Лінгвальні засоби авторизації в сучасному англомовному журнальному дискурсі: конструкційно-риторичний підхід
Анотація
Стаття присвячена вивченню лінгвальних засобів авторизації в англомовному журнальному дискурсі. Запропоновано визначення авторизації, установлено підпорядкованість її дискурсивної реалізації риторичним канонам і способам впливу, диференційовано її індивідуальний та інституційний різновиди, експліковані лінгвальними засобами, що представлені дейктичними й безособовими конструкціями; розкрито послідовність і частотність уживання дейктичних і безособових конструкцій у різних блоках статей сучасного англомовного журнального дискурсу. З урахуванням семантики складників дейктичні конструкції поділяємо на підгрупи, що позначають орієнтування автора, його діяльність, суспільні відносини або апелюють до пафосу. Орієнтувальні конструкції фіксують взаємодію автора з навколишнім середовищем. Конструкції на позначення діяльності розшаровуються на три підгрупи, які відбивають різні аспекти активності автора: когнітивні, комунікативні, професійні. Конструкції на позначення суспільних стосунків розкривають соціальні ролі автора у двох сферах: безпосереднього оточення, що вміщує родину, друзів і власний побут, та широкого суспільного простору, що охоплює політику й економіку. Конструкції, що апелюють до пафосу, звернені до оцінок, емоцій, потреб автора або читачів. Конструкції на позначення інституційної авторизації відбивають відстороненість автора від повідомлюваного трьома різновидами суб’єктних конструкцій – іменниковими, займенниковими, предикативними з референцією до учасників подій, а також дискурсивними конструкціями. Колективна авторизація реалізується взаємодією виокремлених конструкцій на позначення індивідуальної і інституційної авторизації у статтях з двома та більше зазначеними авторами.
Завантаження
Посилання
Aristotle. (1991). On Rhetoric: A Theory of Civic Discourse. Oxford: Oxford University Press.
Aristotle. (2010). Rhetoric. New York: Cosimoclassics.
Barthes, R. (1993). The death of the author. In D. Graddol, & O. Boyd-Barrett (Eds.). Media texts, authors and readers: a reader (pp. 166-171). Clevedon, England; Philadelphia: Multilingual matters Ltd, The Open University.
Bohnenkamp, A. (2002). Autorschaft und Textgenese. In H. Detering (Ed.). Autorschaft. Positionen und Revisionen (pp. 62-79). Stuttgart: Metzler.
Burke, M. (2014). Rhetoric and poetics: the classical heritage of stylistics. In M. Burke (Ed.). The Routledge handbook of stylistics (pp. 11-31). New York: Routledge.
Burke, M. (2016). Discourse implicature, Quintilian and the Lucidity Principle:
rhetorical phenomena in pragmatics. Topics in Linguistics, 17(1), 1-16. DOI: https://doi.org/10.1515/topling-2016-0001
Dijk, T. A. van. (1985b). Structures of news in the press. In T. A. van Dijk (Ed.). Discourse and Communication (pp. 69-93). Berlin: De Gruyter.
Dijk, van T. A. (1986). News schemata. In T. A. van Dijk (Ed.). Studying Writing. Linguistic Approaches (pp. 155-186). Beverly Hills: Sage.
Dijk, van T. A. (1991). The interdisciplinary study of news as discourse. In T. A. van Dijk (Ed.). Handbook of Qualitative Methods in Mass Communication (pp. 108-120). London: Routledge.
Enos, R. L. (2006). Arrangement. In Th. O. Sloane (Ed.). Encyclopedia of rhetoric (pp. 49-53). Oxford: Oxford University Press.
Enos, T. (2011). Encyclopedia of rhetoric and composition: communication from ancient times to the information age. New York: Routledge.
Fairclough, N. (1995). Media Discourse. London: Arnold Publishers.
Goldberg, A. E. (2003). Constructions: a new theoretical approach to language. TRENDS in cognitive sciences, 7(5), 219-224.
Goldberg, A. (2006). Constructions at Work: The Nature of Generalization in Language. Oxford: Oxford University Press.
Haynes, C. (2005). Reassessing "genius" in studies of authorship. Book History, 8, 287-320.
Leith, S. (2012). You Talkin’ to me? Rhetoric from Aristotle to Obama. London: Profile Books.
Maslow, A. H. (1970). Motivation and Personality. New York: Harper & Row Publishers.
Minnis, A. J. (1993). The Medieval concept of the author. In D. Graddol, & O. Boyd-Barrett (Eds.). Media texts, authors and readers: a reader (pp. 161-166). Clevedon, England; Philadelphia: Multilingual matters Ltd, The Open University.
Potapenko, S. I. (2017). Constructions in English: from paradigmatic to syntagmatic relations. Literatura ta kultura Polissia. Seriia: Filolohichni nauky, 89, 172-180.
Renkema, J. (2004). Introduction to Discourse Studies. Amsterdam: Benjamins.
Schönert, J. (2009). Author. In P. Hühn, J. Pier, W. Schmid, & J. Schönert (Ed.). Handbook of Narratology (pp. 1-13). Berlin, New York: Walter de Gruyter.
Selbmann, R. (1994). Dichterberuf: zum Selbstverständnis des Schriftstellers von der Aufklärung bis zur Gegenwart. Darmstadt: Wiss. Buchges.
Scholz, B. F. (1999). Al ciato alsemble matum pater et princeps. Zur Rekonstruktion des früh modernen Autorbegriffs. In F. Jannidis (Ed.). Rückkehr des Autors. Zur Erneuerung eines umstrittenen Begriffs (pp. 321-351). Tübingen: Niemeyer.
Tomasello, M. (2000). First steps toward a usage-based theory of language acquisition. Cognitive Linguistics, 11(1/2), 61-82.
Vorozhbitova, A. A. (2010). Lingual rhetoric paradigm as integrative research prism in philological science. European Researcher, 2(1), 183-190.
Woodmansee, M. (1994). The construction of authorship: textual appropriation in law and literature. Durham and London: Duke University Press.
Авторське право (c) 2020 Потапенко Сергій Іванович, Андриишина Катерина Ивановна
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
