Маніпулятивні тактики азербайджанських авторів в електронних засобах масової комунікації

  • Seda K. Gasparyan Єреванський державний університет https://orcid.org/0000-0003-1170-4989
  • Zara S. Hayrapetyan Єреванський державний університет
Ключові слова: політичний дискурс, маніпуляція, маніпулятивні тактики, політична маніпуляція, геноцид вірмен

Анотація

У дослідженнях останніх років встановлено: маніпуляція – це зловживання мовою, виражене свідомим застосуванням різноманітних мовних засобів. Таке вживання мови цілеспрямовано впливає на соціальний, міжособистісний і ментальний стан і поведінку слухача / читача, направляючи його дії неправильним шляхом. Інтенціональність є одним з основних параметрів маніпуляції, що здійснює деструктивний ефект на індивіда, групу або громадськість у цілому. Залежно від обсягу та спрямованості маніпулятивних настроїв і інтенцій, маніпулятор, часто виходячи за межі моралі, намагається перевернути реальність, спотворити факти і помилковими аргументами й доказами, які лише здаються переконливими, подати свою суб’єктивну точку зору як істину. Це передбачає застосування певних тактик, що забезпечують успіх маніпулятора. У цій статті робиться спроба розкрити маніпулятивні тактики, застосовані азербайджанським автором статті “Так званий геноцид вірмен” на сайті “Azvision.az”. Наша мета полягає у всебічному аналізі маніпулятивних інтенцій і інтерпретацій автора в зазначеній статті. На базі криттичного дискурс-аналізу застосування методів аргументування і посилань на емпіричні докази дозволяє не тільки показати маніпулятивні тактики автора статті, але також виявити наполегливе прагнення азербайджанських політичних кіл будь-якими способами досягти здійснення своїх політичних цілей, фальсифікуючи факти і спотворюючи реальність.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Akcam, T. (2006). A shameful act: the Armenian Genocide and the question of Turkish responsibility. New York: Henry Holt and Company.
Armenpress. (2013). Turkey should apologize before Armenians: Hasan Cemal. Retrieved December 17, 2020, from https://armenpress.am/eng/news/739856.html
Arslan, A. (2004). La Messeria Delle Allodole [The Lark Farm]. Rizzoli.
Ayvazyan, A. (1998). Hayastani patmutyan lusabanumy amerikyan patmagrutyan mej (knnakan tesutyun) [The History of Armenia as presented in American historiography: a critical survey]. Yerevan: Artagers Publishers. 33
Azvision.az. (2015). Armenian so-called genocide. Retrieved December 17, 2020, from https://azvision.az/mobile/news.php?lang=en&id=23336
Barseghov, U.G. (Ed.). (2002, 2003, 2005). Genotsid armyan: otvetstvennost’ Turtsii i obyazatel’stva mirovogo soobshchestva. Dokumenty i kommentarii [Armenian Genocide: Turkey’s responsibility and the commitment of world community] (Vols. 1–3). Moscow: Gardariki Publishers.
Baum, W. (2010). Die Türkei und Ihre Christlichen Minderheiten: Geschichte—Völkermord—Gegenwart. Ein Beitrag zur EU-Erweiterungs-Debatte [Turkey and its Christian minorities: history—murder of the peoples—Today. On the discussion about the enlargement of the EU]. Klagenfurt: Kitab.
Buxton, N., & Buxton, H. (1914). Travel and politics in Armenia. London: Smith, Elder and Co.
Dadrian, V. (1992). Ottoman archives and denial of the Armenian Genocide. In The Armenian Genocide: history, politics, ethics (pp. 294, 308). New York: Palgrave Macmillan.
Dadrian, V. (1994). A review of the main features of the Genocide. Journal of Political and Military Sociology, 22 (1), 1–28.
Dadrian, V. (1995). The History of the Armenian Genocide: ethnic conflict from the Balkans to Anatolia to the Caucausus. Providence & Oxford: Berghahn Books.
Dadrian, V. (1999). The key elements in the Turkish denial of the Armenian Genocide: a case study of distortion and falsification. Canada: The Zoryan Institute.
