Комунікативні стратегії міжнародних ділових переговорів в аспекті синергетики
Анотація
Мета статті – теоретичне обрунтування доцільності вікористання синергетичного підходу до вивчення мовленнєвої діяльності. Такий підхід базується на принципі самоорганізації складних комунікативних систем та їх взаємодії із екстралінгвістичним середовищем. Подібні системи, відомі в синергетиці як «дисипативні» або «вкладені» (Пригожин 1991), характеризуються складною внутрішньосистемною взаємодією компонентів та інтегрованістю в якості підсистеми в систему вищого порядку. Показано, что в процесі интеграційної взаємодії підсистем має місце їх взаємна акомодація, тобто встановлення рівноваги між автономією кожної з підсистем та їх взаємозалежністю. Стверджується, що принцип взаємної адаптації діє також і в сфері людської, в тому числі, міжкультурної комунікації. Як приклад комунікативної системи, що самоорганізується, наводиться сфера міжнародних ділових переговорів. Як теоретико-методологічна база для її опису пропонується теорія комунікативної адаптації.
Завантаження
Посилання
Cai, D.A., Drake, L.E. (2001). The business of business negotiation: intercultural perspectives. Communication Yearbook, 21, 15-31.
Chomsky, N. (1965). Aspects of a Theory of Syntax. Cambridge MA: MIT Press
Drake, L.E. (1995). Negotiation styles in intercultural communication. International Journal of Conflict Management, vol. 6, 1, 72-90
Fayerweather, J., Kapoor, A. (1976). Strategy and negotiations for the international corporation. The International Executive, v.18, Issue 2, 20-22
Fransis, J.N.P. (1991). When in Rome? The effects of cultural adaptation on international business negotiations. Journal of International Business Studies, 22, 403-428
Gallois, C., Giles, H., Jones, E., Cargile, A., & Ota, H. (1995). R. Wiseman (ed.). Accommodating intercultural encounters: Elaborations and Extentions. Thousand Oaks, CA: Sage.
Giles, H., & Powesland, P. (1975). Speech Style and Social Evaluation. London: Academic Press
Giles, H., Coupland, N., & Coupland, J. (1991). Accommodation theory: Communication, context and consequences. In: Contexts of Accommodation. Cambridge, UK: CUP, pp. 1-68
Gudykunst, W.B. (1997). Cultural variability in communication. Communication Research, 24, 327-348.
Haken, G. (1991). Informatsiya i samoorganizatsiya [Information and self-organization]. Moscow: MIR Publ.
Hawes, L. (1999). The dialogics of conversation: Power, control, vulnerability. Communication Theory, 9, 229-264.
Hofstede, G. (1980). Culture’s Consequences: International Differences in Work-related Values. Beverly Hills, CA: Sage.
Hui, C.H. (1980). Measurements of individualism-collectivism. Journal of Cross-Cultural Psychology, 17, 225-248
Jones, E., Gallois, C., Barker, M. (1999). Strategies of accommodation: development of a coding system for conversational interaction. Journal of Language and Social Psychology, June, 123-151.
Prigogine, I., Stengers, I. (1987). Order out of chaos: man's new dialogue with nature. Toronto, New York, NY: Bantam Books.
Prigogine, I.G. (1991). Priroda i novaya ratsionalnost’ [Nature and a new rationality]. Filosofiya i zhyzn – Philosophy and Life, 75-23 (in Russian)
Putman, L.L., Wilson, S.R. (1989). Argumentation and bargaining strategies as discriminators of intergrative outcomes. In: Managing Conflict: An Interdisciplinary Approach. New York: Praeger, pp. 121-141
Rezhabek, E.Ya. (2009). Synergeticheskoye predstavleniye o sotsialnoy realnosti [A synergistic idea of social reality] In: Synergeticheskaya paradigma. Sotsialnaya synergetika [The synergistic paradigm. Social synergistics]. Moscow, 218 p.
Schegloff, E.A. (1991). Conversation analysis and socially shared cognition. In: Resnick, L.B., Levine, J.L. & Teasley, S.D. (eds.). Perspectives on Socially Shared Cognition, pp. 150-170
Schwartz, B.D. (1993). On explicit and negative data effecting and affecting competence and linguistic behavior. Studies in Second Language Acquisition ,15.2, 147-63.
Taylor, J.R. (2001). The “rational“ organization reconsidered: an exploration of some of the organizational implications of self-organizing. Communication Theory, 11/2, May, 137-177.
Thompson, L., Hastie, R. (1990). Social Perception in Negotiation. Organizational Behavior and Human Decision Processes, 47(1), 98-123.
Ting-Toomey, S. (1988). Conflict styles in black and white subjective cultures. In: Kim, Y. (ed.). Current Research in Interethnic Communication. Beverly Hills, CA: Sage, pp. 75-89
Triandis, H.C. (1987). Collectivism vs. individualism: a reconceptualization of a basic concept in cross-cultural social psychology. In: Verma, G.K. & Bagley, C. (eds.). Cross-Cultural Studies of Personality, Attitudes, and Cognition. New York: St. Martin’s Press, pp. 12-35
Walker, G.B. (1990). Cultural orientation of argument in international disputes: negotiating the Law of the Sea. In: Korzenny, F. & Ting-Toomey, S. (eds.). Communicating for Peace: Diplomacy and Negotiation. Newbury Park, CA: Sage, pp. 43-60
Weiss, St. E. (1994). Negotiating with "Romans"- Part 2. Sloan Management Review, 116-201.
White, C.H., Burgoon, J.K. (2001). Adaptation of communicative design: patterns of interaction in truthful and deceptive conversations. Human Communication Research, v. 27, 1, 9-37.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).