Інтерсеміотичний переклад: конструювання смислу в кіно і музиці
Анотація
Наше дослідження ґрунтується на двох блоках матеріалу (екранізація і саундтрек до фільму). Мета роботи – дослідити інтерсеміотичний переклад літературного твору у фільм, в процесі якого використовуються методи інтралінгвістичного перекладу; вивчити семіотичні елементи дискурсу фільму – візуальні, звукові і світлові ефекти, невербальні засоби комунікації в кіно, символіку і колір; порівняти письмові описи асоціацій, емоцій і відчуттів, наданих україномовними аматорами і англомовними професіоналами в сфері музики та кіно, з метою виявити механізми інтерпретації мультимодальних текстів. Ми вважаємо, що використання трансформацій в процесі екранізації призводить до зміни вербальної складової, компресії тексту, додавання або вилучення інформації; аудіовізуальний компонент, однак, компенсує втрату інформації, яка була представлена вербально в літературному творі (Besedin, 2017). Семіотичні елементи сприяють відновленню смислу, закладеного автором оригінального тексту (Krysanova, 2017, p. 25; Peirce, 2000). Ми також досліджуємо інтерсеміотичний переклад фільму в музичний твір на основі експерименту. Наша гіпотеза полягає в тому, що такий інтерсеміотичний переклад (Jacobson, 1959, p. 233) фільму в саундтрек викликає у свідомості реципієнтів-аматорів і реципієнтів-професіоналів подібні асоціації, незважаючи на приналежність до різних професій і культур. Ідея Інгардена (1937/1973) про твір мистецтва як про інтерсуб’єктивно доступний об’єкт і теорія Харді (1998), яка розглядає створення сенсу як інтерсуб’єктивну спонтанну нелінійну динаміку, доводячи, що афект, інтуїція і відчуття грають при конструюванні смислу більш значну роль, ніж лінійні раціональні міркування, лежать в основі нашого дослідження.
Завантаження
Посилання
Besedin, A. S. (2017). Tekhnologiya intersemioticheskogo i intrayazykovogo perevoda: ot romana k kinotekst [Intersemiotic and intralingual translation technology: from novel to film text]. Vestnik Volgogradskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya 2. Yazykoznaniye [Linguistics], 16(4), 215-221.
Brazgovskaya, Ye. Ye. (2014). Semiotika za predelami auditorii. Statia pyataya: Verbalizatsiya muzyki kak semioticheskoye priklyucheniye [Semiotics outside the audience. Article Five: Verbalization of music as a semiotic adventure]. Filolog, 26, 8-9.
Brazgovskaya, Ye. Ye. (2015). Vospriyatiye muzyki kak polilingvalnyy akt: Yaroslav Ivashkevich o Frederike Shopene [Perception of music as a multilingual act: Yaroslav Ivashkevich about Frederic Chopin]. Filologiya i iskusstvovedeniye. Retrieved from https://cyberleninka.ru/ rticle/n/vospriyatie-muzyki-kak-polilingvalnyy-akt-yaroslav-ivashkevich-o-frederike-shopene.
Bryan, G. A., & Barrett, H. C. (2008). Vocal emotion recognition across disparate cultures. Journal of Cognition and Culture, 8, 135-148.
Budd, M. (1985). Music and the Emotions. The Philosophical Theories. London: Routledge.
Camera Angles: The Art of Manipulation. (n.d.). Retrieved from http://www.elementsofcinema. om/cinematography/camera-angles-and-composition/
Campbell, I. G. (1942). Basal emotional patterns expressible in music. The American Journal of Psychology, 55, 1-17. DOI: https://doi.org/10.2307/1417020 .
Chandler, D. (2017). Semiotics for Beginners. Retrieved from http://visual-memory.co.uk/daniel/ ocuments/S4B/sem02.html.
Chrzanowska-Kluczewska, E. (2016). Corporeal Imagination in the Reception of Verbal and Visual Artworks. In E. Chrzanowska-Kluczewska & O. Vorobyova (Eds.). Language – Literature – The Arts: A Cognitive- Semiotic Interface (pp. 71-94). Frankfurt am Main/Bern: Peter Lang.
