Конструювання негативних емоцій в кінодискурсі: когнітивно-прагматичний підхід
Анотація
Стаття розкриває когнітивно-прагматичні властивості конструювання негативних емоцій в англійському художньому кінодискурсі. Це дослідження базується на семіотичних теоріях, лінгвістичній теорії емоцій, дослідженнях дискурсу, когнітивній лінгвістиці, теоріях концептуальної інтеграції та спільної уваги, що передбачають інтегративний підхід до мультисеміозису негативних емоційних значень засобами вербальних, невербальних та кінематографічних семіотичних ресурсів. Це дослідження підкреслює полікодовий та мультимодальний характер кінематографічного дискурсу, де поєднання візуального та акустичного модусів динамічно змінюється у часі та просторі фільму. Застосування інтерактивно-динамічного підходу до створення емоційного смислу у фільмі дає підстави стверджувати, що негативні емоції в кінематографічному дискурсі – це емерджентні мультимодальні динамічні конструкти, що виникають внаслідок онлайн взаємодії вербальних, невербальних та кінематографічних ресурсів, що відбувається на первинному та вторинному етапах фільмування. Первинний семіозис негативних емоційних значень відбувається у кіносценарії, який є невід’ємною частиною кінематографічного дискурсу і слугує когнітивною моделлю фільму. Вторинний семіозис протікає у дієгезі фільму через поєднання вербальних, невербальних та кінематографічних засобів, специфічних для конкретних негативних емоцій. У дискурсі художнього фільму виділено вісім моделей комбінування мультимодальних семіотичних ресурсів залежно від набору критеріїв: кількісних vs якісних, або синхронних vs послідовних конфігураційних схем. На вибір семіотичних ресурсів та схем їх поєднання впливають намір колективного автора та жанрова приналежність фільму.
Завантаження
Посилання
Bamberg, M. (1997). Language, Concepts and Emotions: the Role of Language in the Construction of Emotions. Language Sciences, 19(4), 309-340.
Bateman, A. & Schmidt, K.-H. (2012). Multimodal Film Analysis. How Films Mean. London, New York: Routledge.
Baldry, A. & Thibault P. J. (2006). Multimodal Transcription and Text Analysis: A Multimedia Toolkit and Coursebook. London & Oakville: Equinox.
Barret, L. (2017). How Emotions are Made. The Secret Life of the Brain. Boston, New York: Houghton.
Bondarenko, E. V. (2018). Stilistika jepohi mul’timodal’nosti: problema metoda [Stylistics in the multimodal age: problem of method]. In I. M Kolyehayeva (Ed.). Ljubov’ k slovu: filol. zametki v chest’ jubileja prof. V. A. Kuharenko (pp. 52-61). Odesa: KP OHT Publ. (in Russian)
Bondarenko, E. V., Martynjuk, A. P., Frolova, I. E., & Shevchenko, I. S. (2017). Kak narisovat’ portret pticy: metodologija kognitivno-kommunikativnogo analiza jazyka [How to draw a portrait of a bird: methodology of a cognitive-communicative analysis of language]. Kharkiv: Karazin university Publ. (in Russian)
Branigan, E. (2006). Projecting a Camera Language-Games in Film Theory. New York, London: Routledge.
Bubel, C. (2006). The linguistic construction of character relations in TV drama : Doing friendship in Sex and the City. (Unpublished Doctoral Dissertation). Saarland University, Saarbrücken, Germany.
Carroll, N. (1999). Film, Emotion, and Genre. In C. Plantinga & G. M. Smith (Eds.). Passionate View: Film, Cognition and Emotion (pp. 21-47). Baltimore, London: The Johns Hopkins University Press.
Chovanec, J. (2011). Humour in quasi-conversations: Constructing fun in online sports journalis. In M. Dynel (Ed.). The Pragmatics of Humour across Discourse Domains (pp. 243–264). Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins Publishing Company.
Damasio, A. (1994). Descartes’ Error: Emotion, Reason, and the Human Brain. New York: Avon Books.
Deleuze, G. (1989). Cinema 2: The Time Image. Minneapolis: University of Minnesota Press.
Dirven, R. (1997). Emotions as cause and the cause of emotions. In S. Niemeier & R. Dirven (Eds.). The Language of Emotions: Conceptualization, Expression, and Theoretical Foundation (pp. 55-83). Amsterdam, Philadelphia: John Benjamins Publishing Company.
Dynel, M. (2011). Stranger than Fiction? A Few Methodological Notes on Linguistic Research in Film Discourse. Brno Studies in English. 37(1): 41-61. DOI: https://doi.org/10.5817/BSE2011-1-3
Esslim, M. (1987). The Field of Drama. How the signs of drama create meaning on stage and screen. London & New York: Methuen.
