Щодо вимірів перекладу професійних текстів (на матеріалі наукових статей з лінгвістики тексту)
Анотація
Мета статті – показати певні перекладацькі проблеми, з якими можна зіткнутися під час роботи з різними аспектами професійного тексту. В останніх дослідженнях з перекладу професійних текстів увага приділяється вже не лексиці – найпомітнішій їхній складовій – а всьому текстові цілком, що й подано тут на матеріалі статей з лінгвістики тексту, написаних німецькими мовознавцями та перекладеними польською.
Завантаження
Посилання
Adamzik, Kirsten (2001): Grundfragen einer kontrastiven Textologie. – In: Adamzik, Kirsten (Hg.) (2001): Kontrastive Textologie. Untersuchungen zur deutschen und französischen Sprach- und Literaturwissenschaft. Tübingen. 13-48.
Adamzik, Kirsten / Niederhauser, Jürg (1999): Fach- / Wissenschaftssprache versus Gemeinsprache im Laiendiskurs und im linguistischen Fachdiskurs. – In: Niederhauser, Jürg / Adamzik, Kirsten (Hgg.): Wissenschaftssprache und Umgangssprache im Kontakt, 15-37. – Frankfurt/M. u.a.
Antos, Gerd (2009): „Teksty ukazują wiedzę!“ O prymacie medialności w pełnym napięć obszarze pomiędzy światami tekstów i (między-)kulturowymi konstrukcjami rzeczywistości. – In: Bilut-Homplewicz, Zofia / Czachur, Waldemar / Smykała, Marta (Hgg.): Lingwistyka tekstu w Niemczech. Pojęcia, problemy, perspektywy. Antologia tłumaczeń. Wrocław. 279-290.
Antos, Gerd (2007): „Texte machen Wissen sichtbar!“ Zum Primat der Medialität im Spannungsfeld von Textwelten und (inter-)kulturellen Wirklichkeitskonstruktionen. – In: Grucza, Franciszek / Schwenk, Hans-Jörg / Olpińska, Magdalena (Hgg.): Germanistische Wahrnehmungen der Multimedialität, Multilingualität und Multikulturalität. Warszawa. 34-45.42
Baumann, Klaus-Dieter (1992): Die Fachlichkeit von Texten als eine komplexe Vergleichsgröße. In: Baumann, Klaus-Dieter / Hartwig Kalverkämper (Hrsg.): Kontrastive Fachsprachenforschung. Tübingen, S. 29-48.
de Beaugrande, Robert (1997): Textlinguistik: Zu neuen Ufern? – In: Antos, Gerd / Tietz, Heike (Hgg.): Die Zukunft der Textlinguistik. Traditionen, Transformationen, Trends. Tübingen. 1-11.
Berdychowska, Zofia (2006): Kontrastive Analysen von Fachtexten. – In: Grucza, Franciszek (Hg.) unter Mitwirkung von Hans-Jörg Schwenk und Magdalena Olpińska: Texte. Gegenstände germanistischer Forschung und Lehre. Warszawa, S. 123-128.
Berdychowska, Zofia (2010): Stil als Fachtextkategorie. – In: Bilut-Homplewicz, Zofia / Mac, Agnieszka / Smykała, Marta / Szwed, Iwona (Hgg.): Text und Stil. Frankfurt a.M., S. 91-98.
Bilut-Homplewicz, Zofia (2010): Produktion, produzieren... und Küchenzettel. Nicht nur zu Fachtermini in der Übersetzung von textlinguistischen Aufsätzen. – In: Bąk, Paweł / Sieradzka, Małgorzata / Wawrzyniak, Zdzisław (Hgg.): Texte und Translation. Frankfurt a. M., S. 187-200.
Bilut-Homplewicz, Zofia / Czachur, Waldemar / Smykała, Marta (Hgg.) (2009): Lingwistyka tekstu w Niemczech. Pojęcia, problemy, perspektywy. Antologia tłumaczeń. Wrocław.
