Художнє порівняння: когнітивно-семіотичний аспект
Анотація
У статті встановлено лінгвокогнітивні та лінгвосеміотичні особливості художнього порівняння в англомовних віршованих текстах канадської поезії. Художнє порівняння визначається як поліфункціональний лінгвосеміотичний конструкт, що інкорпорує концептуальний зміст та вербальне вираження. Когнітивні властивості художнього порівняння встановлені через ідентифікацію його когнітивного підґрунтя, яким є когнітивно-семіотична операція порівняння, та реконструкцію концептів та концептуальних метафор. Лінгвосеміотичні особливості художнього порівняння окреслені через аналіз культурних кодів та знаків-символів, що актуалізуються в суб’єктній та об’єктній частинах художнього порівняння. Лінгвосеміотичний аналіз художніх порівнянь уможливив їх семіотичну типологізацію відповідно до домінантного типу семіотичного зв’язку між планом змісту і планом вираження. В основу виокремлення іконічних художніх порівнянь покладено відношення подібності, у свою чергу індексальні художні порівняння побудовані на відношенні суміжності між позначуваним і позначувальним, натомість символічні художні порівняння диференціюються відношенням конвенціональності.
Завантаження
Посилання
(in Ukrainian).
Braun, D. (2001). Indexicals. In E.N. Zalta (Ed.). The Stanford Encyclopedia of Philosophy. Available from: http://plato.stanford.edu/archives/spr2015/ entries/indexicals/.
CPO – Canadian Poetry Online. Available from: http://www.library.utoronto.ca /canpoetry/ index_poet.htm.
Cuypere, De L. (2008). Introduction. In L. De Cuypere, & K. Willems (Eds.). Naturalness and iconicity in language (pp. 1–19). Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Publishing Company.
Dirven, R., & Verspoor, M. (2004). Cognitive exploration of language and linguistics. Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Publishing Company.
Fauconnier, G. (1997). Mappings in thought and language. Cambridge: Cambridge University Press.
Fauconnier, J., & Turner, M. (1998). Conceptual integration network. Cognitive science, 22 (2), 133–187.
Freeman, M. (2002). Cognitive mapping in literary analysis. Style, 36(3), 466–483.
Freeman, M. (2007). Poetic Iconicity. In: W. Chlopicki, A. Pawelec, A. Pokojska (Eds.). Cognition in language: volume in honor of professor Elzbieta Tabakowska (pp. 423–452). Kraków: Tertium.
Gentner, D., & Smith, L. (2012). Analogical reasoning. In: V.S. Ramachandran (Ed.). Encyclopedia of Human Behavior (pp. 130–136). Oxford, UK: Elsevier.
Givón, T. (1995). Isomorphism in the Grammatical Code: Cognitive and Biological Considerations. In: R. Simone (Ed.). Iconicity in Language (pp. 47–76). Amsterdam/Philadelphia, John Benjamins Publishing Company.
Higara, M.K. (2000). Iconicity as principle of composition and interpretation: a case study in Japanese short poems. In: P. Violi (Ed.). Phonosymbolism and poetic language: semiotic and cognitive studies (pp. 147–169). Turnhout, Belgium: Brepols Publishers.
Haiman, J. (1980). The iconicity of grammar: Isomorphism and Motivation. Language, 56,
515–540.
Harm, V. (2003). Diagrammatic iconicity in the lexicon. In: W.G. Müller, O. Fischer (Eds.). From sign to signing: iconicity in language and literature 3 (pp. 225–241). Amsterdam, the Netherlands: John Benjamins Publishing Company.
Holyoak, K.J., & Thagard, P.R. (1995). Mental Leaps: Analogy in Creative Thought. Cambridge, MA: The MIT Press / Bradford Books.
Jakobson, R. (1983). V poiskah sushhnosti jazyka [In search of the essence of the language].
In: Yu.S. Stepanov (Ed.). Semiotika (pp. 102–117). Moscow: Raduga Publ.
Jakobson, R. & Waugh, L. (1979). The Sound Shape of Language. Brighton: The Harvester Press.
Kaplan, D. (1989). Demonstratives. In: J. Almog, J. Perry, H. Wettstein (Eds.). Themes From Kaplan (pp. 481–563). Oxford: Oxford University Press.
Lapolla, R.J. (1994). An experimental investigation into phonetic symbolism as it relates to Mandarin Chinese. In: J. Ohala, L. Hinton, J. Nichols (Eds.). Sound symbolism (pp. 130–147). N.Y.: Cambridge University Press.
Lefebvre, M. (2007). The Art of Pointing. On Peirce, Indexicality, and Photographic Images. In: J. Elkins (Ed.). The Art Seminar: Photography Theory (pp. 1–15). N.Y.: Routledge.
Levickij, V.V. (1975). Zvukosimvolizm v lingvistike i psiholingvistike [Sound symbolism in Linguistics and Psycholinguistics]. Filologicheskie nauki. – Philological sciences, 4(88), 54–61 (in Russian).
Liszka, J.J. (1996). A general introduction to the semeiotic of Charles Sanders Peirce. Bloomington and Indianapolis: Indiana University Press.
Peirce, Ch.S. (1931-58). Collected Papers (Vols. 1–8). Cambridge MA: Harvard University Press.
Prokof’eva, L.P. (2006). Cveto-zvukovaja kartina mira: k postanovke problem [Colour and sound worldview: on the problem statement]. Voprosy filologii. – Philological Issues, 1(22), 91–98 (in Russian).
Prosyannikova, Ya.M. (2012). Zvukonasliduvannya ta zvukosymvolizm yak zasoby realizaciyi ikonichnosti [Sound imitation and sound symbolism as the ways of iconic actualization]. Naukovi zapysky. Seriya: Filologichni nauky (movoznavstvo). – Scientific papers. Series: Philology (Linguistics), 105(1), 558–563 (in Ukrainian).
Rohdenburg, G. (2003). Aspects of grammatical iconicity in English. In: W.G. Müller, O. Fischer (Eds.). From sign to signing: iconicity in language and literature 3 (pp. 263–285). Amsterdam, the Netherlands: John Benjamins Publishing Company.
Sigal, K.Ja. (1997). Problema ikonichnosti v jazyke (obzor literatury) [The problem of iconicity in the language (review of resources)]. Voprosy jazykoznanija – Topics in the study of language, 6, 100–120 (in Russian).
Tabacowska, E. (2003). Iconicity and literary translation. In: W.G. Müller, O. Fischer (Eds.). From sign to signing: iconicity in language and literature 3 (pp. 361–376). Amsterdam, the Netherlands: John Benjamins Publishing Company.
Turner, M. (1998). The Literary Mind: The Origin of Thought and Language. N.Y./Oxford: Oxford University Press.
Waugh, L.R., & Newfield, M. (1986). Iconicity and the Morpheme: Toward a Model of the Lexicon. Massachusetts: Cornell University Press.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
