Тема божевілля в оповіданні Едгара По “Система доктора Смоля та професора Перро” та в його однойменній екранізації Клода Шаброля
Анотація
У статті досліджується тема божевілля як культурного феномену у його романтичній (Едгар По) та постмодерністській (Клод Шаброль) кіноінтерпретації. В основу дослідження покладено культурфілософську концепцію божевілля, що обґрунтована М. Фуко. В історичному бутті феномену божевілля філософ виокремлює два види його сприйняття – ‘космічного’, що являє трагічне божевілля світу, та ‘критичного’, що властиве людській свідомості й поведінці та породжує іронічне осмислення. Згідно з думкою філософа, космічний та критичний досвід божевілля втілюються відповідно у візуально-пластичній (живописній) та словесній (літературній) формах. Словесно-літературна специфіка створення естетичного образу божевілля у межах романтичного канону в оповідання Едгара По зіставляється з особливостями візуально-звукової пластичної форми образів у кінострічці Клода Шаброля, створених у стилі сюрреалізму. В оповіданні Е. По божевілля представлене як локальний феномен – стан людської свідомості, що визначає образ мислення та специфіку поведінки. Основним засобом створення образів персонажів у письменника стає їх поведінкова характеристика та мовлення. У кіноінтерпретації К. Шаброля тема божевілля розвивається із зростанням, втілюючись у візуальних образах, темпі кінокартини, що задається змінами у внутрішньокадровій композиції, специфіці руху в кадрі, скорості та ритму чергування монтажних кадрів, кольорової та звукової партитур фільму. У межах естетики постмодернізму, вбудовуючи сюрреалістичний бунюелівський інтертекст, використовуючи прийоми гри із глядачем та варіативності трактування фіналу, режисер акцентує увагу на космічному досвіді божевілля, трансформуючи романтично-іронічне трактування Е. По в осмислення “трагічного божевілля світу”.
Завантаження
Посилання
Bryant, J. (1996). Poe ape of Unreason – Humor, Ritual, and Culture. Nineteenth-Century Literature, 51(1), pp. 16-52. DOI: https://doi.org/10.2307/2933839 .
Chabrol, C. (Director). (1981). Le Système Du Docteur Goudron Et Du Professeur Plume [Television series episode]. In Histoires Extraordinaires [Extraordinary Stories]. France Regions 3
Cleman, J. (1991). Irresistible Impulses – Poe Edgar Allan and the Insanity Defense. American Literature, 63(4), pp. 623-640. DOI: https://doi.org/10.2307/2926871 .
Drabeck, B. A. (1972). “Tarr and Fether” – Poe and Abolitionism. American Transcendental Quarterly: A Journal of New England Writers, 14, 177-184.
Foucault, M. (2006). Madness and Civilization: A History of Insanity in the Age of Reason. London & New York: Routledge.
Frank, L. (1995). The “Murders in the Rue Morgue” – Poe Edgar Allan Evolutionary Reverie. Nineteenth-Century Literature, 50(2), 168-188.
DOI: https://doi.org/10.1525/ncl.1995.50.2.99p01497 .
Kovalev, Yu. V. (1984). Jedgar Allan Po. Novellist i pojet [Edgar Allan Po. The short-story writer and the poet]. Leningrad: Hudozhestvennaja literatura Publ. (In Russian)
Mikheeva, L. (2015). Mocart. Simfonija No. 35 («Haffnerovskaja») [Mozart. Symphony No. 35 (“Haffner’s”)]. Retrieved frоm: http://www.belcanto.ru/s_ mozart_35.html (In Russian).
Miranda, M. D. (2017). Reasoning through madness: the detective in Gothic crime fiction. Palgrave Communications, 3. Retrieved from: https:// www.nature.com/articles/palcomms201745.pdf DOI: https://doi.org/10.1057/palcomms.2017.45 .
Percich, A. M. (2014). Irish Mouths and English Tea-pots: Orality and Unreason in “The System of Doctor Tarr and Professor Fether”. Poe Studies-History Theory Interpretation, 47, 76-99. DOI: https://doi.org/10.1353/poe.2014.0014 .
Pizarro, O. F. (2011). Transformations and new expressions of nervousness in the construction of Edgar Allan Poe's short stories. Acta Literaria, 43, 79-93.
DOI: https://doi.org/10.4067/S0717-68482011000200006 .
Poe, E. A. (2016). The System of Doctor Tarr and Professor Fether. In The Works of Edgar Allan Poe. Volume 4 (of 5) of the Raven Edition. Retrieved from: https://www.gutenberg.org/files/2150/2150-h/2150-h.htm#link2H_4_0005
Sievers, B. (1999). Psychotic organization as a metaphoric frame for the socioanalysis of organizational and interorganizational dynamics. Administration & Society, 31(5), 588-615. DOI: https://doi.org/10.1177/00953999922019256 .
Ward, P. (2005). Picture Composition for Film and Television. London: Focal Press.
Wellek, R., Warren, A. (1949). Theory of Literature. New York: Harcourt, Brace and Company.
Авторське право (c) 2019 Степанова Анна Аркадіївна
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