Brinker, Klaus (2002): Textsortenbeschreibung auf handlungstheoretischer Grundlage (am Beispiel des Erpresserbriefs). – In: Adamzik, Kirsten (Hg.): Texte, Diskurse, Interaktionsrollen. Analyse der Kommunikation im öffentlichen Raum. Tübingen. 41-59.
Klaus Brinker (2009): Opis rodzaju tekstu na podstawie teorii działania (na przykładzie listu od szantażysty). – In: In: Bilut-Homplewicz, Zofia / Czachur, Waldemar / Smykała, Marta (Hgg.) (2009): Lingwistyka tekstu w Niemczech...., 115-131.
Göpferich, Susanne (1995): Textsorten in Naturwissenschaften und Technik. Pragmatische Typologie – Kontrastierung. Tübingen.
Grucza, Sambor (2006): Zu den Forschungsgegenständen und den Forschungszielen der Fachtextlinguistik. In: Grucza, Franciszek (Hg.) unter Mitwirkung von Hans-Jörg Schwenk und Magdalena Olpińska..., 101-122.
Heinemann, Margot (2009): Rodzaje tekstu w życiu codziennym. – In: Bilut-Homplewicz, Zofia / Czachur, Waldemar / Smykała, Marta (Hgg.): Lingwistyka tekstu w Niemczech...., 97-114.
Heinemann, Margot (2000): Textsorten des Alltags. – In: Antos, Gerd / Brinker, Klaus / Heinemann, Wolfgang / Sager, Sven F. (Hgg.): Text- und Gesprächslinguistik. Ein internationales Handbuch zeitgenössischer Forschung. Bd.1. Berlin / New York. 604-614.
Heinemann, Wolfgang (2000): Textsorte – Textmuster – Texttyp. – In: Antos, Gerd / Brinker, Klaus / Heinemann, Wolfgang / Sager, Sven F. (Hgg.): Text- und Gesprächslinguistik. Ein internationales Handbuch zeitgenössischer Forschung. Bd. 1. Berlin / New York. 507-523.
Labocha, Janina (2009): Lingwistyka tekstu w Polsce. – In: Bilut-Homplewicz, Zofia / Czachur, Waldemar / Smykała, Marta (Hgg.) (2009): Lingwistyka tekstu w Polsce i w Niemczech. Pojęcia, problemy, perspektywy. Wrocław. 45-58.
Sandig, Barbara (2000): Text als prototypisches Konzept. – In: Mangasser-Wahl, Martina (Hg.): Prototypentheorie in der Linguistik. Tübingen. 93-112.
Stolze, Radegundis (2003): Hermeneutik und Translation. Tübingen. Storrer, Angelika (2003): Kohärenz in Hypertexten. – In: Zeitschrift für germanistische Linguistik 31/2. 274-292.
Storrer, Angelika (2009): Koherencja w hipertekstach. – In: Bilut-Homplewicz, Zofia / Czachur, Waldemar / Smykała, Marta (Hgg.) (2009), 259-278.
Student-online – Lexikon. Available at: www.student-online.net/dictionary/action/ view/glossary
Warnke, Ingo (2002): Adieu Text – bienvenue Diskurs? Über Sinn und Zweck einer poststrukturalistischen Entgrenzung des Textbegriffs. – In: Fix, Ulla / Adamzik, Kirsten / Antos, Gerd (Hgg.): Brauchen wir einen neuen Textbegriff?: Antworten auf eine Preisfrage. Frankfurt/M. 125-141.
Warnke, Ingo (2009): Żegnaj tekście – witaj dyskursie? O sensie i celu poststrukturalistycznego uwolnienia pojęcia tekst. In: Bilut-Homplewicz, Zofia / Czachur, Waldemar / Smykała, Marta (Hgg.) (2009): Lingwistyka tekstu w Niemczech..., 343-360.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).