Лібертинізм у драматургії часів англійської Реставрації: когнітивно-прагматичний аспект
Анотація
Метою статті є дослідження LIBERTINISM / ЛІБЕРТИНІЗМУ як дискурс-генеруючого концепту часів англійської Реставрації та його проявів у драматичних творах сімнадцятого століття. Увагу зосереджено на драматичному дискурсі сімнадцятого століття і соціально-історичних умовах, що зумовили походження і розвиток лібертинізму в драматичних творах часів англійської Реставрації. У статті стверджується, що у період англійської Реставрації LIBERTINISM / ЛІБЕРТИНІЗМ розвивався разом із такими концептами, як EMPIRE / ІМПЕРІЯ, HONOUR / ЧЕСТЬ, LOVE / ЛЮБОВ, MODE / МОДА, SCIENCE / НАУКА, TRADE / ТОРГІВЛЯ, WIT / ДОТЕПНІСТЬ. Після років заборон і обмежень лібертинізм почав розвиватися як реакція на надмірно релігійний домінуючий світогляд, що був нав’язаний англійцям під час Міжцарювання.У статті стверджується, що лібертинізм широко розповсюджувався в театрах, які були знову відкриті Карлом II після майже двадцятирічної перерви. У статті доведено, що лібертинізм бере свої ідеї з вчень Рене Декарта і Томаса Гоббса; його тлумачать як екстремальний гедонізм і відмову від усіх моральних і релігійних догм. Карл II сам надавав приклад поведінки, який копіювали його придворні, а тому моделі поведінки лібертінів широко демонструвалися широкому загалу аристократією, яка знову набула впливу із Реставрацією монархії. Я також стверджую, що через те, що багато драматургів часів англійської Реставрації або були лібертінами, або писали про поведінку і пригоди лібертінів у своїх п’єсах, драматичний дискурс XVII століття породив новий тип англійської ідентичності – ідентичність лібертіна-аристократа часів англійської Реставрації. Відповідно, драматичний дискурс і театральні вистави сімнадцятого століття були засобом встановлення, ствердження і поширення лібертинського етосу.
Завантаження
Посилання
Bruce, D. (1974). Topics of Restoration comedy. New York, NY: St Martin’s Press.
Canfield, D. J. (1997). Tricksters and estates: On the ideology of Restoration comedy. Lexington, KY: University Press of Kentucky.
Cavaillè, J. P. (2012). Libertine and libertinism: Polemic uses of the terms in sixteenth- and seventeenth-century English and Scottish literature. Journal for Early Modern Cultural Studies, 12(2), 12-36. Retrieved from https://www.jstor.org/stable/23242162.
Corman, B. (2000). Comedy. In D.P. Fisk (Ed.). The Cambridge Companion to English Restoration Theatre. (pp. 52-69). Cambridge: Cambridge University Press.
Davies, M. (2017). Early English Books Online. Part of the SAMUELS project.
Retrieved from https://corpus.byu.edu/eebo/.
Esslin, M. (1987). The field of drama: How the signs of drama create meaning on stage and screen. New York, NY: Methuen.
Fisk, D. P. (Ed.). (2005). Four Restoration libertine plays. Oxford, England: Oxford University Press.
Gee, J. P. (1999). An Introduction to discourse analysis: Theory and Method. New York, NY: Routledge.
González-Treviño, A. E. (2013). “Kings and their crowns”: Signs of monarchy and the spectacle of new world otherness in heroic drama and public pageantry. Studies in Eighteenth-Century Culture, 42, 103-121. DOI: https://doi.org/10.1353/sec.2013.0003
Grant, R. G., Kay, A., & Kerrigan, M. (2011). History of Britain & Ireland: The definitive visual guide. London, U.K.: DK Publishing.
Greenblatt, S. (2012). Renaissance self-fashioning: From More to Shakespeare. Chicago. IL: University of Chicago Press.
Hayden, J. A., & Worden, D. J. (Eds.). (2019). AphraBehn’s “Emperor of the moon” and its French source “Arlequin, Empereurdans la lune”. Cambridge, United Kingdom: Modern Humanities Research Association. DOI: https://doi.org/10.2307/j.ctvhrcz77
Holland, P. (2010). The ornament of action: Text and performance in Restoration comedy. New York, NY: Cambridge University Press.
Hughes, D. (1996). English drama 1660–1700. New York, NY: Oxford University Press.
Kavernik, F. M. (1995). British drama 1660–1779: A critical history. New York, NY: Twayne Publishers.
Keenan, T. (2016). Restoration staging, 1660–74. London, England: Routledge.
Krutch, J. W. (1949). Comedy and conscience after the Restoration. New York, NY: Columbia University Press.
McKimpson, K. F. (2016). Going commercial: Agency in the 17thcentury English drama. (Unpublished doctoral dissertation). University of Oregon, Eugene, OR.
Matito, F. D. (2013). Nobles ridículos: observaciones sobre la transversalidad de lo grotesco en el teatro áureo [Ridiculous nobles: observations on the transversality of the grotesque in the theater of the golden age]. RILCE: Revista de filología hispánica, 29(3), 639-653.
Neagle, R. C. (1989). The Restoration theater world and the plays of William Wycherley (Unpublished doctoral dissertation). Loyola University of Chicago, Chicago, IL.
OED – Online Etymology Dictionary. (n.d.). Retrieved from: https://www.etymonline.com/
Potter, T. (1999). Honest Sins: Georgian libertinism and the plays and novels of Henry Fielding. London, England: McGill-Queen’s University Press.
Schneider, B. N. (1971). The ethos of Restoration comedy. Champaign, IL: University of Illinois Press.
Summers, M. (1934). The Restoration theatre. England, London: K. Paul, Tench, Trubner & Co.
Talebinejad, M. R. (2013). Discourse models in passion drama: A comparison of English tragedies and Persian Tazieh. Journal of Language Teaching and Research, 4(1), 119-126. DOI: https://doi.org/10.4304/jltr.4.1.119-126
Tindemans, K. (2012). Nature, desire, and the law: On libertinism and early modern legal theory. Journal for Early Modern Cultural Studies, 12(2), 133-145. Retrieved from https://www.jstor.org/stable/23242168. DOI: https://doi.org/10.1353/jem.2012.0009
Ungerer, G. (1990). Thomas Shadwell’s The Libertine (1675): A forgotten Restoration Don Juan play. SEDERI: yearbook of the Spanish and Portuguese Society for English Renaissance Studies, 1, 222-239.
Van Dijk, T. A., & Kintsch, W. (1983). Strategies of discourse comprehension. New York, NY: Academic Press.
Vanhaesebrouck, K., & Dehert, P. (2012). Introduction: Libertine bodies or the politics of Baroque corporeality. Journal for Early Modern Cultural Studies, 12(2), 1-11. Retrieved from https://www.jstor.org/stable/23242161. DOI: https://doi.org/10.1353/jem.2012.0008
Vieth, D. M. (Ed.). (2002). Complete poems of John Wilmot, Earl of Rochester. New Heaven, CT: Yale University Press.
Webster, J. W. (2005). Performing libertinism in Charles II’s court: Politics, drama, sexuality. New York, NY: Palgrave Macmillan.
Zimbardo, R. A. (1998). At zero point: Discourse, culture, and satire in Restoration England. Lexington, KY: University Press of Kentucky.
Авторське право (c) 2019 Маріна Олена Володимирівна
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
