Просодичні моделі англомовних публічних промов акцентуйованих особистостей
Анотація
Роботу присвячено встановленню просодичних моделей публічних промов акцентуйованих особистостей – американських президентів і британських прем’єр-міністрів другої половини ХХ століття. Матеріалом дослідження слугували інавгураційні і програмні промови зазначених політиків. Установлено, що на тлі раціонального вибору мовних засобів політичними діячами вирішальним щодо ефективного оформлення публічного мовлення стає адекватне використання ними просодичних засобів мови. При цьому, під акцентуйованою мовною особистістю у роботі розуміється мовець з підсиленою рисою характеру чи темпераменту, які виявляються ним у його комунікативній діяльності як у діапазоні припустимої психологічної норми, так і за її межами. З метою дослідження просодичних особливостей публічного мовлення англомовних акцентуйованих особистостей були розроблені програма та методика комплексного експериментально-фонетичного дослідження, що передбачали його проведення у чотири етапи. З’ясовано, що політичним діячам, інавгураційні і програмні промови яких аналізувалися, притаманні чотири типи акцентуацій характеру: демонстративна, збудлива, педантична і застрягаюча. У роботі представлені просодичні характеристики публічного мовлення акцентуйованих особистостей, встановлені за допомогою аудитивного аналізу. Окрім того, результати акустичного аналізу експериментального матеріалу, лінгвістична інтерпретація та узагальнення отриманих даних дозволили описати інваріантні та варіантні просодичні моделі публічного мовлення акцентуйованих політиків.
Завантаження
Посилання
Batsevych, F.S. (2009). Osnovy komunikatyvnoyi lingvistyky [Basics of communicative linguistics]. Kyiv: VTs “Akademiya” Publ.
Bush, G.H.W. (1988). Republican National Convention Acceptance Address. Available frоm http://www.americanrhetoric.com/speeches/georgehbush1988rnc.htm.
Chabak, L.A. (2017). Movni zasoby politychnoyi manipulyaciyi [Linguistic resources in political manipulation] Problemy social’noyi roboty: filosofiya, psyhologiya, sociologiya. 1 (9), 86-90 (in Ukrainian).
Chikileva, L.S. (2018). Prezidentskij politicheskij diskurs kak sredstvo manipuljacii: pragmalingvisticheskij aspect [Presidential political discourse as a means of manipulation: a pragmalinguistic aspect]. Rossijskij gumanitarnyj zhurnal, 7 (1), 20-29 (in Russian).
Crystal, D. (1997). The Cambridge Encyclopedia of Language. Cambridge: Cambridge University Press.
David, M.K. (2014). Language, Power and Manipulation: The Use of Rhetoric in Maintaining Political Influence. Frontiers of Language and Teaching, 5 (1), 164-170.
Dedushkina, T.O. (2011). Zhanrovoe prostranstvo politicheskogo diskursa [Genre area of political discourse]. Studia Linuistica, 5, 472-477 (in Russian).
Dunckel, J., & Parnham, E. (1997). Oratorskoe iskusstvo – put’ k uspehu [Effective speaking for business success]. Sankt-Peterburg: Piter Press Publ.
Dyachenko O.V. (2016). Osoblyvosti movno-manipulyatyvnogo vplyvu za riznyh typiv politychnogo rezhymu [Features of language manipulative influence at various types of a political regime]. Aktual’ni problemy polityky. 58, 29-40 (in Ukrainian).
Eisenhower, D.D. (1956). Republican National Convention Acceptance Address. Available frоm http://millercenter.org/president/eisenhower/speeches/speech-3359.
Farmagej, A.I. (2010). Diagnostika akcentuacij lichnosti po pocherku. Metodika, opisanie, ispol’zovanie [Diagnosis of personality’s accentuation by handwriting. Technique, description, and usage]. Kyiv: Kij Publ.
Gol'dberg, I.I. (2008). Tajny pocherka, ili Chto na rodu napisano [Secrets of handwriting or what is written on the nature] Moskva: AST MOSKVA; Ekaterinburg: U-Faktorija Publ.
Handelman, S. (2009). Thought Manipulation: the use and abuse of psychological trickery. Santa Barbara: Praeger.
Helfert, D.L. (2018). Political Communication in Action: From Theory to Practice. Boulder, Colorado: Lynne Rienner Publishers, Inc.
