Семантика і прагматика: до проблеми співвідношення понять
Анотація
Статья посвящена вопросу о соотношении семантики и прагматики, который решается в зависимости от трактовки этих терминов: с точки зрения историографии науки, семантика первична по отношению к прагматике; с точки зрения производства и восприятия речевого высказывания семантика и прагматика взаимообусловлены; с точки зрения диахронического рассмотрения языка, прагматика первична по отношению к семантике. Основное различие семантики и прагматики лежит в плоскости методологии. Основополагающим методологическим свойством прагматики является принцип антропоцентризма, проявляющийся в рассмотрении содержания высказываний с позиции говорящего субъекта, что позволяет анализировать имплицитные смыслы, актуализирующиеся в дискурсе, в синхронном аспекте, а также процесс их конвенционализации в диахронном аспекте. Семантика предполагает методологический принцип лингвоцентризма, который обусловливает анализ конвенциональных смыслов высказываний преимущественно в синхронном аспекте.
Завантаження
Посилання
Austin, J.L. (1962). How to do things with words. Cambridge/Mass.: Harvard Univ. Press.
Bach, K. (1997). The Semantics-Pragmatics Distinction: What It Is and Why It Matters In: Pragmatik. Implikaturen und Sprechakte. Opladen: Westdeutscher Verl., pp. 33–50.
Bierwisch, M. (1980). Semantic structure and illocutionary force In: Speech act theory and pragmatics. Dordrecht: Reidel, pp. 1–36.
Bird, G.H. (1997). Explicature, Implicature, and Impliciture In: Pragmatik: Implikaturen und Sprechakte. Opladen: Westdeutscher Verl., pp. 72–91.
Busse, D. (1991). Konventionalisierungsstufen des Zeichengebrauchs als 24 Ausganspunkt semantischen Wandels In: Diachrone Semantik und Pragmatik. Tübingen: Niemeyer, pp. 37- 65.
Carston, R. (2002a). Linguistic Meaning, Communicated Meaning and Cognitive Pragmatics. Mind and Language, 17 (1–2), 127–148.
Carston, R. (2002b). Thoughts and Utterances. The Pragmatics of Explicit Communication. London: Blackwell
Dascal, M. (1994). Speech act theory and Gricean pragmatics: Some defferences of detail that make a difference In: Foundations of Speech Act theory. London and New York: Routledge, pp. 323–335.
Gibbs, R.W. (2002). A New Look at Literal Meaning in Understanding What is Said and Implicated. Journal of Pragmatics, 34, 457–486.
Grice, H.P. (1991). Logic and Conversation In: Studies in the Way of Words. Cambridge (Mass.), London: Harvard Univ. Press, pp. 22–40.
Grice, H.P. (1993). Intendieren, Meinen, Bedeuten In: Handlung, Kommunikation, Bedeutung. Frankfurt / M.: Suhrkamp, pp. 2–15.
Hawley, P. (2002). What is Said. Journal of Pragmatics, 34, 969–991.
Hermanns, F. (1985). Sprechkrafttheorie: Zu einem Fall von Sprachmagie in der Sprachwissenschaft. Grazer Linguistische Studien, 23, 35–63.
Katsnel'son, S.D. (1984). Rechemyslitel'nye processy [Speech thinking processes] Voprosy jazykoznanija [Issues of Linguistics], 4, 3–12 (in Russian)
Katsos, N. (2012). The semantics/pragmatics interface from an experimental perspective: the case of scalar implicature In: Pragmatics II. London and New York: Routledge, Vol. 1, pp. 148–170.
Katz, J.J. (1980). Propositional Structure and Illocutionary Force. A study of the Contribution of Sentence Meaning to Speech Acts. Cambridge (Mass.): Harward Univ. Press
Keller, R. (1975). Zur Theorie metaphorischen Sprachgebrauchs – Ein Beitrag zur Semantik und Pragmatik. Zeitschrift für germanistische Linguistik, 3, 49–62.
Korta, K., and Perry, John (2008). The pragmatic circle. Synthese, 165, 347–357.
Lakoff, G. (2004). Zhenshhiny, ogon' i opasnye veshhi: Chto kategorii jazyka govorjat nam o myshlenii [Women, Fire, and Dangerous Things: What Categories Reveal About the Mind], translated by I.B. Shatunovski. Мoscow: Jazyki slavjanskoj kul'tury Publ. (in Russian)
Layons, J. (2003). Lingvisticheskaja semantika: Vvedenie [Linguistic Semantics: An Introduction], translated by V.V. Morozov and I.B. Shatunovski. Мoscow: Jazyki slavjanskoj kul'tury Publ. (in Russian)
Levinson, S.C. (1995). Pragmatics. Cambridge: Cambridge Univ. Press Levinson, S.C. (2000). Presumptive Meanings: The Theory of Generalized Conversational Implicature. Cambridge (Mass.): MIT Press
Meibauer, J. (2001). Pragmatik. Tübingen: Stauffenburg Morgan, J.L. (1978). Two Types of Convention in Indirect Speech Acts. Syntax and Semantics, 9, 261–280.
