Цінність особистої свободи для медіапрофесіонала (за матеріалами експертного інтерв’ю)
Анотація
Стаття присвячена вивченню проблеми комунікаційної свободи медіафахівця як її суб’єкта та визначення гарантій такої свободи за матеріалами експертного опиту представників ЗМІ. Через аналітичне співвіднесення когнітивних, поведінкових, статусних, вікових та інших параметрів журналістів у ході інтерв’ю виявляється ступінь особистої свободи сучасних медіафахівців на ментальному та діяльнісному рівнях у ціннісних термінах, виясняється думка експертів щодо перспективи створення у Росії медіагалузі на засадах принципів комунікаційної свободи особистості.
Завантаження
Посилання
Настоящая статья написана по материалам исследовательского проекта № 2.1.3/11342 «Свобода личности в массовой коммуникации: гуманитарные, политические и коммуникативные аспекты» (АВЦП Минобрнауки РФ).
Мансурова В.Д. «Медийный» человек российской провинции: динамика социального взаимодействия / В.Д. Мансурова. – Барнаул : Изд-во Алт. ун-та, 2011. – 207 с.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).