Clayton da Silva, A. (2017). On Jakobson’s Intersemiotic Translations in Asterix Comics. Traduzione intersemiotica e nuove forme di testualità – Intersemiotic translation and new forms of textuality, 2, 71-81.
Cross, I., & Tolbert, E. (2009). Music and Meaning. In S. Hallam, I. Cross & M. Thaut (Eds.). The Oxford Handbook of Music Psychology (pp. 24-34). New York, NY: Oxford University Press.
Cross, I. (2012). Music as an Emergent Exaptation. In N. Bannan (Ed.). Music, Language, and Evolution (pp. 263-276). New York, NY: Oxford University Press.
Damasio, A. (1999). The Feeling of What Happens. New York: Harcourt.
Damasio, A. (2003). Looking for Spinoza. New York: Harcourt.
Di Paolo, E., & Thompson, E. (2014). The Enactive Approach. In L. Shapiro (Ed.). The Routledge Handbook of Embodied Cognition (pp. 68-78). London: Routledge Press.
Ekman, P. (1992). An argument for basic emotions. Cognition and Emotion, 6(3-4), 169-200. DOI: https://doi.org/10.1080/02699939208411068.
Ellis, R., & Newton, N. (2012). Could Moving Others Be the Link between Emotion and Consciousness? In A. Foolen, U.M. Lüdtke, T.P. Racine & J. Zlatev (Eds.). Moving Ourselves, Moving Others. Motion and Emotion in Intersubjectivity, Consciousness and Language (pp. 57-80). Amsterdam: John Benjamins.
Fillmore, Ch. (1982). Frame Semantics. In The Linguistic Society of Korea (Ed.). Linguistics in the Morning Calm (pp. 111-137). Seoul: Hanshin.
Filmmaking 101: Camera Shot Types. (n.d.). Retrieved from https://www.bhphotovideo.com/ explora/video/tips-and-solutions/filmmaking-101-camera-shot-types.
Fitzgerald, F. Sc. (2018). The Great Gatsby. Retreived from https://www.planetebook.com/free-ebooks/the-great-gatsby.pdf
Fritz, T., Jentschke, S., Gosselin, N., Sammler, D., Peretz, I., Turner, R., et al. (2009). Universal recognition of three basic emotions in music. Current Biology, 19, 573-576.
Gabrielsson, A. (2002). Emotion perceived and emotion felt: same or different? Musicae Scientiae, 5(1), Special Issue 2001-2002, 123-147. DOI: https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/10298649020050S105
Gabrielsson, A., & Juslin, P. N (1996). Emotional expression in music performance: between the performer’s intention and the listener’s experience. Psychology of Music, 24(1), 68-91. http://doi.org/10.1177/0305735696241007 .
Hardy, Ch. (1998). Networks of Meaning: A Bridge between Mind and Matter. Westport, CT: Praeger.
Ingarden, R. (1937/1973). The Cognition of the Literary Work of Art. Transl. by R. E. Crawley & K.R. Olson. Evanston, IL: Northwestern University Press.
Izard, C. E. (1977). Humans Emotions. New York, NY: Plenum.
Jakobson, R. (1959). On Linguistic Aspects of Translation. In R. Brower (Ed.). On Translation (pp. 232-239). Cambridge, MA: Harvard University Press.
Jakobson, R. (1960). Linguistics and Poetics. In Th. Sebeok (Ed.). Style in Language (pp. 350-77). Cambridge: Massachusetts Institute of Technology Press.
Juslin, P. N. (2013). From Everyday Emotions to Aesthetic Emotions: toward a Unified Theory of Musical Emotions. Physics of Life Reviews, 10(3), 235-66. http://doi.org/10.1016/j.plrev.2013.05.008.
Klyuyev, A. S. (2008). Filosofiya muzyki. Izbrannyye stati i materialy [The philosophy of music. Featured Articles and Materials]. SPb: Asterion Publ.
Kostyayev, A. I. (2010). Proyektsii temperaturnoy chuvstvitelnosti Cheloveka kulturnogo [Projections of the temperature sensitivity of the Cultural Man]. M.: Librokom.
