Тема божевілля в оповіданні Едгара По “Система доктора Смоля та професора Перро” та в його однойменній екранізації Клода Шаброля
Анотація
У статті досліджується тема божевілля як культурного феномену у його романтичній (Едгар По) та постмодерністській (Клод Шаброль) кіноінтерпретації. В основу дослідження покладено культурфілософську концепцію божевілля, що обґрунтована М. Фуко. В історичному бутті феномену божевілля філософ виокремлює два види його сприйняття – ‘космічного’, що являє трагічне божевілля світу, та ‘критичного’, що властиве людській свідомості й поведінці та породжує іронічне осмислення. Згідно з думкою філософа, космічний та критичний досвід божевілля втілюються відповідно у візуально-пластичній (живописній) та словесній (літературній) формах. Словесно-літературна специфіка створення естетичного образу божевілля у межах романтичного канону в оповідання Едгара По зіставляється з особливостями візуально-звукової пластичної форми образів у кінострічці Клода Шаброля, створених у стилі сюрреалізму. В оповіданні Е. По божевілля представлене як локальний феномен – стан людської свідомості, що визначає образ мислення та специфіку поведінки. Основним засобом створення образів персонажів у письменника стає їх поведінкова характеристика та мовлення. У кіноінтерпретації К. Шаброля тема божевілля розвивається із зростанням, втілюючись у візуальних образах, темпі кінокартини, що задається змінами у внутрішньокадровій композиції, специфіці руху в кадрі, скорості та ритму чергування монтажних кадрів, кольорової та звукової партитур фільму. У межах естетики постмодернізму, вбудовуючи сюрреалістичний бунюелівський інтертекст, використовуючи прийоми гри із глядачем та варіативності трактування фіналу, режисер акцентує увагу на космічному досвіді божевілля, трансформуючи романтично-іронічне трактування Е. По в осмислення “трагічного божевілля світу”.
Завантаження
Посилання
Bryant, J. (1996). Poe ape of Unreason – Humor, Ritual, and Culture. Nineteenth-Century Literature, 51(1), pp. 16-52. DOI: https://doi.org/10.2307/2933839 .
Chabrol, C. (Director). (1981). Le Système Du Docteur Goudron Et Du Professeur Plume [Television series episode]. In Histoires Extraordinaires [Extraordinary Stories]. France Regions 3
Cleman, J. (1991). Irresistible Impulses – Poe Edgar Allan and the Insanity Defense. American Literature, 63(4), pp. 623-640. DOI: https://doi.org/10.2307/2926871 .
Drabeck, B. A. (1972). “Tarr and Fether” – Poe and Abolitionism. American Transcendental Quarterly: A Journal of New England Writers, 14, 177-184.
Foucault, M. (2006). Madness and Civilization: A History of Insanity in the Age of Reason. London & New York: Routledge.
Frank, L. (1995). The “Murders in the Rue Morgue” – Poe Edgar Allan Evolutionary Reverie. Nineteenth-Century Literature, 50(2), 168-188.
DOI: https://doi.org/10.1525/ncl.1995.50.2.99p01497 .
Kovalev, Yu. V. (1984). Jedgar Allan Po. Novellist i pojet [Edgar Allan Po. The short-story writer and the poet]. Leningrad: Hudozhestvennaja literatura Publ. (In Russian)
Mikheeva, L. (2015). Mocart. Simfonija No. 35 («Haffnerovskaja») [Mozart. Symphony No. 35 (“Haffner’s”)]. Retrieved frоm: http://www.belcanto.ru/s_ mozart_35.html (In Russian).
Miranda, M. D. (2017). Reasoning through madness: the detective in Gothic crime fiction. Palgrave Communications, 3. Retrieved from: https:// www.nature.com/articles/palcomms201745.pdf DOI: https://doi.org/10.1057/palcomms.2017.45 .
Percich, A. M. (2014). Irish Mouths and English Tea-pots: Orality and Unreason in “The System of Doctor Tarr and Professor Fether”. Poe Studies-History Theory Interpretation, 47, 76-99. DOI: https://doi.org/10.1353/poe.2014.0014 .
Pizarro, O. F. (2011). Transformations and new expressions of nervousness in the construction of Edgar Allan Poe's short stories. Acta Literaria, 43, 79-93.
DOI: https://doi.org/10.4067/S0717-68482011000200006 .
Poe, E. A. (2016). The System of Doctor Tarr and Professor Fether. In The Works of Edgar Allan Poe. Volume 4 (of 5) of the Raven Edition. Retrieved from: https://www.gutenberg.org/files/2150/2150-h/2150-h.htm#link2H_4_0005
Sievers, B. (1999). Psychotic organization as a metaphoric frame for the socioanalysis of organizational and interorganizational dynamics. Administration & Society, 31(5), 588-615. DOI: https://doi.org/10.1177/00953999922019256 .
Ward, P. (2005). Picture Composition for Film and Television. London: Focal Press.
Wellek, R., Warren, A. (1949). Theory of Literature. New York: Harcourt, Brace and Company.
Авторське право (c) 2019 Степанова Анна Аркадіївна
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
