Інтерсеміотичний переклад: конструювання смислу в кіно і музиці
Анотація
Наше дослідження ґрунтується на двох блоках матеріалу (екранізація і саундтрек до фільму). Мета роботи – дослідити інтерсеміотичний переклад літературного твору у фільм, в процесі якого використовуються методи інтралінгвістичного перекладу; вивчити семіотичні елементи дискурсу фільму – візуальні, звукові і світлові ефекти, невербальні засоби комунікації в кіно, символіку і колір; порівняти письмові описи асоціацій, емоцій і відчуттів, наданих україномовними аматорами і англомовними професіоналами в сфері музики та кіно, з метою виявити механізми інтерпретації мультимодальних текстів. Ми вважаємо, що використання трансформацій в процесі екранізації призводить до зміни вербальної складової, компресії тексту, додавання або вилучення інформації; аудіовізуальний компонент, однак, компенсує втрату інформації, яка була представлена вербально в літературному творі (Besedin, 2017). Семіотичні елементи сприяють відновленню смислу, закладеного автором оригінального тексту (Krysanova, 2017, p. 25; Peirce, 2000). Ми також досліджуємо інтерсеміотичний переклад фільму в музичний твір на основі експерименту. Наша гіпотеза полягає в тому, що такий інтерсеміотичний переклад (Jacobson, 1959, p. 233) фільму в саундтрек викликає у свідомості реципієнтів-аматорів і реципієнтів-професіоналів подібні асоціації, незважаючи на приналежність до різних професій і культур. Ідея Інгардена (1937/1973) про твір мистецтва як про інтерсуб’єктивно доступний об’єкт і теорія Харді (1998), яка розглядає створення сенсу як інтерсуб’єктивну спонтанну нелінійну динаміку, доводячи, що афект, інтуїція і відчуття грають при конструюванні смислу більш значну роль, ніж лінійні раціональні міркування, лежать в основі нашого дослідження.
Завантаження
Посилання
Besedin, A. S. (2017). Tekhnologiya intersemioticheskogo i intrayazykovogo perevoda: ot romana k kinotekst [Intersemiotic and intralingual translation technology: from novel to film text]. Vestnik Volgogradskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya 2. Yazykoznaniye [Linguistics], 16(4), 215-221.
Brazgovskaya, Ye. Ye. (2014). Semiotika za predelami auditorii. Statia pyataya: Verbalizatsiya muzyki kak semioticheskoye priklyucheniye [Semiotics outside the audience. Article Five: Verbalization of music as a semiotic adventure]. Filolog, 26, 8-9.
Brazgovskaya, Ye. Ye. (2015). Vospriyatiye muzyki kak polilingvalnyy akt: Yaroslav Ivashkevich o Frederike Shopene [Perception of music as a multilingual act: Yaroslav Ivashkevich about Frederic Chopin]. Filologiya i iskusstvovedeniye. Retrieved from https://cyberleninka.ru/ rticle/n/vospriyatie-muzyki-kak-polilingvalnyy-akt-yaroslav-ivashkevich-o-frederike-shopene.
Bryan, G. A., & Barrett, H. C. (2008). Vocal emotion recognition across disparate cultures. Journal of Cognition and Culture, 8, 135-148.
Budd, M. (1985). Music and the Emotions. The Philosophical Theories. London: Routledge.
Camera Angles: The Art of Manipulation. (n.d.). Retrieved from http://www.elementsofcinema. om/cinematography/camera-angles-and-composition/
Campbell, I. G. (1942). Basal emotional patterns expressible in music. The American Journal of Psychology, 55, 1-17. DOI: https://doi.org/10.2307/1417020 .
Chandler, D. (2017). Semiotics for Beginners. Retrieved from http://visual-memory.co.uk/daniel/ ocuments/S4B/sem02.html.
Chrzanowska-Kluczewska, E. (2016). Corporeal Imagination in the Reception of Verbal and Visual Artworks. In E. Chrzanowska-Kluczewska & O. Vorobyova (Eds.). Language – Literature – The Arts: A Cognitive- Semiotic Interface (pp. 71-94). Frankfurt am Main/Bern: Peter Lang.
