul: Hanschin.
Fowler, R. (1991). Language in the news: discourse and ideology in the press. London: Routledge. 90
Goleman, D. (2006). Emotional intelligence: why it can matter more than IQ. New York, NY: Bantam Books.
Issers, O. S. (2008). Kommunikativnye strategii i taktiki russkoj rechi [Communicative strategies and tactics of Russian speech]. Moscow: Izdatelstvo LKI.
Izard, C. E. (1991). The psychology of emotions. New York, NY: Plenum.
Jung, C. G. (2014). The archetypes and the collective unconscious. London: Routledge.
King, Ph. (2012). Metaphor and methodology for cross-cultural investigation of Hebrew emotions. Journal of Translation, 8(1), 9–24.
Kövecses, Z. (2017). Levels of metaphor. Cognitive Linguistics, 28(2), 321–47.
Krysanova, T. (2019). Constructing negative emotions in cinematic discourse: a cognitive-pragmatic perspective. Cognition, Communication, Discourse, 19, 55–77. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2019-19-04
Lakoff, G., & Johnson, M. (1980). Metaphors we live by. Chicago, IL: University of Chicago Press.
Lakoff, G. (1993). The contemporary theory of metaphor. In A. Ortony (Ed.), Metaphor and thought (pp. 202-252). Cambridge: Cambridge University Press.
Langacker, R. (1987). Foundations of cognitive grammar. Theoretical prerequisites. Stanford, CA: Stanford University Press.
Lauk, E. (2002). Use of us-them polarization in constructing ideological discourses (Estonia 1940–1989). History, Media and Identity II: 23 IAMCR Conference and General Assembly, Barcelona, July 21–26.
Lotsu, D.-B. P. (2020). Cultural practices as sites of trauma and empathic distress in Like cotton twines (2016) and Grass between my LIPS (2008). In A. L. Hubbell, N. Akagawa, S. Rojas-Lizana, & A. Pohlman (Eds.), Places of traumatic memory (pp. 241–261). Switzerland: Springer Nature.
McEnery, T., Brezina, V., Gablasova, D., & Banerjee, J. (2019). Corpus linguistics, learner corpora, and SlA: employing technology to analyze language use. Annual Review of Applied Linguistics, 39, 74–92. https://doi.org/10.1017/S0267190519000096
Menard, R. (2017). Critical discourse studies on social values, ideology and Finnish equality (Doctoral dissertation, University of Helsinki, Helsinki, Finland). Retrieved from https://helda.helsinki.fi/bitstream/handle/10138/228887/CRITICALD.pdf?sequence=1
Minsky, M. (2006). The emotion machine: commonsense thinking, artificial intelligence, and the future of the human mind. New York, NY: Simon & Schuster.
Nidich, Ch. et al. (2011). Reduced psychological distress in racial and ethnic minority students. Journal of Psychology, 38(2), 109–116.
Shakhovskyi, V. I. (2008). Lingvisticheskaya teoriya emocij [Linguistic theory of emotions]. Moscow: Gnozis.
Shevchenko, I. S. (2007). Simvolicheskij interakcionalizm i analiz diskursa [Symbolic interactionalism and discourse analysis]. Visnyk Kharkiv. nats. un-tu im. V.N. Karazina.—V. N. Karazin National Univ. Messenger, 782, 3–6.
Sinclair, S., & Rockwell, G. (2016). Voyant tools. Retrieved from http://voyant-tools.org/
Stowell, T. A. (1981). Origins of phrase structure (Doctoral dissertation, Massachusetts Institute of Technology, Cambridge, USA). Retrieved from http://hdl.handle.net/1721.1/15626
Thelwall, M., Buckley, K., & Paltoglou, G. (2012). Sentiment strength detection for the social web. Journal of the American Society for Information Science and Technology, 63(1), 163–173. https://doi.org/10.1002/asi.21662
Tiemeyer, L.-S. (2013). The doubtful gain of penitential prayer: the fine line between lament and penitential prayer. In T. Bulkeley, & M. Bier (Eds.), Spiritual complaint: theology and practice of lament (pp. 102–121). Pickwick Press. 91
Trier, J. (1973). Zur Geschichte und Theorie des sprahlichen Feldes [On the history and theory of linguistic field]. Darmstadt: Wiss. Buchgesellschaft.
Verbytska, A. (2017). Metaphorical profile of distress in English media discourse. Topics in Linguistics, 18(2), 48–62. https://doi.org/10.1515/topling-2017-0010
Wierzbicka, A. (1999). Emotions across languages and cultures: diversity and universals. Cambridge: Cambridge University Press.
Ya-Ni, Z. (2007). Communication strategies and foreign language learning. US-China Foreign Language, 5(4), 43–48.
Авторське право (c) 2020 Анна Едуардівна Вербицька, Тетяна Анатоліївна Крисанова
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