Gamkrelidze, T.V., & Ivanov, V. V. (1984). Indoevropeyskiy yazik i indoevropeytsy. Reconstructsiya i istoriko-tipologicheskiy analiz prayazyka i protokultury [Indo-European and the Indo-Europeans: a reconstruction and historical analysis of a proto-language and a proto-culture]. Vol. 1–2. Tbilisi: Tbilisi Univ. Press.
Gasparyan, S. (2014). The Armenian Genocide: a linguocognitive perspective. Yerevan: Yerevan State University Press.
Gasparyan, S., Paronyan, Sh., & Muradyan, G. (2019). The use and abuse of language in the legal domain. Yerevan: Yerevan State University, Montreal: Arod Publishers. History. (2010). Armenian Genocide. Retrieved December 17, 2020 from https://www.history.com/topics/world-war-i/armenian-genocide
Jahukian, G. B. (1987). Hayots patmutyan nakhagrayin shrjan [The preliterate period of the Armenian history]. Yerevan: AS Arm. SSR Publication.
Kapantsian, G. A. (1947). Khayasa—kolybel’ armyan. Etnogenez arm’an i ikh nachal’naya istoriya [Hayasa—the cradle of Armenians. The ethnogenesis of Armenians and their prehistory]. Yerevan: Izdatel’stvo Akademii nauk Armjanskoj SSR.
Khurshudian, L. (1995). Haykakan hartsy [The Armenian Cause]. Yerevan: YSU Press. Lang, D. M. (1970). Armenia. Cradle of civilization. London: George Allen and Unwin․
Marashlian, L. (1991). Politics and demography: Armenians, Turks and Kurds in the Ottoman Empire. Cambridge, MA: Zorian Institute.
Melkonian, A. A. (2001). Vorman akunknery: XV dari verj–1915 tvakan (Patmazhoghovrdagrakan aknark Erzrumi nahangi orinakov) [Sources of the Genocidal Policy from the End of the XV century to 1915: A Historical-Demographic Survey with Rreference to the Case of Erzrum]
Hovhannisian, P., Khurshudian, L., Mkrtchian, L. In Hayots tseghaspanutyuny (usumnasirutyunner) [The Armenian Genocide (investigations)]. Yerevan: Hrazdan Publishers.
Melkonian, R. (Ed.). (2011). Turkery turkeri masin [Turks about Turks]. (Vol. 3). Yerevan: YSU Press.
Melville, Ch. (1919). The land of the stalking death. A journey through starving Armenia on an American relief train. The National Geographic Magazine, 36(5), 393–420. Retrieved September 10, 2020, from https://archives.webaram.com/dvdk_new/eng/national-geographic-november-1919_OCR.pdf 34
Miller, D. E., & Miller, L. T. (1993). Survivors: an oral history of the Armenian Genocide. Berkely: Berkely University of California Press.
Morgenthau, H. (1974). The murder of a nation. New York: Armenian General Benevolent Union of America, INC Publishers.
Nersisian, M. G. (1998). Patmutyan keghtsararnery: hodvatsner yev haghordumner [The falsifiers of history: articles and reports]. Yerevan: RAN AS Press.
Nersisyan, M. G., & Saakyan, R. G. (n.d.). Massovaya reznya armyan mladoturkami, 1909–1918 [Massacres of Armenians by Young Turks, 1909–1918]. Retrieved from http://www.genocide.ru/lib/nersisyan/138-147.htm
Özyürek, E. (2009, January 5). A Turkish ‘I apologize’ campaign to Armenians. Los Angeles Times. Retrieved October 5, 2020, from https://www.https://www.latimes.com/la-oe-ozyurek5-2009 jan05-story.html
Pinon, R. (1916). La suppression des Arméniens. Methode allemande—travail turc [The destruction of Armenians. German method—Turkish work]. Paris. Retrieved March 7, 2014, from http://www.imprescriptible.fr/documents/pinon
Poghosyan, S. (2011). Hayots tseghaspanutyan patmutyun [The History of the Armenian Genocide]. Vol. III, Yerevan: YSU Press.
