Дискурсивна особистість дурня-сміхача у карнавальному просторі США та Великої Британії
Анотація
У статті розкриваються функціональні і комунікативні характеристики дискурсивної особистості дурня-сміхача як основного суб’єкта карнавального комунікативного простору США і Великої Британії. Основу роботи становить використання лінгвофілософского методу, а також загальнонаукових діалектичних принципів. Згідно з аналізом лексеми “дурень” дискурсивна особистість дурня-сміхача відбивається чотирма лексичними значеннями, які були виділені нами з семи словникових дефініцій. Вони, у свою чергу, відповідають лексемам: “клоун”, “блазень”, “буфон” і “трикстер”. Дискурсивні особистості клоуна, блазня та трикстера відносяться до соціально-професійної сфери, яка визначається їх професійною приналежністю (офіційне місце роботи, освіта). Буфон і трикстер належать до непрофесійної сфери – кожна людина за певних умов здатна набути рис дурня-сміхача. З метою створення гумору і маніпуляції адресатом ці типи дурнів-сміхачів створюють інконгруентні комунікативні ситуації вербальними, невербальними або надвербальнимі мовними засобами. Дискурсивна особистість дурня-сміхача актуалізується за допомогою діалектичних принципів – взаємозв’язку, протиріччя, історизму та творчої активності. Кожен тип дурня-сміхача в США і Великій Британії використовує певні способи для створення комічного ефекту: клоун – вербальні засоби (гіпербола, асонанс, алітерація) в поєднанні з надвербальними характеристиками (костюм і атрибути); блазень – інтелектуальний гумор, виражений лінгвістичними засобами (стилістичні прийоми); буфон – підготовлені імпровізації (непристойні історії, жарти і байки); трикстер-стилізація під фольклорного трикстера, обманщика (іронія і сарказм у мові).
Завантаження
Посилання
Angenot, M. (1983). Intertextualite, interdiscursivite, discours social. Texte: Revue de critique et de theorie litteraire, 2, 106-107.
Bakhtin, M.M. (1965). Tvorchestvo Fransua Rable i narodnaya kultura Srednevekovya i Renessansa [Creativity of Fransua Rable and folk culture of the Middle Ages and the Renaissance]. Moscow: Khud. Lit. Publ.
Barbieri, N. (1954). What is a Buffoon? Actors on Acting: The Theories, Techniques, and Practices of the World’s Great Actors, Told in Their Own Words. New York: Crown Publishers.
Bekhta, I.A. (2017). Opovidniy diskurs tekstovoyi epohi angliyskomovnogo modernizmu [Narrative discourse of text English-era modernism]. Lyudina. Komp’yuter. Komunikatsiya: zbirnik naukovih prats. – Man. Computer. Communication: a collection of scientific works. 140-143 (in Ukrainian).
Belova, A.D. (2003). Lingvisticheskie aspektyi argumentatsii [Linguistic aspects of argumentation]. Kyiv: T.G. Shevchenko Kiev National University Publ.
Berezovskaya, A.V. (2017). Russkiy durak: kto on? (Opyit lingvokulturologicheskogo analiza poslovits) [Russian fool: who is he? (Experience of linguaculturological analysis of proverbs)]. Nauchnyiy almanah. – Scientific Almanac, 10, 117-120 (in Russian).
Billington, S.A. (1984). Social History of the Fool. The Harvester Press.
Bradley, A.C. (2015). Feste the Jester. Twelfth Night. Routledge.
Coleman, G. (2015). The anthropological trickster. HAU: Journal of Ethnographic Theory, 5, 399-407.
Davidson, C. (1991). Illustrations of the Stage and Acting in England to 1580. Michigan: Medieval Institute Publications.
Dijk, T.A. van. (2008). Discourse and Context: A Sociocognitive Approach. New York: Cambridge University Press.
Danilova, A.M. (2016). Osobennosti peredachi realiy v pervyih perevodah russkih skazok [Features of the transfer of reality in the first translations of Russian fairy tales]. Aspirant. – Phd, 6, 149-150 (in Russian).
Golozubov, A.V. (2009). Teologiya smeha kak fenomen zapadnoy kulturyi [Theology of laughter as a phenomenon of Western culture]. Kharkiv: Exclusive Publ.
Happé, P. (1993). Fansy and folly: the drama of fools in Magnificence. Comparative drama, 27, 426-452.
Karasik, V.I. (2004). Yazyikovoy krug: lichnost, kontseptyi, diskurs [Language circle: personality, concepts, discourse]. Moscow: Gnosis Publ.
Kelsey, D. (2017). The City Trickster: Bankers, Moral Tales, and Contemporary Capitalism.
In D. Kelsey (Ed.). Media and Affective Mythologies, 81-105.
Kharchenko, O.V. (2010). Amerikanskiy diskurs komichnogo ta yogo lingvo-kognitivni osoblivosti [American comic discourse and its linguistic and cognitive peculiarities]. Visnyk Kharkiv. nats. un-tu im. V.N. Karazina. – V.N. Karazin National Univ. Messenger, 897, 120-125 (in Ukrainian).
Klapp, O.E. (1949). The fool as a social type. American Journal of Sociology, 55, 157-162.
