Традиційний обряд і лінгвокультурний концепт
Анотація
У статті розглянуто генезис чеського концепту «Lítost» та його зв'язок з традиційним чеським обрядом Jízda králů на матеріалі художнього дискурсу, представлений романом М. Кундери «Жарт». Автор дослідження доводить, що описаний у романі традиційний обряд сягає міфологічного обряду ініціації – в основі семіотики обох обрядів лежить ідея смерті та відродження, що слугувало базісом формування чеського концепту «Lítost», який позначає ‘почуття гострої жалості до самого себе, яке виникає в результаті приниження та породжує відповідну агресію’. У процесі аналізу характерів головних героїв роману «Жарт» дослідник вирізняє емоцію lítost. як домінуючу в їхній свідомості.
Завантаження
Посилання
Danilov, S. Ju. (2001). Rechevoj zhanr prorabotki v totalitarnoj kul'ture Diss. kand. filol. nauk. [Speech genre of up-bringing talks in a totalitarian culture]. Ekaterinburg. – 220 p. (in Russian).
Zaliznjak, Anna A. (2006). Mnogoznachnost' v jazyke i sposoby ee predstavlenija [The ambiguity in the language and methods of its presentation]. Moscow: Jazyki slavjanskih kul'tur Publ., 2006. (in Russian).
Zaliznjak, Anna A., and Levontina I. B., and Shmelev A. D. (2005). Kljuchevye idei russkoj jazykovoj kartiny mira [The key ideas of Russian linguistic worldview]. Moscow: Jazyki slavjanskoj kul'tury Publ. (in Russian).
Mihajlin, V. Ju. (2005). Tropa zverinyh slov [The trail of animal words]. – Moscow: Novoe literaturnoe obozrenie Publ. (in Russian).
Propp, V. Ja. (1998). Morfologija
Stepanov, Ju. S. (2001). Konstanty: Slovar' russkoj kul'tury [Constants: Dictionary of Russian culture]. The second edition. Moscow: Akademicheskij Proekt Publ. (in Russian).
Stefanski, E.E. (2008). Emocional'nye koncepty kak fragment mifologicheskoj I sovremennoj jazykovyh kartin mira (na materiale konceptov, oboznachajushhih negativnye emocii v russkoj, pol'skoj i cheshskoj lingvokul'turah) [Emotional concepts as a fragment of a mythological and contemporary linguistic worldview (based on the concepts denoting negative emotions in Russian, Polish and Czech linguistic cultures)]. Samara: SaGA Publ. (in Russian).
Stefanski, E. (2013). Roman M.Kundery «Shutka» skvoz' prizmu semiotiki obrjada «Konnica korolej» [M. Kundera's Novel “The Joke” through the Lens of Semiotics of the Rite “Kings Ride”] // Mir cheloveka na granjah jazyka – World of man on the faces of the language. Samara: SaGA Publ. – P. 39-54. (in Russian).
Slavjanskie drevnosti: Etnolingvisticheskij slovar': v 5 tomah. [Slavic Antiquities: Ethnolinguistic Dictionary] – Moscow: Mezhdunarodnye otnoshenija Publ., 1999 – 2012. (in Russian).
Etimologicheskij slovar' slavjanskih jazykov [Etymological dictionary of Slavic languages] / Ed. O.N.Trubachev. Moscow: Nauka Publ., 1980-2008. (in Russian).
Kundera, M. Kniga smeha i zabvenija [The Book of Laughter and Forgetting] / Translated by N.Shul'gina. St. Petersburg: Azbuka-klassika Publ., 2003. (in Russian).
Kundera, M. Shutka [The Joke] / Translated by N.Shul'gina. St. Petersburg: Azbuka-klassika Publ., 2003. (in Russian).
Kudera, M. Kniha smíchu a zápomnění [The Book of Laughter and Forgetti. Toronto: Sixty-Eight Publishers, 1981. (in Czech).
Kundera, M. Žert [The Joke]. Brno: Atlantis, 1996. (in Czech).
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).