Мізансцена в оригіналі й адаптації: наративна організація події в її внутрішньому символізмі
Анотація
Статтю присвячено вивченню мізансцени як способу наративної організації події в оповіданні Т. Лі Nunc dimittis та його однойменній екранізації. Подія у сукупності конкретних інцидентів тлумачиться як зміна станів, що пронизує весь наратив у втіленні конфронтації реального з незвіданим. Представник з боку реального в аналізованому наративі – молодий злочинець, незвідане репрезентоване жінкою-вампіром та її слугою. Літературне першоджерело співставлене з екранізацією з позиції автентичної ретрансляції, що передбачає відтворення оригінальної події в деталях, але з деякими незначними відступами у кожному інциденті. У статті продемонстровано ретрансляцію за патерном оригінал – транспонент, де оригінал – це літературне першоджерело, підґрунтя для створення транспонентів шляхом утілення екстракомпозиційної реінтерпретації. Аналіз здійснено на підставі співставлення оригіналу з єдиним на сьогодні транспонентом. Усі адаптації, незалежно від кількості, складають разом з оригіналом єдину матрицю. І літературні, і кіно-інциденти, що складають подію наративу Nunc dimittis, організовані через три мізансцени. Мізансцена при цьому тлумачиться як усі елементи, необхідні для втілення події. Запропоновані типи мізансцен налічують закритий, наскрізний та відкритий. Персонажі не покидають закритої мізансцени протягом її тривання, у наскрізній мізансцені дія розгортається навколо одного з персонажів, який з’являється на початку й зникає в кінці, відкрита мізансцена, відповідно, відкрита як ззовні (він може прийти), так і зсередини (може піти) для будь-якого залученого персонажа. Незначні відмінності між оригіналом і транспонентом стосуються символічного наповнення їхніх імен та дій, котрі не змінюють, проте розвивають ідею наративу.
Завантаження
Посилання
Ackroyd, P. (2011). The English ghost. Spectres through time. London, England: Vintage Books.
Aristotle (2006). Poetics. Newburyport, MA: Focus Publishing.
Arvidson, J., Askander, M., Bruhn, J., & Führer, H. (2007). Foreword. Changing borders: Contemporary positions in intermediality, Vol. 1, 13-19.
Augustine (2009). On Christian doctrine. Mineola, NY: Dover Publications.
Barbash, I., & Taylor, L. (1997). Cross-cultural filmmaking. Los Angeles, CA: University of California Press.
Battistini, M. (2005). Symbols and allegories in art. Los Angeles., CA: J. Paul Getty Museum.
Bellour, R. (2000). The analysis of film. Bloomington: Indiana University Press.
Bettini, M. (1991). Anthropology and Roman culture: Kinship, time, images of the soul. Baltimore, MD: Johns Hopkins University Press.
Bodenheimer, F. S. (1960). Animal and man in Bible lands. Leiden, Netherlands: Brill.
Bolter, J. D., & Grusin, R. (1999). Remediation: Understanding new media. Cambridge, MA: MIT Press.
Buckland, W. (2015). Film studies: An introduction. London, England: Hachette UK.
Buckland, W. (2003). On cognitive semiotics of film. Cambridge: Cambridge University Press.
Burch, N. (2011). Cinema, theory, women. In C. Myer (Ed.). Critical cinema: Beyond theory or practice (pp. 41-57). New York, NY: Columbia University Press.
Chatman, S. (1990). Coming to terms: The rhetoric of narrative in fiction and film. Ithaca, NY: Cornell University Press.
Clüver, C. (2007). Intermediality and interarts studies. Changing Borders: Contemporary Positions in Intermediality, Vol. 1, 19-39.
Cooper, J. C. (1987). Serpent. In An illustrated encyclopaedia of traditional symbols (pp. 146-151). London, England: Thames and Hudson.
Danto, A. (1991). Narrative and style. The journal of Aesthetics and Art Criticism, 49(3), 201-209.
Danto, A. (1962). Narrative sentences. History and theory, 2(2), 146-179.
Englund, A. (2010). Intermedial topography and metaphorical interaction. In A. Ellerström (Ed.), Media borders, multimodality and intermedialty (pp. 69-81). New York, NY: Palgrave Macmillan.
Genette, G. (1997). Palimpsests: Literature in the second degree. Lincoln, NE: University of Nebraska Press.
Gadamer, H.-G. (2008). Philosophical Hermeneutics. Los Angeles, CA: University of California Press.
Ganzhina, I. M. (2001). Slovar’ sovremennyh russkih familij (The dictionary of modern Russian family names). Moskva: Astrel’, Russia. (In Russian).
Gibbs, J. (2002). Mise En Scène. Film style and interpretation. New York, NY: Wallflower, Columbia University Press.
Hall, M. P. (2010). The secret teachings of all ages. Mineola, NY: Dover Publications.
Hegel, G. W. F. (1975). Aesthetics. Lectures on fine art. Volume 2. Oxford, England: The Caledonian Press.
Hoffmann, C. R. (2010). Introduction. In C. R. Hoffmann (Ed.). Narrative revisited. Telling a story in the age of new media (Vol. 199, pp. 1-19). Amsterdam: John Benjamins Publishing.
