Риторичні стратегії російськомовного дискурсу Казахстану
Анотація
У статті представлено аналіз риторичних стратегій, що визначають сучасний казахстанський дискурс. Російська мова в пострадянському дискурсі, як це доводиться в даній роботі, перестає бути феноменом культури і виступає лише як засіб фіксації та передачі інформації. У статті (на матеріалі публіцистичного, побутового та художнього дискурсів) виявлено риторичні стратегії пострадянського дискурсу. До таких належать резонерство, канцелярит і симулятивний антропоцентризм тлумачення.
Завантаження
Посилання
Ahatova, B.A. (2006). Politicheskij diskurs i jazykovoe soznanie [Political discourse and linguistic consciousness]. Almaty: Jekonomika Publ.
Bourdieu, P. (1979). Le Sens pratique. Paris: Minuit.
Esenaman, Z. (2010). Hardkor [Hardcore]. Almaty Publ.
Gizdatov, G.G. (1998). Kognitivnye modeli v rechevoj dejatel'nosti [Cognitive models in speech activity]. Almaty: Gylym Publ.
Hasanov, B. (2005). Jazyki narodov Kazahstana [Languages of the peoples of Kazakhstan]. Almaty Publ.
Hjelle, L., and Ziegler, D. (1992). Personality Theories: Basic Assumptions, Research, and Applications. 3th ed. New York: McGrow-Hill Publ.
Krongauz, M. (2008). Russkij jazyk na grani nervnogo sryva [The Russian language on the verge of a nervous breakdown]. Moscow: Jazyki slavjanskoj kul'tury, Publ.
Leont'ev, A.N. (1994). Filosofija psihologii: iz nauchnogo nasledija [Philosophy of psychology: from scientific heritage]. Moscow: MGU Publ.
Moscovici, S. (1985). The age of the crowd: a historical treatise on mass psychology. Cambridge: Cambridge University Press
Russkij associativnyj slovar'. Kniga 1. Prjamoj slovar': ot stimula k reakcii (1994) [Russian associative dictionary. Book 1. Direct dictionary: from stimulus to response]. Moscow: «Pomovskij i partnery» Publ.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).