Концептуалізація Південно-Осетинського конфлікту російськими блогерами
Анотація
У цьому дослідженні аналізовано наративи російських блогерів про конфлікт у Південній Осетії 2008 року. У нашому вивченні дискурсу використано категорії когнітивної лінгвістики, які ґрунтуються на принципах тілесного досвіду людини. Комбінований підхід до дослідження дискурсу блогерів сприяє більш продуманому аналізу й більш точній інтерпретації подій, що відбуваються в суспільстві. Такий підхід відрізняє дане дослідження від традиційного аналізу медійного дискурсу, де в основному використовується аналіз мовлення, і від критичного дискурс-аналізу, тобто дослідження семантики тексту на рівні речення або абзацу та процесів, що відбуваються у суспільстві і пов’язані з мовою та її роллю в соціумі. Методологічно це дослідження проведено на основі інтегративного аналізу мовлення, критичного дискурс-аналізу, а також когнітивної лінгвістики. Виявлено, що з когнітивної точки зору дискурс блогерів базується на концептах, які оцінюються позитивно (ПЕРЕВАГА, ЧЕСНА / БЛАГОРОДНА СПРАВА), негативно (ЗАХОПЛЕННЯ, ПРОБЛЕМА, ВАНДАЛІЗМ, ДОГОВІРНИЙ МАТЧ), або нейтрально (ДЕМОНСТРАЦІЯ, ТЕСТ). З лінгвістичної точки зору в своєму дискурсі блогери використовують велику кількість метафор, які є одним з найбільш ефективних способів вираження думки і широко використовуються засобами масової інформації та їх користувачами для створення яскравих образів описаних подій. Узагальнення даних контент-аналізу показує, що ставлення російських блогерів до конфлікту досить різноманітно, немає єдиної думки про те, як велася війна, про її результати, про нинішню ситуацію і майбутні перспективи для регіону.
Завантаження
Посилання
Amer, M. (2017). Critical discourse analysis of war reporting in the international press: The case of the Gaza war of 2008-2009. Palgrave Communications, 3(13). DOI: 10.1057/s41599-017-0015-2
Blinova, O. A. (2017). Natsional’no-kul’turnye osobennosti politicheskogo diskursa angloyazychnoi pressy (na materiale stat’i jurnala “The Economist” [National-Cultural Features of Political Discourse of English Press (on Material of Article from “The Economist”)]. Nauchnyy dialog. – Scientific Dialog,, 3, 19-30. DOI: 10.24224/2227-1295- 2017-3-19-30. (In Russian)
Cap, P., Hart, C. (Eds.). (2014). Contemporary critical discourse studies. London & New York: Bloomsbury.
Dirven, R., Frank, R., & Putz M. (Eds.) (2003). Cognitive models in language and thought. Ideology, metaphors and meaning. Berlin / New York: Mouton de Gruyter.
Fairclough, N. (1995; 2013). Critical discourse analysis. In J.P. Gee & M. Handford (Eds.). The Routledge Handbook of Discourse Analysis (pp. 9-20). New York, NY: Routledge.
Gallagher, S. (2017). The narrative sense of others. Journal of Ethnographic Theory, 7(2), 467-473.
Gee, G.P., & Handford, M. (2012). Introduction. In G.P. Gee, & M. Handford (Eds). The Routledge Handbook of Discourse Analysis (pp.1-6). New York: NY: Routledge.
Gibbs, J.P. (1989). Conceptualization of terrorism. American Sociological Review, 54(3), 329-340.
Hart, C. (2015). Discourse. In E. Dabrowska & D. Divjak (Eds.). Handbook of Cognitive Linguistics (pp. 322-346). Berlin/Boston: De Gruyter Mouton.
Hart, C., & Lukes, D. (Eds.). (2010). Cognitive linguistics in critical discourse analysis: Application and theory. Newcastle upon Tyne: Cambridge Scholars Publishing.
Holmgreen, L.-L. (2008). Biotech as ‘biothreat’?: Metaphorical constructions in discourse. Discourse and Society, 19, 99-119.
Lakoff, G., & Johnson, M. (1980). Metaphors we live by. Chicago: University of Chicago Press.
Langacker, R.W. (1991). Foundations of cognitive grammar. Stanford, CA: Stanford University Press.
Marugina, N.I. (2009). Kontsept “sobaka” kak element russkoj jazykovoj kartiny mira [The concept of dog as an element of Russian language worldview]. Iazyk i kultura. – Languagee and Culture, 2(6), 11-30. (In Russian).
O’Keeffe, A. (2012). Media and discourse analysis. In G.P. Gee & M. Handford (Eds.). The Routledge Handbook of Discourse Analysis (pp. 441-454). Abington, USA & Canada: Routledge.
Shchipitsina, L. (2006). Metaphoric presentation of Russia in Russian and German mass media. In E. Vorobyeva & S. Strelkova (Eds). Heritage Island in the Ocean of Culture: Proceedings of the International Seminar on Intercultural Communication (pp. 34-49). Arkhangelsk: Pomor State University.
Simons, G. (2006, Fall). The use of rhetoric and the mass media in Russia’s war on terror. Demokratizatsiya, 14(4), 579. Retrieved from ProQuest database.
Talmy, L. (2000). Toward a cognitive semantics. Cambridge, MA: MIT Press.
Van Dijk, T.A. (1988). News as discourse. Hillsdale, NJ: Lawrence Erlbaum Associates, Publishers.
Van Dijk, T.A. (1997). Cognitive context models and discourse. In M. Stamenow (Ed.). Language Structure, Discourse and the Access to Consciousness (pp. 189-226). Amsterdam, Benjamins.
Van Dijk, T.A. (1998). Opinions and ideologies in the press. In A. Bell & P. Garrett (Eds.). Approaches to Media Discourse (pp. 21-63). Oxford, UK: Blackwell Publishers.
Wodak, R. (2001). What CDA is about – a summary of its history, important concepts and its developments. In R. Wodak & M. Meyers (Eds.). Methods of Critical Discourse Analysis
(pp. 1-13). London, UK: SAGE Publications.
Zhabotynska, S.A. (2016). Kontseptualnye metafory v publichnykh rechakh Baraka Obamy i Vladimira Putina (2014–2015gg.) [Conceptual metaphors in the public speeches of Barack Obama and Vladimir Putin (2014–2015)]. Cognition, Communication, Discourse, 13, 43-91. (In Russian).
Годовщина Юго-Осетинских событий. Godovschina Yugo-Osetinskikh sobytiy [The anniversary of South-Ossetia events]. (2009, August 6). Available from https://nytimesinmoscow.livejournal.com/?skip=40
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
