Іронія в роботах Ч. Дарвіна: комплексний підхід
Анотація
Ця стаття є спробою розглянути іронію в науковому дискурсі на прикладі робіт Ч. Дарвіна, об'єднавши три основні підходи: інтерпретаційний, комунікативний та стилістичний. Вибір текстів Ч. Дарвина зумовлений популярністю світогляду, автором якого є вчений, різноманітністю жанрів його творів і прекрасною мовою викладу матеріалу. Для створення іронії застосовано ряд способів, як то стилістично маркована лексика, метафори, порівняння та порівняльні звороти, засновані на контрасті й парадоксі, картини-замальовки, інтертекстуальні фрагменти. Інтерпретаційний підхід виявив як «одноступінчате», так і «двохступінчате» розпізнавання іронії. До першого слід віднести популярні, відомі образи, клішовані вирази, посилання на думки інших вчених з використанням стилістично маркованої лексики. Про друге слід говорити за наявності інференції та картин-замальовок. Комунікативний аспект обумовлений розумінням часу створення тексту, цільовими установками автора на створення рівноправних поважних відносин з читачем. Адресат сприймається як «свій», що зумовило подання матеріалу. Тексти Ч. Дарвіна не містять ні стратегії «нападу», ні «захисту», радше ця стратегія – «рольова гра», де ролі міняються в рамках текстового фрагмента. Застосований у статті комплексний підхід до вивчення іронії дозволяє всебічно розглянути мовну особистість творця тексту і способи подання ним інформації.
Завантаження
Посилання
Bocharov, A. (1980). Soobshhitel'nost' ironii [Irony informaty]. Voprosy literatury. – Literature Issues, 12, 74-114 (in Russian)
Colston, H.L. (2007). A Brief History of Irony Irony in Language and Thought. H.L. Colston and R.W. Gibbs (eds.). A Cognitive Science Reader. New York, London: Lawrence Erlbaum Associates, pp. 3-24.
Darwin, Ch. (2015). Complete Works Complete Works – Darwin On-Line. Available at: http://darwin-online.org.uk/. (Accessed 27 March 2015)
Giora, R. (1998). Irony: Graded Salience and Indirect Negation. Metaphor and Symbol ,13 (2), 83-101.
Hutcheon, L. (2005). Irony’s Edge. The Theory and Politics of Irony. New York: Routledge Publ.
Literaturnaja jenciklopedija. Ironija [Literature Encyclopedia]. Available at: http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_literature/2097/ (Accessed 2 April 2015)
Mandel'shtam, O.Je. (1932). K probleme nauchnogo stilja Darvina [On scientific Darwin’s style]. Available at: http://www.rvb.ru/mandelstam/01text/vol_3/03prose/3_247.htm(Accessed 30 March 2015)
Pohodnja, S. I. (1989) Jazykovye vidy i sredstva realizacii ironii [Linguistic means and ways of irony realization] Kyev: Nauk. dumka Publ.
Rozental', D.Je., Telenkova, M.A. (1985). Slovar' – spravochnik lingvisticheskih terminov [Dictionary of linguistic terms]. Moscow: Prosveshhenie Publ.
Searle, J. (1979). Expression and Meaning. Cambridge: Cambridge University Press.
Shilihina, K. M. (2008). Intertekst kak sredstvo sozdanija ironii [Intertext as the means of irony creation]. Vestnik VGU. Serija «Lingvistika i mezhkul'turnaja kommunikacija». – VGU Newsletter. Linguistics and International Communication, 3, 152 – 157 (in Russian)
Shilihina, K. M. (2008). Sovremennye teorii verbal'noj ironii: osnovnye problem [Modern verbal irony theories] Jazyk, kommunikacija i social'naja sreda. – Language, Communication, Social Environment, 24 – 32 (in Russian)
Shishkina, T.A. (1990). Pragmatika ironii [Irony pragmatics]. Logiko-semanticheskie i pragmaticheskie problemy teksta. – Logic Semantical and Pragmatic Problems of the Text, 83-90. (in Russian)
Wilson, D. (2007). On Verbal Irony. H. L. Colston & R. W. Gibbs (Eds.). Irony in Language and Thought. A Cognitive Science Reader. New York, London: Lawrence Erlbaum Associates, pp.35-56.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
