Зв’язувальна функція метафори
Анотація
Статтю присвячено аналізу концепцій метафори, які розробляються в американській лінгвістиці. Погляду на метафору як основу для виникнення нових ментальних просторів протиставляється погляд, згідно з яким метафора, подібно до інших процесів семантичної деривації та словотворення, стає можливою лише внаслідок попереднього встановлення взаємозв’язків об’єктів, їх властивостей та відношень у навколишньому світі.
Завантаження
Посилання
Никитин М.В. Курс лингвистической семантики / Никитин М.В. –СПб.: Изд-во РГПУ им. А. И. Герцена, 2007. – 819 с.
Пиаже Ж. Схемы действия и усвоение языка / Ж. Пиаже // Семиотика / сост. Ю. С. Степанов. – М.: Радуга, 1983. – С. 134–136.
Fauconnier G. The Way We Think. Conceptual Blending and the Mind’s Hidden Complexities / G. Fauconnier, M. Turner. – N.Y.: Basic Books, 2002. – 440 p.
Lakoff G. Metaphors We Live By / G. Lakoff, M. J. Johnson. – Chicago [u.a.]: Univ. of Chicago Press, 2003. – 242 p.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).