Müller, B.L. (2003). Der Sprechakt als Satzbedeutung: Zur pragmatischen 25 Grundform der natürlichen Sprache. Bern: Lang
Nieraad, J. (1975). Anmerkungen zu: Rudi Keller, Zur Theorie metaphorischen Sprachgebrauchs. Zeitschrift für germanistische Linguistik, 3, 63–66.
Preyer, G. (1997). Kognitive Semantik – Sprechaktsemantik In: Intention – Bedeutung – Kommunikation. Opladen: Westdeutscher Verl., pp. 74–138.
Puntsch, E. (1997). Das neue Zitatenbuch. Augsburg: Bechtermünz
Récanati, F. (1993). Direct Reference: From Language to Thought. Oxford: Blackwell
Rolf, E. (1997). Der ‚Gricesche Konversationszirkel‘ In: Pragmatik: Implikaturen und Sprechakte. Opladen: Westdeutscher Verl., pp. 72–91.
Sadock, J.M. (1994). Toward a grammatically realistic typology of speech acts In: Foundations of speech act theory. London and New York: Routledge, pp. 393–406.
Schönefeld, D. (1996). Language production – from thought to utterance In: Kognitive Aspekte der Sprache. Tübingen: Niemeyer, pp. 223–228.
Schwarz, M., and Chur, J. (1996). Semantik. Tübingen: Narr Searle, J.R. (1969). Speech Acts. Cambridge: Cambridge Univ. Press
Searle, J.R. (1986). Meaning, Communication, and Representation In: Philosophical Grounds of Rationality: Intentions, Categories, and Ends. Oxford: Clarendon Press, pp. 209–226.
Shenk, R., Birnbaum, L., and May, J. (1989). K integracii semantiki i pragmatiki [Integrating Semantics and Pragmatics], translated by G.Y. Levin, Novoe v zarubezhnoj lingvistike, 24, 32–47 (in Russian)
Susov, I.P., and Bezuglaya L.R. (2009). Subjektocentricheskaja model' rechevogo akta [Subject centered speech act model] Kul'tura narodov Prichernomor'ja [Black Sea Peoples’ Culture], 2, 168, 284–287 (in Russian)
Vanderveken, D. (1990). Nebukval'nye rechevye akty [Non-literal speech acts], translated by O.M. Bessonova In: Konceptualizacija i smysl [Conceptualisation and sense], Novosibirsk: Nauka Publ., 31–61 (in Russian)
Vanparys, J. (1996). Categories and Complements of Illocutionary Verbs in a Cognitive Perspektive. Frankfurt / M.: Lang
Verschueren, J. (1995). The pragmatic perspective In: Handbook of Pragmatics. Amsterdam and Philadelphia: Benjamins, pp. 1–19.
Vygotski, L.S. (1982). Myshlenie i rech' [Thinking and speech] In: Sobranie sochinenij v 6 tomah [Selected works in 6 volumes], 2, Moscow: Pedagogika Publ. (in Russian)
Wagner, K.R. (2001). Pragmatik der deutschen Sprache. Frankfurt / M.: Lang
Wiegers, H. (1990) Propositionaler Sinn: Eine konstruktive Kritik des Searlischen Propositionsbegriff In: Neue Fragen der Linguistik, Akten des 25. Ling. Kolloquims Paderborn. Tübingen: Niemeyer, 1991., B. II., pp. 3–8.
Wunderlich, D. (1977). On problems of speech act theory In: Basic Problems in Methodology and Linguistics. Dordrecht: Reidel, pp. 243–258.
Wunderlich, D. (1980). Methodological remarks on speech act theory In: Speech act 26 theory and pragmatics. Dordrecht: Reidel, pp. 291–312.
Zimn'aya, I.A. (1985). Funkcional'naja psihologicheskaja shema formirovanija i formulirovanija mysli posredstvom jazyka [Functional psychological scheme of formating and formulating thoughts using language] In: Issledovanie rechevogo myshlenija v psiholingvistike [Studies of speech thinking in psycholinguistics], Moscow: Nauka Publ., 85–99 (in Russian)
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).