Fauconnier, G. & Turner M. (1998). Conceptual Integration Networks. Cognitive Science, 22(2), 133-187.
Fauconnier, G. & Turner M. (2003). The Way We Think: Conceptual Blending and the Mind’s Hidden Complexities. New York: Basic Books.
Feng, D., & O’Halloran K. L. (2013). The multimodal representation of emotion in film: Integrating cognitive and semiotic approaches. Semiotica; 197, 79-100. DOI: https://doi.org/10.1515/sem-2013-0082
Foolen, A. (2012). The Relevance of Emotion for Language and Linguistics. In A. Foolen, U. Lüdtke, T. Racine & J. Zlatev (Eds.) Moving Ourselves, Moving Others: Motion and Emotion in Intersubjectivity, Consciousness and Language (pp. 347-368). Amsterdam: John Benjamins.
Foolen, A. (2019). Quo vadis pragmatics? From adaptation to participatory sense-making. Journal of Pragmatics, 145, 39-46. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pragma.2019.03.008
Frijda, N. H. (1986). The Emotions (Studies in Emotion and Social Interaction). Cambridge: Cambridge University Press.
Fryer, D. L. (2019). Engagement in Medical Research Discourse. A Multisemiotic Discourse-Semantic Study of Dialogic Positioning (Doctoral thesis, University of Gothenburg. Faculty of Arts, Gothenburg, Sweden). Retrieved from http://hdl.handle.net/2077/58506.
Gaut, B. (1999). Identification and Emotion in Narrative Film. In C. Plantinga & G. M. Smith (Eds.). Passionate View: Film, Cognition, and Emotion (pp. 200-216). Baltimore, London: The Johns Hopkins University Press.
Halliday, M. A. K. (1978). Language as social semiotic: The social interpretation of language and meaning. London: Edward Arnold.
Jekman, P. (2010). Psihologija jemocij. Ja znaju, chto ty chuvstvuesh [Psychology of emotions. I know what you feel]. SPb.: Piter. (in Russian)
Konijn, E. A. (2000). Acting Emotions. Shaping Emotions On Stage. Amsterdam: Amsterdam University Press.
Kozloff, S. (2000). Overhearing Film Dialogue. Berkeley & Los Angeles: University of California Press.
Kress, G. (2010). Multimodality: A Social Semiotic Approach to Contemporary Communication. London & New York: Routledge.
Krejdlin, G. E. (2002). Neverbal’naja semiotika: Jazyk tela i estestvennyj jazyk. [Nonverbal Semiotics: Body Language and Natural Language]. Moskva: Novoe literaturnoe obozrenie. (in Russian)
Laine T. (2007). Shame and Desire: Emotion, Intersubjectivity, Cinema. Brussels: Peter Lang.
Lakoff, G. (1987). Women, Fire, and Dangerous Things: What Categories Reveal about the Mind. Chicago and London: The University of Chicago Press.
Lagnacker, R. (2001). Discourse in Cognitive Grammar. Cognitive Linguistics, 12(2), 143-188.
Leeuwen, T. van. (2006). Introducing Social Semiotics. London: Routledge.
Makarov, M. L. (2003). Osnovy teorii diskursa [Fundamentals of Discourse Theory]. M.: ITDGK “Gnozis”. (in Russian)
Mjagkova, E. Ju. (1990). Jemocional’naja nagruzka slova: opyt psiholingvisticheskogo issledovanija [The emotional load of the word: the experience of psycholinguistic research]. Voronezh: Izd-vo Voronezh. un-ta Publ. (in Russian)
Matito, F. D. (2005). Apuntes para el perfil de un dramaturgo Álvaro Cubillo de Aragón [Notes for the profile of a playwright Álvaro Cubillo de Aragón]. In M. G. Dengra & R. C. Pérez (Eds.). Escenografía y escenificación en el teatro español del Siglo de Oro: actas del II Curso sobre Teoría y Práctica del Teatro. (pp. 113-132). Granada: Universidad de Granada.
Matthiessen, C. M. I. M. (2009). Multisemiosis and Context-Based Register Typology: Registerial Variation in the Complementarity of Semiotic Systems. In E. Ventola & A. J. M. Guijarro (Eds.). The World Told and the World Shown. Multisemiotic Issues (pp. 11-38). New York: Palgrave Macmillan.