Paul, R., & Elder, L. (2004). The thinker’s guide to fallacies: the art of mental trickery and manipulation. Lanham, MD: Rowman & Littlefield Publishers. Retrieved April 20, 2020, from http://www.criticalthinking.org/store/get_file.php?inventories_id=159&inventories_files_id=406
Sahakyan, L. (2007). Bardzr Hayki Baberd, Sper, Derjan gavarneri teghanunnern u zhoghovrdagrutyuny XVI dari osmanyan ashkharhagir matyannerum [The toponyms and demography of the provinces of Baberd, Sper, Derjan in Upper Armenia in the 16th century Ottoman registers of general census]. Yerevan: Lusakn Publishers.
Sahakyan, L. (2011). Turkification of the toponyms in the Ottoman Empire and the Republic of Turkey. Montreal: Arod Publishers.
Sassounian, H. (2005). The Armenian Genocide. The world speaks out: 1915–2005. Glendale: Armenian Genocide Commemoratio.
Simon, G. K. (1996). In sheep’s clothing: understanding and dealing with manipulative people. Michigan: Parkhurst Brothers Publishers Inc.
Simonyan, H. (2012). The destruction of Armenians in Cilicia, April 1909. London: Gomidas Institute.
Svazlyan, V. (2011). The Armenian Genocide: testimonies of the eyewitness survivors. Yerevan, “Gitoutyoun” Publishing House of NAS RA.
“The Armenian Genocide Museum-Institute” Foundation. (2017). Mohammad Ali Jamalzadeh.
Retrieved December 17, 2020, from http://www.genocide-museum.am/eng/20.10.2017-
Jamalzadeh.php
“The Armenian Genocide Museum-Institute” Foundation. (2008). New revealed Italian documents on the Armenian Genocide. Retrieved March 4, 2014, from http://www.genocide-museum.am/eng/italy-document.php
“The Armenian Genocide Museum-Institute” Foundation. (n.d.). Report of Wangenheim, German ambassador in the Ottoman Empire to the reichskanzler Behtmann-Hollwegrevealed. Retrieved March 4, 2014, from http://www.genocide-museum.am/eng/german.php
The text of Poghos Nubar Pasha’s speech (n.d.). Jerusalem Archive of the Armenian Genocide. Box 1, Bundle E, 487–504.
Turkish statesman denounces atrocities: Cherif Pasha says Young Turks long planned to exterminate the Armenians (1915, October 10). New York Times. Retrieved October 5, 2020, from https://www.newspapers.com/image/?clipping_id=338408&fcfToken=eyJhbGciOiJIUzI1NiIsInR5cCI6IkpXVCJ9.eyJmcmVlLXZpZXctaWQiOjIwMzM4NDY1LCJpYXQiOjE2MDIzNDg5MTgsImV4cCI6MTYwMjQzNTMxOH0.EvwuzXcf8j7_wkYqb5Sdh0_5bn9cfEYLtnAWIDwV1SU
Uras, E. (1988). The Armenians in history and the Armenian question. Istanbul: Documentary Publication.
Vermishev, Kh. (1904). Materialy dlja istorii gruzino-armjanskih otnoshenij otvet na knizhku kn. I. G. Chavchavadze—Armjanskie uchjonye i “vopijushhie kamni” [Concerning the history of Georgian-Armenian relations; a respond to the booklet “Armenian scholars and the crying stones” by I. G. Chavchavadze]. Sankt Peterburg: Pushkinskaya Skoropechatiya.
Vierbücher, H. (2003). Armenien 1915 [Armenia 1915]. Bremen: Donat Verlag. Retrieved January 25, 2019, from https://www.perlentaucher. de/buch/heinrich-vierbuecher/armenien-1915.html
Wegner, A. (1919). Der Weg ohne Heimkehr [The road of no return]. Berlin: Fleischel.
Zulalian, M. (1995). Hayots patmutyan kheghatyurumy ardi turk patmagrutyan mej (hin yev mijin darer) [The forgery of the history of Armenia in contemporary Turkish historiography: Old and Middle Ages]. Yerevan: RAN AS Press.
Опубліковано
2020-11-30
Як цитувати
Gasparyan, S. K., & Hayrapetyan, Z. S. (2020). Маніпулятивні тактики азербайджанських авторів в електронних засобах масової комунікації. Когніція, комунікація, дискурс, (21), 25-35. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2020-21-02