Clayton da Silva, A. (2017). On Jakobson’s Intersemiotic Translations in Asterix Comics. Traduzione intersemiotica e nuove forme di testualità – Intersemiotic translation and new forms of textuality, 2, 71-81.
Cross, I., & Tolbert, E. (2009). Music and Meaning. In S. Hallam, I. Cross & M. Thaut (Eds.). The Oxford Handbook of Music Psychology (pp. 24-34). New York, NY: Oxford University Press.
Cross, I. (2012). Music as an Emergent Exaptation. In N. Bannan (Ed.). Music, Language, and Evolution (pp. 263-276). New York, NY: Oxford University Press.
Damasio, A. (1999). The Feeling of What Happens. New York: Harcourt.
Damasio, A. (2003). Looking for Spinoza. New York: Harcourt.
Di Paolo, E., & Thompson, E. (2014). The Enactive Approach. In L. Shapiro (Ed.). The Routledge Handbook of Embodied Cognition (pp. 68-78). London: Routledge Press.
Ekman, P. (1992). An argument for basic emotions. Cognition and Emotion, 6(3-4), 169-200. DOI: https://doi.org/10.1080/02699939208411068.
Ellis, R., & Newton, N. (2012). Could Moving Others Be the Link between Emotion and Consciousness? In A. Foolen, U.M. Lüdtke, T.P. Racine & J. Zlatev (Eds.). Moving Ourselves, Moving Others. Motion and Emotion in Intersubjectivity, Consciousness and Language (pp. 57-80). Amsterdam: John Benjamins.
Fillmore, Ch. (1982). Frame Semantics. In The Linguistic Society of Korea (Ed.). Linguistics in the Morning Calm (pp. 111-137). Seoul: Hanshin.
Filmmaking 101: Camera Shot Types. (n.d.). Retrieved from https://www.bhphotovideo.com/ explora/video/tips-and-solutions/filmmaking-101-camera-shot-types.
Fitzgerald, F. Sc. (2018). The Great Gatsby. Retreived from https://www.planetebook.com/free-ebooks/the-great-gatsby.pdf
Fritz, T., Jentschke, S., Gosselin, N., Sammler, D., Peretz, I., Turner, R., et al. (2009). Universal recognition of three basic emotions in music. Current Biology, 19, 573-576.
Gabrielsson, A. (2002). Emotion perceived and emotion felt: same or different? Musicae Scientiae, 5(1), Special Issue 2001-2002, 123-147. DOI: https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/10298649020050S105
Gabrielsson, A., & Juslin, P. N (1996). Emotional expression in music performance: between the performer’s intention and the listener’s experience. Psychology of Music, 24(1), 68-91. http://doi.org/10.1177/0305735696241007 .
Hardy, Ch. (1998). Networks of Meaning: A Bridge between Mind and Matter. Westport, CT: Praeger.
Ingarden, R. (1937/1973). The Cognition of the Literary Work of Art. Transl. by R. E. Crawley & K.R. Olson. Evanston, IL: Northwestern University Press.
Izard, C. E. (1977). Humans Emotions. New York, NY: Plenum.
Jakobson, R. (1959). On Linguistic Aspects of Translation. In R. Brower (Ed.). On Translation (pp. 232-239). Cambridge, MA: Harvard University Press.
Jakobson, R. (1960). Linguistics and Poetics. In Th. Sebeok (Ed.). Style in Language (pp. 350-77). Cambridge: Massachusetts Institute of Technology Press.
Juslin, P. N. (2013). From Everyday Emotions to Aesthetic Emotions: toward a Unified Theory of Musical Emotions. Physics of Life Reviews, 10(3), 235-66. http://doi.org/10.1016/j.plrev.2013.05.008.
Klyuyev, A. S. (2008). Filosofiya muzyki. Izbrannyye stati i materialy [The philosophy of music. Featured Articles and Materials]. SPb: Asterion Publ.
Kostyayev, A. I. (2010). Proyektsii temperaturnoy chuvstvitelnosti Cheloveka kulturnogo [Projections of the temperature sensitivity of the Cultural Man]. M.: Librokom.
