Подієвий концепт ЕМПАТІЯ в англомовній дитячій прозі жанру фентезі
Анотація
Статтю присвячено вивченню лінвокогнітивних та прагматичних аспектів вербалізації емпатії в дитячій англомовній прозі фентезі. Розкрито глибинну природу емпатії з позиції когнітивної лінгвістики, лінгвістичної емотіології та прагмалінгвістики. Вивчено особливості вербалізації емпатії в англомовній дитячій прозі фентезі, а саме: лексико-граматичні засоби вербалізації відповідних концептів та емпатійні іллокутивні типи психологічної підтримки в дискурсивних контекстах англомовної дитячої прози фентезі. Залучення результатів як прагматичних, так і лінгвокогнітивних досліджень у ракурсі когнітивно-дискурсивної парадигми дозволило повною мірою описати засади концептуалізації емпатії та багатовимірність контексту емпатійних висловлень. Інтерпретація смислу емпатії здійснюється шляхом застосування інструментарію схемного когнітивного мапування, а також шляхом встановлення кореляції детермінант емпатії в дискурсивних контекстах, що представляють комунікативну стратегію емпатії. Компонентний аналіз значень виявлених у тезаурусах лексем на позначення емоційних та когнітивних станів, що пов’язуються з емпатією (симпатія, розуміння, співчуття та ін.) та їх антонімів, а також визначення ваги та ієрархії сем у словниковому визначенні, показали, що загальноприйнятий та підтверджений емпіричними дослідженнями умовний розподіл емпатії на когнітивну та афективну відображається в мові. Аналіз засвідчує наявність сем, що виражають емоційність (feeling, sympathy, sorrow) та когніцію (knowledge, ability, understanding) у визначеннях станів емпатії, та дозволяє віднести їх до афективного чи когнітивного типу емпатії відповідно. Стани емпатії, що належать до певного когнітивного чи афективного типу, не є рівнозначними за ступенем вираження емпатії. Чинником переходу на вищий чи нижчий рівень є дія. Будучи з одного боку зверненою на соціальне функціонування, а з іншого – на мислення та емоції, емпатія постає суспільно-психологічним подієвим концептом. Як подієвий концепт емпатія виникає у свідомості та вербальній поведінці під впливом людської діяльності в певній комунікативно-прагматичній ситуації, постаючи в різноманітті конституентів когнітивної та афективної парцел домену емпатія та розгортаючись у двох скриптах, які представляють її активні та пасивні прояви.
Завантаження
Посилання
Anishchenko, А. А. (2015). Sposoby funktsyonirovaniya katehoriyi vezhlivosti v empatiinom rechevom akte ponimaniya [Means of functioning of politeness category in the empathic speech act of understanding]. Vestnik Bashkirskoho universiteta, 2(4), 1348–1351.
Chesnokov, I. I. (2009). Mest’ kak emotsional’nyy povedencheskiy kontsept (opyt kognitivno-kommunikativnogo opisaniya v kontekste russkoy lingvokul’tury) [Revenge as emotional behavioral concept]: avtoref. diss ...dokt. filol. nauk. Volgograd.
Clausner, T., & Croft, W. (1999). Domains and image schemas. Cognitive Linguistics, 10(1), 1–31.
Fillmore, Ch. (1982). Frame semantics. In Linguistics in the morning calm (pp. 111–137). Seoul: Hanshin Publishing Company. 23
Ivanotchak, N. I. (2017). Linhvokohnityvni i prahmatychni parametry empatii v anhlomovnii dytyachii prozi zhanru fentezi [Linguocognitive and pragmatic aspects of empathy in juvenile fantasy prose]. (Unpublished candidate dissertation). V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, Ukraine. (in Ukrainian)
Lakoff, G. (2003). Metaphors we live by. London: The University of Chicago Press.
Lakoff, G. (2001). Metaphors of terror. Retrieved from http://www.cse.buffalo.edu/~rapaport/575/F01/lakoff.on.terrorism.html
Langacker, R. (2008). Cognitive grammar: a basic introduction. Oxford: Oxford University Press.
