Когнітивна прагматика американських президентських дебатів: аналіз метафор ЕКОНОМІКИ
Анотація
У цій статті розглядаються когнітивно-прагматичні властивості концептуальних метафор економіки в американських президентських кампаніях XXI століття. Ця стаття присвячена розробці моделей метафоричної концептуалізації економіки, виявленню їх функцій у термінах дискурсивних стратегій і опису їх впливу на опонентів і аудиторію. В основі цього дослідження лежать теорії концептуальної метафори та ідеї когнітивної прагматики, які постулюють єдність когнітивних і комунікативних аспектів дискурсу. Переваги цього інтегративного когнітивно-прагматичного підходу полягають у тому, що він здатний пояснити значення висловлювання мовця і очікуваний вплив його дискурсу на аудиторію. Для досягнення своєї мети стаття фокусується на персуазивному і маніпулятивному характері президентських дебатів як жанру політичного дискурсу, опосередкованого ЗМІ. Використовуючи когнітивно-прагматичне трактування президентських дебатів, ми стверджуємо, що концептуальні метафори економіки є концептуальними моделями, специфічними для певного часу і ідеології; їх домінуючі функції – персуазивна, інформативна і маніпулятивна. У дискурсі президентських дебатів XXI століття ми виділяємо сім провідних моделей концептуальних метафор економіки, спільних як для кандидатів-республіканців, так і для демократів. Вибір певних дискурсивних стратегій учасників дебатів залежить від намірів кандидатів, в той час як їх вплив на опонента і аудиторію залежить від метакомунікативних аспектів комунікативної поведінки кандидатів, зокрема, стратегій (анти)ввічливості. Встановлено, що президентські дебати XXI століття характеризуються великою кількістю дискурсивних стратегій агресії і (анти)ввічливості.
Завантаження
Посилання
Barcelona, A. (2000). Introduction. The Cognitive theory of metaphor and metonymy. In A. Barcelona (Ed.), Metaphor and metonymy at the crossroads: a cognitive perspective (pp. 1–25). Berlin: Mouton de Gruyter.
Carston, R. (2002). Thoughts and utterances. The pragmatics of explicit communication. Oxford: Blackwell.
Chouliaraki, L. (2000). Political discourse in the news: Democratizing responsibility or aestheticizing politics? Discourse & Society, 11(3), 293–314. Retrieved September 1, 2020, from http://www.jstor.org/stable/42888319
Collins English Dictionary. (n.d.). Retrieved September 10, 2020, from https://www.collinsdictionary.com/dictionary/english
Coulson, S., & Oakley, T. (2005). Blending and Coded meaning: Literal and Figurative Meaning in Cognitive Semantics. Journal of Pragmatics, 37(10), 1510–1536.
Culpeper, J. Impoliteness: using and understanding the language of offence. Retrieved November 1, 2020, from http://www.lancaster.ac.uk/fass/projects/impoliteness/bibliography.htm
Deignan, A. (2012). Figurative language in discourse. In H.-J. Schmid (Ed.), Cognitive pragmatics (pp. 437–462). Berlin etc.: Mouton de Gruyter.
Dijk, T.A. van. (2008). Critical discourse studies: a sociocognitive approach. In R. Wodak, & M. Meyer (Eds.), Methods of critical discourse studies (pp. 63–85). London: Sage Publishing.
Fauconnier, G., & Turner, M. (2002). The way we think: conceptual blending and the mind’s hidden complexities. New York, NY: New York Basic Books.
Feldman, L., & Price, V. (2008). Confusion or enlightenment? How exposure to disagreement moderates the effects of political discussion and media use on candidate knowledge. Communication Research, 35(1), 61–87. https://doi.org/10.1177/0093650207309362 48
Foolen, A. (2019). Quo vadis pragmatics? From adaptation to participatory sense-making. Journal of Pragmatics, 145, 39–46.
Goncharova, T. (2009). Lingvisticheski orientirovannye metody issledovanija politicheskogo diskursa [Linguistically oriented methods of political discourse research]. Linguistica Bidgostiana, 6, 51–63 (in Russian).
