Концепт ДИСТРЕС / DISTRESS в англомовному медіадискурсі: інтеграція когнітивно-дискурсивного та обчислювального підходів
Анотація
У статті доведено, що концепт ДИСТРЕС / DISTRESS є комплексним когнітивним, лінгвістичним та соціальним явищем, концептуалізованим у медіадискурсі за допомогою поляризованих лексичних засобів та концептуальних метафор. Мета статті полягає у виявленні ментального конструкту концепту ДИСТРЕС / DISTRESS, а також засобів його актуалізації в соціальному контексті медіа. Теоретичний фундамент дослідження складають теорії концептуальної метафори, дискурс-аналізу, фреймової семантики, теорії поля та лінгвістичної теорії емоцій. У рамках когнітивно-дискурсивного та обчислювального підходів виявлено набір комунікативних ситуацій дистресу та їхніх контекстуальних уточнень. Інтеграція дискурсивного й обчислювального підходів зі застосуванням програмних забезпечень Voyant Tools, Textanz та SentiStrength дозволяє визначити додаткові смисли у фрагментах, які становлять собою окремі контексти соціокультурних знань про концепт ДИСТРЕС / DISTRESS, що окреслює актуальність наукової праці. У рамках когнітивного підходу досліджено передконцептуальну основу, лексикон та концептуальні метафори різного рівня абстракції, що об’єктивуть ДИСТРЕС / DISTRESS. Фреймова модель концепту ДИСТРЕС / DISTRESS репрезентує конфігурації знань та асоціацій про емоцію, а також взаємодію сенсорної й символічної інформації про дистрес. У рамках дискурсивного підходу, підкріпленого універсальним аналітичним програмним інструментом для різних видів текстів Textanz 3.1.4, з’ясовано типи та співвідношення соціальних ролей учасників у комунікативних ситуаціях дистресу та цінності, які вони поділяють у соціальному контексті дистресу. Сентимент-аналіз із застосуванням програмного інструменту для соціальних веб-текстів SentiStrength 2.3 допомагає вилучити тональність і визначити оцінне ставлення до фрагментів комунікативних ситуацій дистресу, які регулюються відповідними комунікативними стратегіями, за дуальною шкалою позитивний/негативний.
Завантаження
Посилання
Berrios, R., Totterdell, P., & Kellett, S. (2015). Eliciting mixed emotions: a meta-analysis comparing models, types, and measures. Frontiers in Psychology, 6:428. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2015.00428
Brafman, A. H. (2016). The language of distress: understanding a child’s behavior. London: Karnac Books.
Casasanto, D., & Dijkstra, K. (2010). Motor action and emotional. Cognition, 115(1), 179–185.
Croft, W. (2003). The role of domains in the interpretation of metaphors and metonymies. In R. Dirven, & R. Pörings (Eds.), Metaphor and metonymy in comparison and contrast (pp. 161–207). Berlin: Mouton de Gruyter.
Crowe, M. & Alavi, Ch. (1999). Mad talk: attending to the language of distress. Nursing Inquiry, 6, 26–33. https://doi.org/10.1046/j.1440-1800.1999.00008.x
Daneš, F. (1987). Cognition and emotion in discourse interaction: a preliminary survey of the field. Proceedings of the Fourteenth International Congress of Linguists, 168–179.
Demjén, Z., Marszalek, A., Semino, E., & Varese, F. (2019). Metaphor framing and distress in lived-experience accounts of voice-hearing. Psychosis, 11(1), 16–27. https://doi.org/10.1080/17522439.2018.1563626
Dijk, T. A. van. (2006). Discourse and manipulation. Discourse & Society, 17 (2), 359–383.
Evans, V., & Green, M. C. (2006). Cognitive linguistics: an introduction. Edinburgh: Edinburgh University Press.
Fairclough, N. (2003). Analysing discourse: textual analysis for social research. London: Routledge.
Fiehler, R. (1990). Kommunikation und Emotion: theoretische und empirische Untersuchungen zur Rolle von Emotionen in der verbalen Interaktion [Communication and emotion: theoretical and empirical inquiries about the role of emotions in verbal interaction]. Berlin: Mouton de
Gruyter.
Fillmore, Ch. (1968). The case for case. In E. Bach, & R. T. Harms (Ed.), Universals in linguistic theory (pp. 1–88). New York, NY: Holt, Rinehart, and Winston.
Fillmore, Ch. (1982). Frame Semantics. In The Linguistic Society of Korea (Ed.), Linguistics in the Morning Calm (pp. 111–137). Seoul: Hanschin.
Fowler, R. (1991). Language in the news: discourse and ideology in the press. London: Routledge. 90
Goleman, D. (2006). Emotional intelligence: why it can matter more than IQ. New York, NY: Bantam Books.
