Культурна приналежність прецедентних імен як чинник когнітивної еквівалентності при перекладі

Анотація

Дослідження має на меті встановити культурні та когнітивні чинники, що впливають на переклад прецедентних імен (ПІ). Як прототиповий засіб передачі усталених смислів, ПІ відображають когнітивні механізми вираження найважливіших цінностей через метафору. Функціонуючи як на лінгвістичному, так і на когнітивному рівні, ПІ накопичують характеристики стереотипу, прототипу, метафори та інтертексту, які сукупно утворюють поняття прецедентності, що безпосередньо визначає рівень когнітивної еквівалентності при перекладі ПІ. На нашу думку когнітивна еквівалентність є основним критерієм успішної передачі ПІ у перекладі, оскільки вона забезпечує максимально можливу відповідність між значенням, що заклав у відповідне ім’я автор, та тим, що воно актуалізує у свідомості цільового читача. Найвищий рівень когнітивної еквівалентності спостерігається за збереження усіх компонентів прецедентності, хоча деякими з них іноді доводиться пожертвувати, щоб забезпечити цілісність на рівні всього повідомлення. Відмінності у концептуалізації дійсності різними культурами призводять до розбіжностей у сприйнятті певних явищ або навіть до втрати прецедентності при перенесенні імені до цільової культури. Перекладач, свідомо або несвідомо, намагається встановити обсяг використання імені у вихідній та цільовій культурі. На основі культурологічного статусу ПІ він прогнозує, чи викликатиме прямий еквівалент оригінального оніму ментальний образ, який передбачався автором. Якщо у приймаючій культурі ПІ апелює до іншого значення; якщо воно не встановилося як прототип потрібної характеристики або не актуалізує жодного образу, перекладач вдається до трансформацій, спрямованих на компенсацію відсутніх фонових знань у потенційного цільового читача. Обсяг трансформацій, що застосовуються перекладачем, значною мірою залежить від ступеню між вихідним та цільовим культурним середовищем, а як наслідок, і значеннями, що ПІ передаватиме для читача оригіналу та перекладу. Стратегії, до яких перекладачі вдаються у художньому перекладі, підтверджують гіпотезу дослідження про взаємозалежність між культурною приналежністю ПІ, способами їхнього перекладу та ступенем когнітивної еквівалентності, якого можна досягти на тлі обмежень культурологічного характеру.