Культурна приналежність прецедентних імен як чинник когнітивної еквівалентності при перекладі

  • Oleksandr Rebrii Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна http://orcid.org/0000-0002-4912-7489
  • Ganna Volodymyrivna Tashchenko Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна http://orcid.org/0000-0002-9008-4935
Ключові слова: вихідна культура, когнітивна еквівалентність, метафора, прецедентне ім’я, прецедентність, цільова культура

Анотація

Дослідження має на меті встановити культурні та когнітивні чинники, що впливають на переклад прецедентних імен (ПІ). Як прототиповий засіб передачі усталених смислів, ПІ відображають когнітивні механізми вираження найважливіших цінностей через метафору. Функціонуючи як на лінгвістичному, так і на когнітивному рівні, ПІ накопичують характеристики стереотипу, прототипу, метафори та інтертексту, які сукупно утворюють поняття прецедентності, що безпосередньо визначає рівень когнітивної еквівалентності при перекладі ПІ. На нашу думку когнітивна еквівалентність є основним критерієм успішної передачі ПІ у перекладі, оскільки вона забезпечує максимально можливу відповідність між значенням, що заклав у відповідне ім’я автор, та тим, що воно актуалізує у свідомості цільового читача. Найвищий рівень когнітивної еквівалентності спостерігається за збереження усіх компонентів прецедентності, хоча деякими з них іноді доводиться пожертвувати, щоб забезпечити цілісність на рівні всього повідомлення. Відмінності у концептуалізації дійсності різними культурами призводять до розбіжностей у сприйнятті певних явищ або навіть до втрати прецедентності при перенесенні імені до цільової культури. Перекладач, свідомо або несвідомо, намагається встановити обсяг використання імені у вихідній та цільовій культурі. На основі культурологічного статусу ПІ він прогнозує, чи викликатиме прямий еквівалент оригінального оніму ментальний образ, який передбачався автором. Якщо у приймаючій культурі ПІ апелює до іншого значення; якщо воно не встановилося як прототип потрібної характеристики або не актуалізує жодного образу, перекладач вдається до трансформацій, спрямованих на компенсацію відсутніх фонових знань у потенційного цільового читача. Обсяг трансформацій, що застосовуються перекладачем, значною мірою залежить від ступеню між вихідним та цільовим культурним середовищем, а як наслідок, і значеннями, що ПІ передаватиме для читача оригіналу та перекладу. Стратегії, до яких перекладачі вдаються у художньому перекладі, підтверджують гіпотезу дослідження про взаємозалежність між культурною приналежністю ПІ, способами їхнього перекладу та ступенем когнітивної еквівалентності, якого можна досягти на тлі обмежень культурологічного характеру.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Boguslavska, L.A. (2017). Vidtvorennya movnoyi gry L. Kerrolla v anglo-ukrayinskyx perekladax: kognityvnyj aspect [Representation of the word play of L. Carroll in the English-Ukrainian translation: cognitive aspect]. Unpublished candidate dissertation, V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, Ukraine. (in Ukrainian).

Fesenko, T.A. (1999). Realnyj mir i mentalnaja realnost: paradigmy vzaimootnoshenij [Real world and mental reality: relationship paradigm]. Tambov: G.R. Derzhavin Tambov State University Publ.

Grishayeva, L.I. (2004). Fenomen precedentnosti i preemstvennost kultur [Phenomenon of precedence and culture succession]. Voronezh: Voronezh University Publ.

Gubernatorova, E.V. (2014). Metafora kak kompressirovannyj komponent perevoda: dejatelnostnyj aspekt [Metaphor as a compressed translation component: activity-oriented aspect]. Barnaul: AltGU Publ.

Kristeva, Yu. (2000). Bahtin, slovo, dialog, roman [Bakhtin, word, dialogue, novel]. Moscow: IG Progress Publ.

Kuzmina, N.A. (2004). Intertekst i ego rol v processah formirovanija pojeticheskogo jazyka [Intertext and its role in the processes of the poetic language creation]. Moscow: Editorial Publ.

Lewandowska-Tomaszczyk, B. (2010). Re-conceptualization and the Emergence of Discourse Meaning as a Theory of Translation. In B. Lewandowska-Tomaszczyk (Ed.). Meaning in Translation (pp. 105-148). Frankfurt am Main : Peter Lang.

Lewandowska-Tomaszczyk, B. (2015). Equivalence. In L. Bogucki, S. Gozdz-Roszkowski, P. Stalmaszczyk (Eds.). Ways to Translation (pp. 9-44). Lodz : University of Lod Publ.

Pshjonkina, T.G. (2005). Verbalnaja posrednicheskaja dejatelnost perevodchika v mezhkulturnoj kommunikacii: psiholingvisticheskij aspekt [Verbal mediation of a translator in intercultural communication: psycholinguistic aspect]. Unpublished doctor dissertation, Barnaul, Russia (in Russian).

Sickinger, P. (2012). Mental Models and Linguistic Cues: Investigating the Interface Between Language and Mental Representation Across Cultures. 35th International LAUD Symposium: Cognitive psycholinguistics: Bilingualism, cognition and communication. Essen: LAUD, 125-146.

Sickinger, P. (2017). Aiming for Cognitive Equivalence – Mental Models as a Tertium Comparationis for Translation and Empirical Semantics. Research in Language, V. 15:2, 213-236.

Опубліковано
2019-07-05
Як цитувати
Rebrii, O., & Tashchenko, G. V. (2019). Культурна приналежність прецедентних імен як чинник когнітивної еквівалентності при перекладі. Когніція, комунікація, дискурс, (18), 119-128. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2019-18-09