Krysanova, T. A. (2017). Semiotychni aspekty kinodyskursu [Semiotic aspects of cinema discourse]. Visnyk KhNU im. V.N. Karazina. Inozemna filologiya, 86, 23-31.
Langacker, R. (1987). Foundations of Cognitive Grammar (Vol. I.). Stanford, CA: Stanford University Press.
Laukka, P., Eerola, T., Thingujam, N.S., Yamasaki, T., & Beller, G. (2013). Universal and culture-specific factors in the recognition and performance of musical affect expressions. Emotion, 13, 434-449.
MacDonald, R., Kreutz, G., & Mitchell, L. (2012). What is music, health, and wellbeing and why is it important? In R. MacDonald, G. Kreutz & L. Mitchell (Eds.). Music, Health, and Wellbeing (pp. 3-11). New York, NY: Oxford University Press.
Matito, F. D. (2019). La deriva hacia la burla en el contexto de las prácticas del teatro barroco español [A drift towards mockery in the context of the practices of Spanish baroque theatеr]. Hispanofila, Vol.185, 23-37. DOI: https://doi.org/10.1353/hsf.2019.0002 .
Panksepp, J. (1998). Affective Neuroscience: The Foundations of Human and Animal Emotions. New York: Oxford University Press.
Panksepp, J. (2000). The Neuro-evolutionary Cusp between Emotions and Cognitions: Implications for Understanding Consciousness and the Emergence of Unified Mind Science. Consciousness and Emotion, 1, 17-56.
Peirce, Ch. (1931-1935, 1958). The Collected Papers of C. S. Peirce. Cambridge, MA: Harvard University Press.
Peirce, Ch. (2000). Nachala pragmatizma [The Beginning of Pragmatism]. SPb.: Laboratoriya metafizicheskikh isledovaniy filosovskogo fakulteta Publ.
Plutchik, R. (1980). A general psychoevolutionary theory of emotion. In R. Plutchik, & H. Kellerman (Eds.). Theories of Emotion. Emotion: Theory, Research, and Experience (Vol. 1) (pp. 3-33). New York, NY: Academic Press.
Plutchik, R. (1994). The Psychology and Biology of Emotion. New York, NY: Harper-Collins.
Rosenblatt, A., & Thickstun, J. (1994). Intuition and Consciousness. The Psychoanalytic Quarterly, 63(4), 696-714.
Schank, R., & Abelson, R. (1977). Script, Plans, Goals, and Understanding: An Inquiry into Human Knowledge Structures. Hillsdale, NJ: Laurence Erlbaum Associates.
Sheets-Johnstone, M. (2012). Fundamental and Inherently Interrelated Aspects of Animation. In A. Foolen, U. M. Lüdtke, T. P. Racine & J. Zlatev (Eds.). Moving Ourselves, Moving Others: Motion and Emotion in Intersubjectivity, Consciousness and Language (pp. 29-55). Amsterdam: John Benjamins.
Torop, P. (2008). Translation and semiotics. Σημειωτκή-Sign Systems Studies, 36 (2), 253-258.
Trevarthen, C. (1998). The Concept and Foundations of Infant Intersubjectivity. In St. Braten (Ed.). Intersubjective Communication and Emotion in Early Ontogeny (pp. 15-46). Cambridge, MA: Cambridge University Press.
Varela, F., Thompson, E., & Rosch, E. (1991). The Embodied Mind: Cognitive Science and Human Experience. Cambridge, MA: MIT Press.
Wildfeuer, J., & Bateman, J. A. (2017). Conclusion: Film Text Analysis – A New Beginning? In J. Wildfeuer & J. A. Bateman (Eds.). Film Text Analysis: New Perspectives on the Analysis of Filmic Meaning (pp. 187-198). New York: Routledge.
Zlatev, J. (2008). Intersubjectivity: “What Makes Us Human?” In J. Zlatev, T.P. Racine, Ch. Sinha & E. Itkonen (Eds.). The Shared Mind: Perspectives on Intersubjectivity (pp. 1-17). Amsterdam: John Benjamins.
Авторське право (c) 2019 Лук’янова Тетяна Геннадіївна, Ільченко Альона Вікторівна
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