Kobyakova, I.K. (2013). Pro prirodu movotvorchoyi funktsiyi [On the nature of linguistic function]. Studia Germanika et Romanica. Available from http://essuir.sumdu.edu.ua/handie/123456789/
Kochetkov, V.V. (2002). Psihologiya mezhkulturnyih razlichiy [Psychology of intercultural differences]. Moscow: Perse Publ.
Kolegayeva, I.M. (2015). Polimodalnist vidchuttiv u dzerkali polikodovosti tekstu, abo sche raz pro antropotsentrizm u lingvistitsi [Polimodality of sensations in the mirror of polycodity of the text, or again about anthropocentrism in linguistics]. Zapiski z romano-germanskoyi filologyi – Proceedings of the Romance-Germanic Philology, 2, 105-112 (in Ukrainian).
Kucharenko, V.A. (2015). Pro netraditsiyniy narrativ [About non-traditional narrative]. Zapiski z romano-germanskoyi filologyi – Proceedings of the Romance-Germanic Philology, 34, 66-72 (in Ukrainian).
Martyniuk, A.P. (2011). Slovnik osnovnih terminiv kognitivno-diskursivnoyi lingvistiki [Dictionary of basic terms of cognitive-discursive linguistics]. Kharkiv: V.N. Karazin National Univ Publ.
Panina, M.A. (1996). Komicheskoe i yazyikovyie sredstva ego vyirazheniya [Comic and linguistic means of his expression]. Unpublished Candidate dissertation, Moscow National University, Moscow, Russia (in Russian)
Peterson, B.B. (2003). Fools are everywhere: The court jester around the world. Journal of World History, 14, 555-559.
Pihktovnikova, L.S. (2012). Lingvosinergetika: osnovyi i ocherk napravleniy [Lingvosynergetika: Basics and Essay Directions]. Kharkiv: V. N. Karazin National Univ Publ.
Prikhodko, A.M. (2009). Kognitivno-kommunikativnaya tipologiya diskursa [Cognitive-communicative typology of discourse]. Visnyk KNLU – Kiev National Linguistics University Messenger, 12, 20-24 (in Russian).
Robb, D. (2007). Clowns, fools and picaros: Popular forms in theatre, fiction and film. Amsterdam, NY: Rodopi.
Samokhina, V.O. (2016). Kreativnaya lichnost linguisticus-shutnika, ili uchenyie-lingvistyi smeyutsya [The creative identity of the linguistic-joker, or scholars-linguists laugh]. Kognitsiya, kommunikatsiya, diskurs. – Cognition, communication, discourse, 12, 84-97 (in Russian).
Samokhina, V.O. & Ryzhkova V.V. (2017). Intertekstualnost v dialogicheskom prostranstve angloyazyichnogo hudozhestvennogo teksta [Intertextuality in the dialogical space of the English-language text]. Kharkiv: Nats. aerokosm. un-t im. N.E. Zhukovskogo Publ.
Samokhina, V.O. & Pasynok, V.G. (2017). Anthroponymic world in the text of the Anglophone joke. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. The journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava, 2, 284-355 (in English).
Samokhina, V.O. & Tarasova, S.O. (2017). Ekolingvistichniy komizm likarnyanoyi klounadi [Eco Linguistic Comic of Hospital Clowns]. In Development and modernization of philological sciences: experience of Poland and prospects of Ukraine, 327-344 (in Ukrainian).
Samokhina, V.O. (2019). Karnavalizatsiya u fokusi lingvokreativnoii diyalnosti Homo Artifex [Carnavalization in focus of linguocreative activity of Homo Artifex]. Visnyk Kharkiv. nats. un-tu im. V.N. Karazina. – V.N. Karazin National Univ. Messenger, 88, 26-34 (in Ukrainian).
Selivanova, O.O. (2012). Mir soznaniya v yazyike [Mir soznaniya v yazyike]. Cherkasy: Yu. Chabanenko Publ.
Shevchenko, I.S. & Morozova, Ye.I. (2003). Diskurs kak myslekommunikativnoe obrazovanie [Discourse as a mental and communicative phenomenon]. Visnyk Kharkiv. nats. un-tu im. V.N. Karazina. – V.N. Karazin National Univ. Messenger, 586, 33-38 (in Russian).
Shomova, S.A. (2015). Shut, Petrushka, durak... (ipostasi trikstera v rossiyskoy politicheskoy kommunikatsii) [Jester, Petrushka, fool ... (incarnation of the trickster in Russian political communication)]. Etnograficheskoe obozrenie. – Ethnographic Review, 4, 64-74 (in Russian).
Southworth, J. (2003). Fools and Jesters at the English Court Stroud. Sutton Publishing Limited.
Swain, B. (1932). Fools and Folly during the Middle Ages and the Renaissance. New York: Columbia University Press.
Verbitskaya, A. (1985). Rechevyie aktyi [Speech acts]. Novoe v zarubezhnoy lingvistike. – New in foreign linguistics, 16, 251-271 (in Russian).
Warren, B. (2011). Foolish Medicine: Reflections on the practices of modern clown-doctors and medieval fools. Available from http://www.medievalists.net/2011/12/foolish-medicine-reflections-on-the-practices-of-modern-clown-doctors-and-medieval-fools/
Welsford, E. (1935). The Fool: His Social and Literary History. Faber and Faber: London.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