Issers, O. S. (2008). Kommunikativnye strategii i taktiki russkoj rechi [Communicative strategies and tactics of Russian speech]. Moscow: Izdatelstvo LKI.
Izard, C. E. (1991). The psychology of emotions. New York, NY: Plenum.
Jung, C. G. (2014). The archetypes and the collective unconscious. London: Routledge.
King, Ph. (2012). Metaphor and methodology for cross-cultural investigation of Hebrew emotions. Journal of Translation, 8(1), 9–24.
Kövecses, Z. (2017). Levels of metaphor. Cognitive Linguistics, 28(2), 321–47.
Krysanova, T. (2019). Constructing negative emotions in cinematic discourse: a cognitive-pragmatic perspective. Cognition, Communication, Discourse, 19, 55–77. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2019-19-04
Lakoff, G., & Johnson, M. (1980). Metaphors we live by. Chicago, IL: University of Chicago Press.
Lakoff, G. (1993). The contemporary theory of metaphor. In A. Ortony (Ed.), Metaphor and thought (pp. 202-252). Cambridge: Cambridge University Press.
Langacker, R. (1987). Foundations of cognitive grammar. Theoretical prerequisites. Stanford, CA: Stanford University Press.
Lauk, E. (2002). Use of us-them polarization in constructing ideological discourses (Estonia 1940–1989). History, Media and Identity II: 23 IAMCR Conference and General Assembly, Barcelona, July 21–26.
Lotsu, D.-B. P. (2020). Cultural practices as sites of trauma and empathic distress in Like cotton twines (2016) and Grass between my LIPS (2008). In A. L. Hubbell, N. Akagawa, S. Rojas-Lizana, & A. Pohlman (Eds.), Places of traumatic memory (pp. 241–261). Switzerland: Springer Nature.
McEnery, T., Brezina, V., Gablasova, D., & Banerjee, J. (2019). Corpus linguistics, learner corpora, and SlA: employing technology to analyze language use. Annual Review of Applied Linguistics, 39, 74–92. https://doi.org/10.1017/S0267190519000096
Menard, R. (2017). Critical discourse studies on social values, ideology and Finnish equality (Doctoral dissertation, University of Helsinki, Helsinki, Finland). Retrieved from https://helda.helsinki.fi/bitstream/handle/10138/228887/CRITICALD.pdf?sequence=1
Minsky, M. (2006). The emotion machine: commonsense thinking, artificial intelligence, and the future of the human mind. New York, NY: Simon & Schuster.
Nidich, Ch. et al. (2011). Reduced psychological distress in racial and ethnic minority students. Journal of Psychology, 38(2), 109–116.
Shakhovskyi, V. I. (2008). Lingvisticheskaya teoriya emocij [Linguistic theory of emotions]. Moscow: Gnozis.
Shevchenko, I. S. (2007). Simvolicheskij interakcionalizm i analiz diskursa [Symbolic interactionalism and discourse analysis]. Visnyk Kharkiv. nats. un-tu im. V.N. Karazina.—V. N. Karazin National Univ. Messenger, 782, 3–6.
Sinclair, S., & Rockwell, G. (2016). Voyant tools. Retrieved from http://voyant-tools.org/
Stowell, T. A. (1981). Origins of phrase structure (Doctoral dissertation, Massachusetts Institute of Technology, Cambridge, USA). Retrieved from http://hdl.handle.net/1721.1/15626
Thelwall, M., Buckley, K., & Paltoglou, G. (2012). Sentiment strength detection for the social web. Journal of the American Society for Information Science and Technology, 63(1), 163–173. https://doi.org/10.1002/asi.21662
Tiemeyer, L.-S. (2013). The doubtful gain of penitential prayer: the fine line between lament and penitential prayer. In T. Bulkeley, & M. Bier (Eds.), Spiritual complaint: theology and practice of lament (pp. 102–121). Pickwick Press. 91
Trier, J. (1973). Zur Geschichte und Theorie des sprahlichen Feldes [On the history and theory of linguistic field]. Darmstadt: Wiss. Buchgesellschaft.
Verbytska, A. (2017). Metaphorical profile of distress in English media discourse. Topics in Linguistics, 18(2), 48–62. https://doi.org/10.1515/topling-2017-0010
Wierzbicka, A. (1999). Emotions across languages and cultures: diversity and universals. Cambridge: Cambridge University Press.
Ya-Ni, Z. (2007). Communication strategies and foreign language learning. US-China Foreign Language, 5(4), 43–48.
Авторське право (c) 2020 Анна Едуардівна Вербицька, Тетяна Анатоліївна Крисанова
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
