Програма ЄС, спрямована на оздоровлення України? У напрямку до нового наративу у відносинах між ЄС та Україною?
Анотація
У 1947 році Сполучені Штати Америки започаткували Програму європейського оздоровлення задля підтримки відбудови післявоєнної Європи. План Маршалла, названий на честь Держсекретаря США Джорджа Маршалла, став одним із найвагоміших досягнень в американській зовнішній політиці двадцятого століття. Ідея європейської програми, спрямованої на оздоровлення України, викликає як інтерес, так і несумісність думок українців. Розширення ЄС у 2004 і 2007 роках продемонструвало здатність ЄС здійснювати масштабні економічні та політичні проекти. Однак з тих пір ЄС зазнала труднощів у розповсюдженні свого впливу і формулюванні зрозумілого наративу щодо своєї ролі в європейському сусідстві та у широкому світі. Чи зможе конструктивніша допомога та програма розвитку для українського сусіда надати нові можливості як для ЄС, так і для України? У цій статті ми аналізуємо серію інтерв'ю, взятих у представників еліти з різних регіонів України в 2016-2017 роках з метою отримати відповідь на поставлене запитання. Результати аналізу показують, що представники української еліти мають змішані почуття щодо існуючих програм допомоги Україні з боку ЄС; багато респондентів обурені умовами, висунутими ЄС, проте вони й не очікують на відсутність умов як таких. Численні представники української еліти прагнуть досягнення Україною європейських стандартів у законодавстві і добробуті громадян, але водночас надають перевагу самостійній розбудові незалежної держави. І Україна, і Росія сприймаються метонімічно – як носії двох систем цінностей та геополітичних прагнень; і жодна з цих систем не задовольняє вимоги українців. У висновку ми стверджуємо, що хоча дії, подібні до плану Маршалла, можуть бути корисними, їх навряд чи можна розглядати як об'єднуючий суспільний наратив та основу для співробітництва та розвитку.
Завантаження
Посилання
Barthes, R. (2009) [1957] Mythologies. London: Vintage.
Bischof, G., & Petschar, H. (2017). The Marshall Plan—Saving Europe rebuilding Austria: The European Recovery Program. New Orleans: University of New Orleans Publishing.
Bliesemann de Guevara, B. (eds.) (2016). Myth and narrative in international politics: Interpretative approaches to the study of IR. London: Palgrave.
British Council and Goethe-Institut (2018). Culture in an Age of Uncertainty: The value of cultural relations in societies in transition. November 2018, London and Munich. Available at: https://www.britishcouncil.org/sites/default/files/cultural_relations_in_an_age_of_uncertainty_en.pdf [Accessed 22 December 2018]
Burke, K. (1969). A Grammar of motives. Berkeley, Los Angeles, London: University of California Press.
CEPA (2018). CEPA Releases Bipartisan Open Letter to raise the costs on Russian military aggression. Center for European Policy Analysis, 12 December. Available at: https://www.cepa.org/open-letter-on-ukraine
Chaban, N., & O’Loughlin, B. (2018). The EU’s crisis diplomacy in Ukraine: The matrix of possibilities. Journal of International Affairs, 26 September. Available at: https://jia.sipa.columbia.edu/eus-crisis-diplomacy-ukraine-matrix-possibilities
Eichengreen, B. (2001). The market and the Marshall Plan. In M. Shain (ed.) The Marshall Plan: fifty years after. Basingstoke: Palgrave, 131-146.
Ellwood, D. (2012). The shock of America: Europe and the challenge of the century. Oxford: Oxford University Press.
Ellwood, D.W. (2006). The Marshall Plan: A strategy that worked. USA: Foreign Policy Agenda, 17-25. Available at: https://www.marshallfoundation.org/library/documents/marshall-plan-strategy-worked/
European Commission (2018). EU approves disbursement of €500 million in Macro-Financial Assistance to Ukraine. Press release, 30 November, Brussels. Available at: http://europa.eu/rapid/press-release_IP-18-6600_en.htm
Helprin, M. (1998). A Marshall Plan for Russia. Wall Street Journal, 9 September. Available at: https://www.wsj.com/articles/SB905290504273433500
Hoskins, A. (2006). Temporality, proximity and security: Terror in a media-drenched age. International Relations, 20(4), 453-466.
Kingdon, J.W. (1984). Agendas, alternatives, and public policies. Boston: Little, Brown.
Kitzinger, J. (2000). Media templates: patterns of association and the (re) construction of meaning over time. Media, Culture & Society, 22(1), 61-84.
Krastev, I. (2018). Sorry, NATO. Trump doesn’t believe In allies. New York Times, 11 July. Available at: https://www.nytimes.com/2018/07/11/opinion/trump-nato-summit-allies.html
Lévi-Strauss, C. (1955). The structural study of myth. The Journal of American Folklore, 68(270), 428-444.
Milward, A. S. (1989). Was the Marshall Plan necessary? Diplomatic History, 13(2), 231-253.
Miskimmon, A. (2018). Strategic narratives of EU foreign policy and the European Neighbourhood Policy. In T. Schumacher, A. Marchetti and T. Demmelhuber (Eds.). The Routledge Handbook on the European Neighbourhood Policy. London: Routledge, pp. 153-166.
Miskimmon, A., O’Loughlin, B., & Roselle L. (2013). Strategic narratives, communication power and the new world order. New York: Routledge.
Odugbemi, S., & Lee, T. (2011). Accountability through public opinion: from inertia to public action. Washington DC: The World Bank.
Ojala, M., & Pantti, M. (2017). Naturalising the new cold war: The geopolitics of framing the Ukrainian conflict in four European newspapers. Global Media and Communication, 13(1), 41-56.
Petrov, V. (2018). Rada ratifies agreement with EU on 1 billion euros macro-financial aid. Kyiv Post, 8 November. Available at: https://www.kyivpost.com/ukraine-politics/rada-ratifies-agreement-with-eu-on-1-billion-euros-macro-financial-aid.html
Rae, H. (2018). Liberalism and the anxiety of belief. Patterns of Prejudice, 52(4), 293-313.
Rabinovych, M. (2018). Reinventing EU neighbourhood policy as a development exercise: The case of post-Euromaidan Ukraine. Crossroads Europe, 13 September. Available at: https://crossroads.ideasoneurope.eu/2018/09/13/reinventing-eu-neighbourhood-policy-as-development-exercise-the-case-of-post-euromaidan-ukraine/
Ross, G. (1975). Party and mass organization: The changing relationship of PCF and CGT. In D.L.M. Blackmer & S. Tarrow (eds.) Communism in Italy and France. Princeton, NJ: Princeton University Press, 504-540.
Shanahan, E.A., Jones, M.D., and McBeth, M.K. (2011). Policy Narratives and Policy Processes. The Policy Studies Journal, 39(3), 535–561.
Spechler, M.C. (1992). No Marshall Plan for Russia. Christian Science Monitor, 25 March. Available at: https://www.csmonitor.com/1992/0325/25181.html
Szostek, J. (2018). Nothing is true? The credibility of news and conflicting narratives during “Information War” in Ukraine. The International Journal of Press / Politics, 23(1), 116-135.
Wolczuk, K., & D. Zeruolis (2018) Rebuilding Ukraine: An assessment of EU assistance. Ukraine Forum Research Paper, August 2018. Available at https://www.chathamhouse.org/sites/default/files/publications/research/2018-08-16-rebuilding-ukraine-eu-assistance-wolczuk-zeruolis.pdf
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).