Фрейми та образи, з якими стикається Україна: порівняння сприйняття відносин між ЄС та Україною, представленого в німецьких та російських засобах масової інформації
Анотація
У світлі недавнього саміту ЄС-Україна, який відбувся в липні 2018 року, лідери ЄС і України зобов'язалися поглиблювати політичне об'єднання і економічну інтеграцію України з ЄС. Проте це "сильне партнерство", засноване на спільній угоді про співпрацю, затьмарене незаконною анексією Росією Криму та роздмухуванням нею війни на Донбасі. З огляду на те, що Україна геополітично є важливим сусідом як для ЄС, так і для Росії, ЄС і його члени, особливо Німеччина і Франція, взяли на себе роль посередників в українсько-російському конфлікті. Основна увага в нашому дослідженні приділяється сприйняттю відносин між ЄС і Україною як унікального прикладу політичного співробітництва. У ситуації послаблення зв'язків між Україною та Росією зміцнення зв'язків України з ЄС викликає збільшення опору з боку Росії. У статті надаються відповіді на питання: Як відносини між ЄС і Україною сприймаються та подаються у друкованих ЗМІ Німеччини, і як ці відносини висвітлюються в Росії? Як засоби масової інформації зображують ці відносини, і як ці зображення відрізняються одне від іншого? Дослідження даних за допомогою контент-аналізу надає різні картини: протягом однакового періоду моделі взаємодії між ЄС і Україною, які набувають становлення в рамках Європейської політики сусідства та політики Східного партнерства, зображуються набагато більш дружніми в німецькій пресі, тоді як в друкованих ЗМІ Росії відносини ЄС і України виглядають більш негативними і неоднозначними.
Завантаження
Посилання
Bersick, S., Bruter, M., Chaban, N., Inglesias, S., & Lenihan, R. (2012). Asia in the Eyes of Europe: The EU’s Perception of Rising Asia, in: Asia in the Eyes of Europe. Images of a Rising Giant, 7–23. Baden-Baden: Nomos Verlag.
Blumler, J., & Katz, J. (1974). The Uses of Mass Communications. Beverly Hills, CA: Sage.
Casier, T. (2017). EU-Russia Relations in Crisis: The Dynamics of a Breakup, in: EU-Russia Relations in Crisis. Understanding Diverging Perceptions, 13–29. New York, NY: Routledge.
Chaban, N. (2016). How to Work with Media Content, in: ASEF Public Diplomacy Handbook: How to Win Hearts and Minds, 88–110. Singapore: Asia-Europe Foundation.
Chaban, N., Bain, J., & Kelly, S. (2014). En’vision’ing Europe’s crisis: Intertextuality in news coverage of the Eurozone crisis in Chinese, Indian and Russian press. Journal of Communication, 20 (1), 1–20.
Chaban, N., Bain, J., Stats, K., & Sutthisripok, P. (2008). Mirror reflections? The EU in print and broadcast media in Asia-Pacific, in: The European Union and the Asia-Pacific: Media, Public and Elite Perceptions of the EU, 22–61. New York, NY: Routledge.
Chaban, N., & Holland, M. (2008). Introduction. Research rationale, theoretical underpinnings and methodological considerations, in: The European Union and the Asia Pacific: Media, Public and Elite Perceptions of the EU, 1–21. New York, NY: Routledge.
Chaban, N., & Holland, M. (2014). Communicating Europe in Times of Crisis: External Perceptions of the European Union. New York, NY: Palgrave McMillan.
Chaban, N., & Holland, M. (2015). EU External Perceptions: From Innovation to an Established Field of Study, in: The SAGE Handbook of European Foreign Policy, 672–686. London: Sage.
Chaban, N., Knodt, M., & Verdun, A. (2017). ‘Talking with’ Not ‘Talking at’? Perceptions of the EU as a Global Normative Energy Actor in the Eyes of BRICS and EU ‘Big 3’. Comparative European Politics, 15 (1), 1–22.
Cohen, B.C. (1967). The Press and Foreign Policy. Princeton: Princeton University Press.
EEAS (European External Action Service). (2015). ENP Review: stronger partnerships for a stronger neighbourhood, 17.11.2015. http://collections.internetmemory.org/haeu/content/20160313172652/http://eeas.europa.eu/top_stories/2015/181115_enp_review_en.htm. Accessed 10 June 2018.
Elgström, O., & Chaban, N. (2015). To Study External Perceptions of the EU: A Conceptual Approach, in: Perceptions of the EU in Eastern Europe and Sub-Saharan Africa Looking in from the Outside, 17–33. New York, NY: Palgrave McMillan.
Entman, R.M. (2003). Cascading Activation: Contesting the White House’s Frame After 9/11. Political Communication, 20 (4), 415–432.
Entman, R.M. (2004). Projections of Power: Framing News, Public Opinion, and U.S. Foreign Policy. Chicago: University of Chicago Press.
European Commission. (2015). Joint Communication to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions, Review of the European Neighbourhood Policy, JOIN(2015) 50 final, 2, 18 Nov. 2015, Brussels.
Früh, W. (2011). Inhaltsanalyse. München: UVK.
Häder, M. (2006). Empirische Sozialforschung. Eine Einführung. Wiesbaden: VS Verlag.
Herrmann, R.K. (2013). Perceptions and Image Theory in International Relations, in: The Oxford Handbook of Political Psychology, 285–314. Oxford: Oxford University Press.
Kleinschnitger, K., & Knodt, M. (2018). Asymmetric Perceptions of EU Relations with the near Eastern Neighbours: The Republic of Moldova, Ukraine and Belarus in Comparison. European Foreign Affairs Review, 23 (1), 79–100.
Knodt, M., Chaban, N., & Nielsen, L. (2017). Bilateral Energy Relations Between the EU and Emerging Powers: Mutual Perceptions of the EU and Brazil, China, India and South Africa. Baden-Baden: Nomos Verlag.
Lakoff, G., & Johnston, M. (1980). Metaphors We Live By. Chicago: University of Chicago Press.
Livingston, S. (1997). Clarifying the CNN Effect: An Examination of Media Effects According to Type of Military Intervention, Research Paper, John F. Kennedy School of Government’s Joan Shorenstein Center on the Press, Politics and Public Policy at Harvard University. Cambridge: Harvard University.
McCombs, M., & Shaw, D. (1972). The Agenda-Setting Function of Mass Media. Public Opinion Quarterly 36, 176–187.
Semetko, H.A., De Vreese, C.H., & Peter, J. (2000). Europeanised Politics – Europeanised Media? European Integration and Political Communication, 23 (4), 121–141.
Trabandt, V. (2012). Neue Nachbarn, gute Nachbarschaft? Die EU als internationaler Akteur am Beispiel ihrer Demokratieförderung in Belarus und der Ukraine 2004–2009. Stuttgart: Ibidem-Verlag.
Vowe, G. (2002). Politische Kommunikation. Ein historischer und systematischer Überblick der Forschung. Ilmenau: Technische Universität Ilmenau.
Westle, B. (2009). Methoden der Politikwissenschaft. Baden-Baden: Nomos Verlag.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