Horstkotte, S. (2009). Seeing or speaking. Visual narratology and focalization. In S. Heinen & R. Sommer (Eds.). Narratology in the age of cross-disciplinary narrative research (pp. 170-193). Berlin, Germany: Walter de Gruyter.
Hutcheon, L. (2006). A theory of adaptation. New York, NY: Routledge.
Ihina, Z. (2018a). Intermediality and polymorphism of narratives in the Gothic tradition. Lege Artis, 3(1), 80-123. DOI: https://doi.org/10.2478/lart-2018-0003
Ihina, Z. (2018b). Topika anhlomovnoho hotychnoho naratyvu (Topoi of the English gothic narrative). Nizhyn: Lysenko, Ukraine. (In Ukrainian).
Jones, I. (1995). The Mattean parables. A literary and historical commentary. Leiden, the Netherlands: Brill.
Jung, C. G. (1976). The song of the moth. In G. Adler, M. Fordham, H. Read & W. Mcguire (Eds.). Collected works of C. G. Jung: Symbols of transformation (Vol. 5, pp. 70-121). Princeton, NJ: Princeton University Press.
Kearney, R. (2002). On stories. London, England: Routledge.
Klein, E. (1966). A Comprehensive etymological dictionary of the English language (Volumes 1, 2). Amsterdam, Netherlands: Elsevier.
Kritsky, J., & Cherry, R. (2000). Insect mythology. San Jose, CA: Writers Club Press.
Liddell, H. G., & Scott, R. (1961). A Greek-English lexicon. Oxford, England: Clarendon Press.
Mieder, W. (2016). Frog king. In A. E. Duggan, D. Haase & H. J. Callow (Eds.). Folktales and fairy tales: Traditions and texts from around the world (pp. 385-387). Santa Barbara, CA: ABC-Clio.
Minor, V. H. (2006). The death of the Baroque and the Rhetoric of good taste. Cambridge: Cambridge University Press.
Porter Abbot, H. (2002). The Cambridge introduction to narrative. Cambridge, England: CUP.
Rajewsky, I. O. (2005). Intermediality, intertextuality, and remediation. A literary perspective on intermediality. Intermedialites, 6, 43-64.
Reuling, H. (2006). After Eden. Leiden, the Netherlands: Brill.
Ryan, M.-L. (2014). Story/worlds/media: Tuning the instruments of a media-conscious narratology. In M. L. Ryan & J. N. Thon (Eds.). Storyworlds across media. Toward a media-conscious narratology (pp. 25-50). Lincoln, NE: University of Nebraska Press.
Ryan, M.-L., & Thon, J-N. (2014). Storyworlds across media: Introduction. In M. L. Ryan & J. N. Thon (Eds.). Storyworlds across media. Toward a media-conscious narratology
(pp. 1-25). Lincoln, NE: University of Nebraska Press.
Snodgrass, M. E. (2005e). Schauer-Romantik. In Encyclopedia of Gothic Literature (pp. 306-307). New York, NY: Facts On File, Inc.
St. Luke’s Gospel (2008). In R. Carroll & S. Prickett (Eds.). The Bible: Authorized King James version (pp. 70-113). Oxford, England: OUP.
Steingass, F. (2005). A comprehensive Persian-English dictionary. New Delhi, India: Asian Educational Services.
Stevenson, R. H. (1977). Introduction. In S. Rustaveli (Ed). The lord of the panther-skin: A Georgian romance of chivalry (pp. 13-29). Albany, NY: SUNY Press.
Strauch, E. H. (2001). Beyond literary theory: Literature as a search for meaning of human destiny. Lanham, MD: University Press of America.
Taylor, J. (1998). The living labyrinth: Exploring universal themes in myths, dreams, and the symbolism of waking life. Mahwah, NJ: Paulist Press.
Thiselton, A. (1992). New horizons in Hermeneutics. Grand Rapids, MI: Zondervan Publishing House.
Thompson, D. (Ed.). (1993). The Oxford dictionary of current English (2nd edition). Oxford, England: OUP.
Verstraten, P. (2009). Film narratology. Toronto, Canada: University of Toronto Press.
Watts, R. J. (1981). The pragmalinguistic analysis of narrative texts: Narrative cooperation in Charles Dickens’s “Hard Times”. Tübingen, Germany: Gunter Narr Verlag.
Wead, G., & Lellis, G. (1981). Film, form and function. Boston, MA: Houghton Mifflin Company.
Wolf, W. (2007). Description as a transmedial mode of representation: General features and possibilities of realization in painting, fiction, and music. In W. Wolf & W. Bernhart (Eds.). Description in literature and other media (pp. 1-91). New York, NY: Rodopi.
Wolf, W. (2002). Intermediality revisited. Reflections on word and music relations in the context of a general typology of intermediality. In W. Bernhart, S. Aspden & M. Lodato (Eds.). Word and music studies. Essays in honor of S. P. Scher (pp. 13-35). Amsterdam, Netherlands: Rodopi.
Авторське право (c) 2019 Ігіна Зоя Олександрівна
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