Minskij, M. (1979). Frejmy dlja predstavlenija znanij [Framework for Representing Knowledge]. M.: Jenergija Publ. (in Russian)
Muzychuk, T. L. (2010). Russkij neverbal’nyj diskurs v jazykovoj sisteme i rechevoj dejatel’nosti (na materiale hudozhestvennoj prozy) [Russian nonverbal discourse in language system and speech activity (on a material of art prose)]. Unpublished doctoral dissertation synopsis, Peoples’ Friendship University of Russia, Moscow, Russia. (in Russian)
Niemeier, S., & Dirven, R. (1997). The Language of Emotions: Conceptualization, Expression, and Theoretical Foundation. Amsterdam, Philadelphia: John Benjamins Publishing Company.
Oakley, T., & Tobin, V. (2012). Attention, Blending, and Suspense in Classic and Experimental Film. In R. Schneider & M. Hartner (Eds.). Blending and the Study of Narrative (pp. 57-83). Berlin: Mouton de Gruyter.
O’Halloran, K. L. (2011). Multimodal Analysis and Digital Technology. In A. Baldry & E. Montagna (Eds.). Interdisciplinary Perspectives on Multimodality: Theory and Practice (pp. 1-26). Campobasso: Palladino.
Plantinga, C. (1999). The Scene of Empathy and the Human Face on Film. In C. Plantinga & G. M. Smith (Eds.). Passionate View: Film, Cognition and Emotion (pp. 239-255). Baltimore, London: The Johns Hopkins University Press.
Saarni, C. (1993). Socialization of emotion. In M. Lewis & J. M. Haviland (Eds.). Handbook of Emotions (pp. 435-446). New York, London: The Guilford Press.
Saldre, M., & Torop, P. (2012). Transmedia space. In I. Ibrus & C. A. Scolari (Eds.) Crossmedia innovations: Texts, markets, institutions (pp. 25-44). Berlin: Peter Lang.
Seizov, O., & Wildfeuer J. (2017) Introduction: Rethinking Multimodality in the Twenty-first Century. In O. Seizov & J. Wildfeuer. (Eds.) New Studies in Multimodality: Conceptual and Methodological Elaborations (pp. 1-10). London: Bloomsbury Academic.
Serjakova, I. I. (2012). Neverbal’nyj znak kommunikacii v anglojazychnyh diskursivnyh praktikah [Non-verbal sign of communication in English-speaking discursive practices]. Kyiv: Izd. Centr KNLU. Publ. (in Russian)
Shahovskij, V. I. (2010). Jemocii. Dolingvistika, lingvistika, lingvokul’turologija [Emotions. Pre-linguistics, linguistics, linguoculturology]. Moscow: Knizhnyj dom «LIBROKOM» Publ. (in Russian)
Shevchenko, І. S. (2004). Stanovlenie kognitivno-kommunikativnoj paradigmy v lingvistike [The formation of the cognitive-communicative paradigm in linguistics]. Visny’k Kharkiv’`kogo nacional’nogo universy’tetu imeni V. N. Karazina, 635, 202-205. (in Russian)
Smith, G. M. (1999). Local Emotions, Global Moods, and Film Structure. In C. Plantinga & G. M. Smith (Eds.). Passionate View: Film, Cognition and Emotion (pp. 103-126). Baltimore, London: The Johns Hopkins University Press.
Soloshhuk, L. V. (2006). Verbal’ni i neverbal’ni komponenty’ komunikaciyi v anglomovnomu dy’skursi [Verbal and non-verbal components of communication in English discourse]. Kharkiv: Konstanta Publ. (in Ukrainian)
Solomon, R. C. (2008). The Philosophy of Emotions. In M. Lewis, J. M. Haviland-Jones & L. F. Barrett (Eds.) Handbook of emotions (pp. 3-16). New York, London: Guilford Press.
Tan, E. (1999). Sentiment in Film Viewing. In C. Plantinga & G. M. Smith (Eds.). Passionate View: Film, Cognition and Emotion (pp. 48-64). Baltimore, London: The Johns Hopkins University Press.
Torop, P. (2008). Translation and semiotics. Sign Systems Studies, 36(2), 253-258. DOI: 10.5840/signsystems200836214.
Turner, M. (2017). Multimodal form-meaning pairs for blended classic joint attention. Linguistics Vanguard, 3, 1-7. DOI 10.1515 / lingvan-2016-0043.
Zlatev, J., Racine, T. P., Sinha, C., & Itkonen, E. (2008) Intersubjectivity: What Makes us Human? In J. Zlatev, T. P. Racine, C. Sinha & E. Itkonen (Eds.). The Shared Mind: Perspectives on Intersubjectivity (pp.1-14). Amsterdam: John Benjamins.
Авторське право (c) 2019 Крисанова Тетяна Анатоліївна
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
