Дискурсивні емблеми

  • V. I. Karasik
DOI: https://doi.org/10.26565/2218-2926-2013-06-05
Ключові слова: герменевтика, дискурс, дискурсивні емблеми, ідентифікація, сфера комунікації

Анотація

У статті розглядаються дискурсивні емблеми як знаки ідентифікації комунікантів та обставин спілкування. Обговорюються такі критерії класифікації цих емблем, як сфера комунікації, тональність і референтна віднесеність. Виокремлюються знаки статусної, локальної, історичної, ідеологічної ідентифікації.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Бейлинсон Л.С. Профессиональный дискурс: признаки, функции, нормы / Л.С. Бейлинсон. – Волгоград: Перемена, 2009. – 266 с.
Воробйова О.П. Когнітивна поетика: здобутки і перспективи / О.П. Воробйова // Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – 2004. – № 635. – С. 18–22.
Выготский Л.С. Мышление и речь / Л.С. Выготский. – М.: Лабиринт, 1999. – 352 с.
Гольдин В.Е. Теоретические проблемы коммуникативной диалектологии: дис. в виде науч. докл. … д-ра филол. наук / В.Е. Гольдин. – Саратов, 1997. – 52 с.
Дементьев В.В. Непрямая коммуникация / В.В. Дементьев. – М.: Гнозис, 2006. – 376 с.
Карасик В.И. Языковая матрица культуры / В.И. Карасик. – М.: Гнозис, 2013. – 320 с.
Лотман Ю.М. Роман А.С. Пушкина «Евгений Онегин». Комментарий: Пособие для учителя / Ю.М. Лотман. – Л.: Просвещение, 1983. – 416 с.
Vorobyova O. The Poetics of ‘Reflection’ in Virginia Woolf’s Short Fiction: In Search of Multiple Sense / O. Vorobyova // In Search of (Non)Sense: [ed. by E. Chrzanowska-Kluczewska and G.Szpila]. – Newcastle upon Tyne, 2009. – P. 75–87.
Опубліковано
2018-09-12
Як цитувати
Karasik, V. I. (2018). Дискурсивні емблеми. Когніція, комунікація, дискурс, (6), 77-91. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2013-06-05
Номер
№ 6 (2013): Когніція, комунікація, дискурс
Розділ
Статті

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).