Іронія в роботах Ч. Дарвіна: комплексний підхід
Анотація
Ця стаття є спробою розглянути іронію в науковому дискурсі на прикладі робіт Ч. Дарвіна, об'єднавши три основні підходи: інтерпретаційний, комунікативний та стилістичний. Вибір текстів Ч. Дарвина зумовлений популярністю світогляду, автором якого є вчений, різноманітністю жанрів його творів і прекрасною мовою викладу матеріалу. Для створення іронії застосовано ряд способів, як то стилістично маркована лексика, метафори, порівняння та порівняльні звороти, засновані на контрасті й парадоксі, картини-замальовки, інтертекстуальні фрагменти. Інтерпретаційний підхід виявив як «одноступінчате», так і «двохступінчате» розпізнавання іронії. До першого слід віднести популярні, відомі образи, клішовані вирази, посилання на думки інших вчених з використанням стилістично маркованої лексики. Про друге слід говорити за наявності інференції та картин-замальовок. Комунікативний аспект обумовлений розумінням часу створення тексту, цільовими установками автора на створення рівноправних поважних відносин з читачем. Адресат сприймається як «свій», що зумовило подання матеріалу. Тексти Ч. Дарвіна не містять ні стратегії «нападу», ні «захисту», радше ця стратегія – «рольова гра», де ролі міняються в рамках текстового фрагмента. Застосований у статті комплексний підхід до вивчення іронії дозволяє всебічно розглянути мовну особистість творця тексту і способи подання ним інформації.
Завантаження
Посилання
Bocharov, A. (1980). Soobshhitel'nost' ironii [Irony informaty]. Voprosy literatury. – Literature Issues, 12, 74-114 (in Russian)
Colston, H.L. (2007). A Brief History of Irony Irony in Language and Thought. H.L. Colston and R.W. Gibbs (eds.). A Cognitive Science Reader. New York, London: Lawrence Erlbaum Associates, pp. 3-24.
Darwin, Ch. (2015). Complete Works Complete Works – Darwin On-Line. Available at: http://darwin-online.org.uk/. (Accessed 27 March 2015)
Giora, R. (1998). Irony: Graded Salience and Indirect Negation. Metaphor and Symbol ,13 (2), 83-101.
Hutcheon, L. (2005). Irony’s Edge. The Theory and Politics of Irony. New York: Routledge Publ.
Literaturnaja jenciklopedija. Ironija [Literature Encyclopedia]. Available at: http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_literature/2097/ (Accessed 2 April 2015)
Mandel'shtam, O.Je. (1932). K probleme nauchnogo stilja Darvina [On scientific Darwin’s style]. Available at: http://www.rvb.ru/mandelstam/01text/vol_3/03prose/3_247.htm(Accessed 30 March 2015)
Pohodnja, S. I. (1989) Jazykovye vidy i sredstva realizacii ironii [Linguistic means and ways of irony realization] Kyev: Nauk. dumka Publ.
Rozental', D.Je., Telenkova, M.A. (1985). Slovar' – spravochnik lingvisticheskih terminov [Dictionary of linguistic terms]. Moscow: Prosveshhenie Publ.
Searle, J. (1979). Expression and Meaning. Cambridge: Cambridge University Press.
Shilihina, K. M. (2008). Intertekst kak sredstvo sozdanija ironii [Intertext as the means of irony creation]. Vestnik VGU. Serija «Lingvistika i mezhkul'turnaja kommunikacija». – VGU Newsletter. Linguistics and International Communication, 3, 152 – 157 (in Russian)
Shilihina, K. M. (2008). Sovremennye teorii verbal'noj ironii: osnovnye problem [Modern verbal irony theories] Jazyk, kommunikacija i social'naja sreda. – Language, Communication, Social Environment, 24 – 32 (in Russian)
Shishkina, T.A. (1990). Pragmatika ironii [Irony pragmatics]. Logiko-semanticheskie i pragmaticheskie problemy teksta. – Logic Semantical and Pragmatic Problems of the Text, 83-90. (in Russian)
Wilson, D. (2007). On Verbal Irony. H. L. Colston & R. W. Gibbs (Eds.). Irony in Language and Thought. A Cognitive Science Reader. New York, London: Lawrence Erlbaum Associates, pp.35-56.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