Il`chenko, M. (2010). Manipulyatyvnist’ yak skladova strategij anglomovnogo elektoral’nogo
dyskursu (na materiali peredvyborchyh debativ) [Manipulativeness like the component of English elective discourse strategy]. Available frоm: http://linguistics.kspu.edu/webfm_send/1202.
Johnson, L.B. (1965). Inaugural Address. Available frоm http://www.americanrhetoric.com/speeches/lbjinauguraladdress.htm.
Kalyta, А.А., & Taranenko, L.I. (2008). Fonetyka: perspektyvy, metody ta zasoby doslidzhen’ [Phonetics: prospects, methods and means of research] Naukovyj visnyk Volyns’kogo universytetu imeni Lesi Ukrai’nky. Serija: Filologichni nauky. – Messenger of Lesia Ukrainka Volyn’ National University, 5, 297-299 (in Ukrainian).
Kara-Murza, S.G. (2009). Vlast’ manipuljacii [The power of manipulation]. Moskva: Akademicheskij Proekt Publ.
Karaulov, Ju.N. (1989). Predislovie. Russkaja jazykovaja lichnost’ i zadachi ee izuchenija [Preface. Russian language personality and tasks for its research]. In: D.N. Shmelev (Ed.). Jazyk i lichnost’ (pp. 3–8). Moskva: Nauka Publ.
Konjuhov, N.I. (2008). Metodologija sozdanija psihologicheskogo portreta politicheskogo lidera (na primere B.N. El’cina) [Methodology of the creation of the political leader’s psychological portrait (on the B.N. El’cin’s example)]. Available frоm http://psy.rin.ru/ article/81-101.html
Kubrjakova, E.S., & Aleksandrova, O.V. Vidy prostranstva, teksta i diskursa [Types of space, text, and discourse]. Materialy nauchoj konferentsij: Kategorizacija mira: prostranstvo i vremja – Proceedings from Scentific Conference: Categories of the world: space and time. Moskva, 19–20 (in Russian).
Lamerton, J. (2001). Public Speaking (Everything You Need To Know). London: HarperCollins Publishers Ltd.
Markovskaya, N.S. (2007). “A pojdi-ka ty, Leonid Danilovich, prover`sya…” [“You’d better go to chech Leonid Danilovich…”]. Vechernie Vesti, 115 (1805), 4-5 (in Russian).
Mazlum, F., & Afshin, S. (2016). Evaluative Language in Political Speeches: A Case Study of Iranian and American Presidents’ Speeches. International Journal of Linguistics, 8 (4). 166-183.
Paulo, N. & Bublitz, C. (2019). Pow(d)er to the People? Voter Manipulation, legitimacy, and the Relevance of Moral Psychology for Democratic Theory. Neuroethics, 12, 1874-5504. doi.org/10.1007/s12152-016-9266-7.
Petlyuchenko, N.V. (2009). Kharyzmatyka: movna osobystist’ i dyskurs [Charismatics: language personality and discourse]. Odesa: Astroprynt Publ.
Rakitjanskij, N.M. (2004). Problema psihodiagnostiki politicheskih liderov [A problem of political leaders’ psychodiagnostics]. Available frоm http://ecsocman.edu.ru/images/pubs/2004/06/18/0000162246/010Nikolaj_RAKITYaNSKIJ.pdf.
Reagan, R. (1985). Second Inaugural Address. Available frоm http://www.americanrhetoric.com/speeches/ronaldreagansecondinaugural.htm.
Reznikova, N.A. (2005). O nekotoryh osobennostjah i sposobah vozdejstvija v politicheskom diskurse [On some peculiarities and ways of influence in political discourse]. Voprosy gumanitarnyh nauk, 1, 153-160 (in Russian).
Soper, P.L. (1995). Osnovy iskusstva rechi [Basics of public speaking]. Rostov-na-Donu: “Feniks” Publ.
Tarnavska, A.V., & Kuprii, T.G. (2017). Politychna mova u vyborchij kampaniyi yak zasib vplyvu ta manipulyaciyi [Political language in election campaigns that is a means of influence and manipulation]. Gileya: naukovyj visnyk. 121 (6), 222-226 (in Ukrainian).
Zasyekina, L.V. (2007). Movna osobystist` v suchasnomu social`nomu prostori [Language personality in modern social area]. Social’na psyhologiya, 5 (25). 82-89 (in Ukrainian).
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