Krysanova, T. A. (2017). Semiotychni aspekty kinodyskursu [Semiotic aspects of cinema discourse]. Visnyk KhNU im. V.N. Karazina. Inozemna filologiya, 86, 23-31.
Langacker, R. (1987). Foundations of Cognitive Grammar (Vol. I.). Stanford, CA: Stanford University Press.
Laukka, P., Eerola, T., Thingujam, N.S., Yamasaki, T., & Beller, G. (2013). Universal and culture-specific factors in the recognition and performance of musical affect expressions. Emotion, 13, 434-449.
MacDonald, R., Kreutz, G., & Mitchell, L. (2012). What is music, health, and wellbeing and why is it important? In R. MacDonald, G. Kreutz & L. Mitchell (Eds.). Music, Health, and Wellbeing (pp. 3-11). New York, NY: Oxford University Press.
Matito, F. D. (2019). La deriva hacia la burla en el contexto de las prácticas del teatro barroco español [A drift towards mockery in the context of the practices of Spanish baroque theatеr]. Hispanofila, Vol.185, 23-37. DOI: https://doi.org/10.1353/hsf.2019.0002 .
Panksepp, J. (1998). Affective Neuroscience: The Foundations of Human and Animal Emotions. New York: Oxford University Press.
Panksepp, J. (2000). The Neuro-evolutionary Cusp between Emotions and Cognitions: Implications for Understanding Consciousness and the Emergence of Unified Mind Science. Consciousness and Emotion, 1, 17-56.
Peirce, Ch. (1931-1935, 1958). The Collected Papers of C. S. Peirce. Cambridge, MA: Harvard University Press.
Peirce, Ch. (2000). Nachala pragmatizma [The Beginning of Pragmatism]. SPb.: Laboratoriya metafizicheskikh isledovaniy filosovskogo fakulteta Publ.
Plutchik, R. (1980). A general psychoevolutionary theory of emotion. In R. Plutchik, & H. Kellerman (Eds.). Theories of Emotion. Emotion: Theory, Research, and Experience (Vol. 1) (pp. 3-33). New York, NY: Academic Press.
Plutchik, R. (1994). The Psychology and Biology of Emotion. New York, NY: Harper-Collins.
Rosenblatt, A., & Thickstun, J. (1994). Intuition and Consciousness. The Psychoanalytic Quarterly, 63(4), 696-714.
Schank, R., & Abelson, R. (1977). Script, Plans, Goals, and Understanding: An Inquiry into Human Knowledge Structures. Hillsdale, NJ: Laurence Erlbaum Associates.
Sheets-Johnstone, M. (2012). Fundamental and Inherently Interrelated Aspects of Animation. In A. Foolen, U. M. Lüdtke, T. P. Racine & J. Zlatev (Eds.). Moving Ourselves, Moving Others: Motion and Emotion in Intersubjectivity, Consciousness and Language (pp. 29-55). Amsterdam: John Benjamins.
Torop, P. (2008). Translation and semiotics. Σημειωτκή-Sign Systems Studies, 36 (2), 253-258.
Trevarthen, C. (1998). The Concept and Foundations of Infant Intersubjectivity. In St. Braten (Ed.). Intersubjective Communication and Emotion in Early Ontogeny (pp. 15-46). Cambridge, MA: Cambridge University Press.
Varela, F., Thompson, E., & Rosch, E. (1991). The Embodied Mind: Cognitive Science and Human Experience. Cambridge, MA: MIT Press.
Wildfeuer, J., & Bateman, J. A. (2017). Conclusion: Film Text Analysis – A New Beginning? In J. Wildfeuer & J. A. Bateman (Eds.). Film Text Analysis: New Perspectives on the Analysis of Filmic Meaning (pp. 187-198). New York: Routledge.
Zlatev, J. (2008). Intersubjectivity: “What Makes Us Human?” In J. Zlatev, T.P. Racine, Ch. Sinha & E. Itkonen (Eds.). The Shared Mind: Perspectives on Intersubjectivity (pp. 1-17). Amsterdam: John Benjamins.
Авторське право (c) 2019 Лук’янова Тетяна Геннадіївна, Ільченко Альона Вікторівна
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
