Когнітивно-комунікативні властивості СКРОМНОСТІ (на матеріалі англомовного дискурсу)
Анотація
У статті пропонується методика аналізу етичного лінгвокультурного концепту-регулятива комунікативної поведінки, яким є СКРОМНІСТЬ, у нерозривній єдності когнітивного та комунікативного підходів. З її допомогою послідовно встановлено лексичні засоби його об'єктивації в англійській мові та метафорична актуалізація в дискурсі; схарактеризовано поняттєвий, ціннісний, образний складники концепту і його ознаки як члена понятійної категорії ДОБРОЧЕСНІСТЬ; структуровано семантичний простір номінації концепту; схематизовано фреймову структуру концепту СКРОМНІСТЬ; описано реалізацію СКРОМНОСТІ в стратегіях і тактиках ввічливості вікторіанського дискурсу.
Завантаження
Посилання
Заика Т.В. Фразеологические средства репрезентации концепта "совесть" в современном английском языке: дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Заика Татьяна Васильевна. – Белгород, 2011. – 222 с.
Кошманова О.В. Концепт «скромность» в русской, американской и иранской лингвокультурах: дис. ... канд. филол. наук: 10.02.20 / Кошманова Ольга Вячеславовна. – Астрахань, 2007. – 271 с.
Кубрякова Е.С. Язык и знание: На пути получения знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира / Е.С. Кубрякова. – М.: Языки славянской культуры, 2004. -560 с.
Ларина Т.В. Категория вежливости и стиль коммуникации: Сопоставление английских и русских лингвокультурных традиций: монография / Т.В. Ларина. – М.: Языки славян.культур, 2009. – 512 с.
Мушаева О.К. Презентационные регулятивные концепты в калмыцкой, русской и английской лингвокультурах: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.20 «Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание» / Мушаева Ольга Константиновна. –Волгоград, 2008. –20 с.
Никитин М.В. Курс лингвистической семантики: учеб. пособие / М.В. Никитин. – [2-е изд., доп. и испр.]. – СПБ.: РГПУ им. А.В. Герцена, 2007. – 819 с.
Шевченко И.С. Концепты коммуникативного поведения и дискурс / И.С. Шевченко // Вюник Харюв. нац. ун-ту 1меш В.Н. Каразша. – 2013. – №1071.-С. 18-25.
Barnden J.A. Metaphor and Metonymy: Making Their Connections More Slippery / J.A. Barnden // Cognitive Linguistics. – 2010. – Vol. 21. – Issue 1. – P. 1–34.
Barcelona A. Metaphtonymy / A. Barselona // Cognitive Linguistics. – 1990. – № 3. – P. 323–340.
Brown P. Politeness: Some Universals in Language Use / P. Brown, S. Levinson. – NY.: CUP, 1987. – 345 p.
Croft W. Cognitive Linguistics / W. Croft, D. Cruse. – Cambridge: Cambridge University Press, 2004. – 356 p.
Himmelfarb G. The De-moralization of Society: From Victorian Virtues to Modem Values / G. Himmelfarb. – L.: IEA Health and Welfare Unit, 1995. – 314 p.
Kovecses Z. Metaphor: A Practical Introduction / Z. Kovecses. – Oxford: Oxford University Press, 2002. – 375 p.
Lakoff G. Women, Fire and Dangerous Things: What Categories Reveal about the Mind / G. Lakoff. – Chicago: University of Chicago Press, 1987. – 614 p.
WordNet ® 3.0. A Lexical Database for English [Электронный pecypc]. – Режим доступа: http://wordnet.princeton.edu/
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
