Процеси диверсифікації невербальних комунікативних компонентів у сучасному англомовному дискурсі

  • Lyudmila Soloshchuk Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0003-2934-7721
Ключові слова: вербальний компонент, взаємодія, диверсифікація, дискурс, кодова система, невербальний компонент

Анотація

Стаття присвячена дослідженню специфічних властивостей поєднання невербальних компонентів комунікації між собою у сучасному англомовному дискурсі, включаючи особливості їх взаємодії з вербальними компонентами. Враховуються структурні, семантичні та прагматичні особливості невербальних компонентів, а також їхні універсальні, етноспецифічні та індивідуально значущі характеристики. Стаття базується на методології дискурсу при аналізі комунікативних явищ. Складний характер комунікативних процесів представлено як єдність вербальних та невербальних компонентів у межах антропоцентричної парадигми сучасного мовознавства. У роботі пропонується дослідження поєднання невербальних комунікативних компонентів між собою, результатом чого є виникнення різних кластерів невербальних компонентів, при цьому ураховуються характеристики дискурсивної особистості, від якої залежать шляхи диверсифікації інформації і емоцій через невербальні компоненти. Аналіз дискурсно-конститутивного потенціалу кінесичних, проксемічних та просодичних комунікативних компонентів сприяє розробці теорії дискурсивної взаємодії різних кодових систем, спрямованої на дослідження комунікативних знаків різної природи у їхній єдності у межах різних типів дискурсу.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Birdwhistell, R. L. (1952). Introduction to kinesics: an annotation system for analysis of body motion and gesture. Washington DC: Foreign Service Institute, U.S. Department of State/Ann Arbor, MI.
Boguslawska-Tafelska, M. (2011). Manipulation in communication. Or: how ecolinguistics returns a communicator’s powers back to him/her. In New pathways in linguistics (pp. 9–24). Olsztyn: Uniwersytet Warminsko-Mazurski w Olsztynie.
Burgoon, J. K., Buller, D. V., & Woodall, W. G. (1996). Nonverbal communication. The unspoken dialogue. New York: McGraw-Hill Companies, Inc.
Burgoon, J. K., Guerrero, L. K., & Floyd, K. (2016). Nonverbal communication. London & New York: Routledge.
Dijk van, T. A. (2009). Society and discourse. A sociocognitive approach. Cambridge: CUP.
Du Bois, J., & Karkkainen, E. (2012). Taking a stance on emotion: affect, sequence, and intersubjectivity in dialogic interaction. Text and Talk, 32(4), 433-451. https://doi.org/10.1515/text-2012-0021
Ekman, P., Friesen, W. V., & Tomkins, S. S. (1971). Facial affect scoring technique: a first validity study. Semiotica, 3, 37–58.
Hall, E. T. (1968). Proxemics. Current Anthropology, 9, 83–108.
Kalyta, A. (2001). Fonetichnі zasobi aktualіzacії smislu anglіjs’kogo emocіjnogo vislovljuvannj [Phonetic means actualising the meaning of an English emotional utterance]. Kyiv: Publishing centre of Kyiv National Linguistic University.
Kalyta, A. (2015). Phonetic studies from the perspective of an energetics approach. In A. Bondaruk, & A. Prazmowska (Eds.), Within language, beyond theories (Volume I): studies in theoretical linguistics (pp. 322–336). Cambridge: Cambridge Scholars Publishing.
Kalyta, A., & Taranenko, L. (2012). Perceptivna j іnstrumental’na ocіnki emocіjno-pragmatichnogo potencіalu vislovlen’ [Auditory and instrumental evaluation of the utterance emotional-and-pragmatic potential]. Naukovij vіsnik Volins’kogo nacіonal'nogo unіversitetu іmenі Lesі Ukraїnki. Serіja: Fіlolohіchnі nauki: Movoznavstvo, 24(249), 186–191.
Knapp, M. L., & Hall, J. (2010). Nonverbal communication in human interaction. (7th ed.) Orlando, FL: Harcourt Brace Jovanovich.
Kreydlin, G.E. (2002). Neverbal’naya semiotica [Non-verbal semiotics]. Moscow: Novoye Literaturnoye Obozreniye.
Mandal, F. B. (2014). Nonverbal communication in humans. Journal of Human Behavior in the Social Environment, 24(4), 417–421.
Mehrabian, A. (1972). Nonverbal communication. Chicago, IL: Aldine/Atherton.
Remland, M. S. (2009). Nonverbal communication in everyday life. Boston, MA: Allyn & Bacon. Seryakova, I. I. (2017). Semiotichniy prostir tilesnosti anglomovnogo khudozhnyogo discursu [The semiotic space of corporality in the English fiction discourse]. Suchasni tendentsii rozvitku mov. Seriya 9, 15, 189–196.
Sonneborn, L. (2012). Nonverbal communication: the art of body language. New York, NY: Rosen Publishing Group, Inc.
Soloshchuk, L. V. (2006). Vzayemodiya verbal’nih i neverbal’nih componentov komunikacii u suchasnomu anglomovnomu discursi [Interaction of verbal and non-verbal components of communication in the modern English discourse]. Kharkiv: Konstanta.
Soloshchuk, L. V. (2014). Semiotica komunikativnoyi vzayemodiyi v anglomovnomu dialogichnomu dyscursi. [The semiotics of communicative interaction in the English dialogic discourse]. Visnyk Kharkiskogo natsional’nogo universitetu imeni V. N. Karazina, 1102(77), 11–18.
Опубліковано
2020-11-30
Як цитувати
Soloshchuk, L. (2020). Процеси диверсифікації невербальних комунікативних компонентів у сучасному англомовному дискурсі. Когніція, комунікація, дискурс, (21), 50-60. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2020-21-04