Goncharova, T. (2010). Lingvisticheskij analiz argumentacii v politicheskom dialoge [Linguistical analysis of political dialog argumentation]. Linguistica Bidgostiana, 7, 59–72 (in Russian).
Horyna, O.V. (2008). Kohnityvno-komunikatyvni kharakterystyky amerykanskoho elektoralnoho dyskursu respublikantsiv [Cognitive and communicative characteristics of the American Republican electoral discourse] (Unpublished candidate dissertation). V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, Ukraine (in Ukrainian).
Kövecses, Z. (2002). Metaphor: a practical introduction. New York: Oxford University Press.
Kövesces, Z. (2017). Levels of metaphor. In Cognitive linguistics, 28(2), 321–347.
Laclau, E., & Mouffe, C. (1985). Hegemony and socialist strategy: towards a radical democratic politics [W. Moore, & P. Cammack, Trans.]. London: Verso.
Lakoff, G. (1993). The contemporary theory of metaphor. In A. Ortony (Ed.), Metaphor and thought. (pp. 202–252). Cambridge: Cambridge University Press.
Lakoff, G. (1996). Moral politics: what conservatives know that liberals don’t. Chicago, IL: University of Chicago Press.
Lakoff, G. (2002). Moral politics: how liberals and conservatives think. Chicago, IL: The University of Chicago Press.
Lakoff, G. (2011, May 25). The mind and the Obama magic. Retrieved from https://www.huffpost.com/entry/the-mind-and-the-obama-ma_b_111105
Lakoff, G. (2013, November 6). Obama reframes Syria: metaphor and war revisited. Retrieved October, 2, 2019, from https://www.huffpost.com/entry/obama-reframes-syria-meta_b_3879335
Lakoff, G., & Johnson, M. (1980). Metaphors we live by. Chicago, IL: Chicago University Press.
Lakoff, G., & Johnson, M. (1999). Philosophy in the flesh: the embodied mind and its challenge to western thought. New York, NY: Basic Books.
Radden, G., & Kövecses, Z. (1999). Towards a theory of metonymy. In K. U. Panther, & G. Radden (Eds.), Metonymy in language and thought (pp. 17–59). Amsterdam: Benjamins.
Shevchenko, I. S. (2018). Tabloidnist’ dyskursu amerykanskyh prezydentiv dvadtsiat pershoho stolittia [Tabloid nature of the 21st century American presidential discourse]. Visnyk KhNU, 87, 62–68 (in Ukrainian).
Shevchenko, I. S. (2013). Strategija i taktika na predizbornija diskurs pri Dzhordzh Bush [Strategy and tactics of George Bush’s electoral discourse]. Teoria i istorija na retorikata. Sofia: Univ. “St. Kl. Ohridski” Press (in Bulgarian).
Shevchenko, I., & Gutorov, V. (2019). A cognitive-pragmatic perspective on apologies in English and Ukrainian discourse. In Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow, 4(2), 301–341.
Schmid, H.-J. (2012). Generalizing the apparently ungeneralizable. Basic ingredients of a cognitive-pragmatic approach to the construal of meaning-in-context. In H.-J. Schmid (Ed.), Cognitive pragmatics. Handbooks of pragmatics. Vol. 4 (pp. 3–22). Berlin etc.: Mouton de Gruyter.
Turner, M. (1996). Conceptual blending and counterfactual argument in the social and behavioral sciences. In P. Tetclock, & A. Belkin (Eds.), Counterfactual thought experiments in world politics (pp. 291–295). Princeton, NJ: Princeton University Press.
Zhabotynskaya, S. A. (2013). Imja kak tekst: konceptual’naja set’ leksicheskogo znachenija (analiz imeni jemocii) [The name as a text: conceptual network of lexical meaning (analysis of the name of emotion). Cognition, communication, discourse, 6, 47–76 (in Russian).
Авторське право (c) 2020 Шевченко Ірина Семенівна, Гончарова Тамара, Гуторов Володимир Олександрович
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