Kravchenko, A. V. (2012). “Reprezentatsiya myslitelnykh struktur v yazyke” kak tema nauchnoho diskursa [“Thought structures representation in language” as the topic for scientific discourse]. Kohnitivnye issledovaniya yazyka, 12. Retrieved from http://www.univie.ac.at/constructivism/archive/fulltexts/828.pdf
Kuznetsova, A. А. (2010). Illokutivnuye tipy verbalnoho proyavleniya empatiyi [Illocutional types of empathy explication] In Vestnik Bashkirskoho universiteta, 15, 2, 360–363.
Martynyuk, A. P. (2016). Konitivno-komunikativnaya lingvistika: v poiskakh bazovykh printsipov i metodik analiza [Cognitive-communicative linguistics: in search of basic principles and methods of analysis] In Cognition, Communication, Discourse, 12, 17–35. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2016-12-02
Minsky, M. (1975). A framework for representing knowledge (pp. 211–277). In P. H. Winston (Ed.), The psychology of computer vision. New York: McGraw-Hill.
Morozova, E. I. (2005). Lozh kak diskursivnoye obrazovaniye: linhvokohnitivnyi aspekt [Lying as a discourse formation: linguocognitive aspect]. Kharkov: Ekograf.
Nickerson, R. S., Butler, S. F., & Carlin, M. (2009). Empathy and knowledge Projection. In J. Decety, & W. Ickes (Eds.), The social neuroscience of empathy (pp. 43–56). Cambridge: MIT Press.
Nikitin, М. V. (2004). Razvernutye tezisy o kontseptakh [Extended issues on concepts]. Voprosy kohnitivnoi linhvistiki, 1(001), 53–64.
Prykhodko, A. M. (2008). Kontsepty i kontseptosystemy v kohnityvno-dyskursyvnii paradyhmi linhvistyky [Concepts and conceptual systems in cognitive-discursive linguistic paradigm]. Zaporizhzhya: Premyer.
Schwartz, W. (2013). The parameters of empathy: core considerations for psychotherapy and supervision. Advances in descriptive psychology, 10, 203–218.
Shevchenko, I. (2015). Kontsept kommunikativnogo povedenia i zhanr [The concept of communicative behaviour and genre] Zhanry rechi, 1, 24–30.
Shevchenko, I. S. (2014). Kontsepty kommunikativnoho povedeniya v kohnitivno-diskursivnoi paradihme [Communicative behavior concepts in cognitive-discursive paradigm]. Vestnik MHPU. Seriya “Filologiya. Teoriya yazyka. Yazykovoye obrazovaniye”, 1(13), 110–120.
Shnyakina, N. Yu. (2015). Arkhitektura cobytiinoho kontsepta (na primere verbalizirovannoi situatsii poznaniya zapakha). [Event concept architecture (on the example of verbalized situation of smelling comprehention]. Filolohicheskiye nauki. Voprosy teorii i praktiki, 10 (52), 201–204.
Stanger, N., Kavussanu, M., & Ring, Ch. (2012). Put yourself in their boots: effects of empathy on emotion and aggression. Journal of Sport & Exercise Psychology, 34, 208–222.
Tatsenko, N. V. (2015). Katehoriya empatii kriz’ pryzmu linhvistychnoyi emotiolohiyi [The category of empathy from the perspective of linguistic emotiology]. Filolohichni traktaty, 7, 1, 50–60.
Tatsenko, N. V. (2017). Realizatsiya empatii v suchasnomy anhlomovnomu dyskursi: kohnityvno-synerhetychyi aspect [Empathy realization in contemporary English discourse: cognitive-synergetic aspect]. Sumy: Sumskyi derzhavnyi universytet. 24
Zhabotinskaya, S. A. (2009). Onomasiologicheskiye modeli i cobytiinyie skhemy [Onomasiological models and event schemes]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N. Karazina, 837, 3–14.
Zhabotynska, S. A. (2013). Im’a kak tekst: konczeptual’naya set’ leksicheskogo znacheniya (analiz imeni emoczii) [The name as a text: conceptual network of lexical meaning (analysis of the name of emotion)]. Cognition, communication, discourse, 6, 47–76. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2013-06-04
Авторське право (c) 2020 Наталия Илливна Иванотчак, Оксана Ярославовна Дойчик
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).