Когнітивно-комунікативні властивості СКРОМНОСТІ (на матеріалі англомовного дискурсу)
Анотація
У статті пропонується методика аналізу етичного лінгвокультурного концепту-регулятива комунікативної поведінки, яким є СКРОМНІСТЬ, у нерозривній єдності когнітивного та комунікативного підходів. З її допомогою послідовно встановлено лексичні засоби його об'єктивації в англійській мові та метафорична актуалізація в дискурсі; схарактеризовано поняттєвий, ціннісний, образний складники концепту і його ознаки як члена понятійної категорії ДОБРОЧЕСНІСТЬ; структуровано семантичний простір номінації концепту; схематизовано фреймову структуру концепту СКРОМНІСТЬ; описано реалізацію СКРОМНОСТІ в стратегіях і тактиках ввічливості вікторіанського дискурсу.
Завантаження
Посилання
Заика Т.В. Фразеологические средства репрезентации концепта "совесть" в современном английском языке: дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Заика Татьяна Васильевна. – Белгород, 2011. – 222 с.
Кошманова О.В. Концепт «скромность» в русской, американской и иранской лингвокультурах: дис. ... канд. филол. наук: 10.02.20 / Кошманова Ольга Вячеславовна. – Астрахань, 2007. – 271 с.
Кубрякова Е.С. Язык и знание: На пути получения знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира / Е.С. Кубрякова. – М.: Языки славянской культуры, 2004. -560 с.
Ларина Т.В. Категория вежливости и стиль коммуникации: Сопоставление английских и русских лингвокультурных традиций: монография / Т.В. Ларина. – М.: Языки славян.культур, 2009. – 512 с.
Мушаева О.К. Презентационные регулятивные концепты в калмыцкой, русской и английской лингвокультурах: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.20 «Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание» / Мушаева Ольга Константиновна. –Волгоград, 2008. –20 с.
Никитин М.В. Курс лингвистической семантики: учеб. пособие / М.В. Никитин. – [2-е изд., доп. и испр.]. – СПБ.: РГПУ им. А.В. Герцена, 2007. – 819 с.
Шевченко И.С. Концепты коммуникативного поведения и дискурс / И.С. Шевченко // Вюник Харюв. нац. ун-ту 1меш В.Н. Каразша. – 2013. – №1071.-С. 18-25.
Barnden J.A. Metaphor and Metonymy: Making Their Connections More Slippery / J.A. Barnden // Cognitive Linguistics. – 2010. – Vol. 21. – Issue 1. – P. 1–34.
Barcelona A. Metaphtonymy / A. Barselona // Cognitive Linguistics. – 1990. – № 3. – P. 323–340.
Brown P. Politeness: Some Universals in Language Use / P. Brown, S. Levinson. – NY.: CUP, 1987. – 345 p.
Croft W. Cognitive Linguistics / W. Croft, D. Cruse. – Cambridge: Cambridge University Press, 2004. – 356 p.
Himmelfarb G. The De-moralization of Society: From Victorian Virtues to Modem Values / G. Himmelfarb. – L.: IEA Health and Welfare Unit, 1995. – 314 p.
Kovecses Z. Metaphor: A Practical Introduction / Z. Kovecses. – Oxford: Oxford University Press, 2002. – 375 p.
Lakoff G. Women, Fire and Dangerous Things: What Categories Reveal about the Mind / G. Lakoff. – Chicago: University of Chicago Press, 1987. – 614 p.
WordNet ® 3.0. A Lexical Database for English [Электронный pecypc]. – Режим доступа: http://wordnet.princeton.edu/
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
