Художнє порівняння: когнітивно-семіотичний аспект
Анотація
У статті встановлено лінгвокогнітивні та лінгвосеміотичні особливості художнього порівняння в англомовних віршованих текстах канадської поезії. Художнє порівняння визначається як поліфункціональний лінгвосеміотичний конструкт, що інкорпорує концептуальний зміст та вербальне вираження. Когнітивні властивості художнього порівняння встановлені через ідентифікацію його когнітивного підґрунтя, яким є когнітивно-семіотична операція порівняння, та реконструкцію концептів та концептуальних метафор. Лінгвосеміотичні особливості художнього порівняння окреслені через аналіз культурних кодів та знаків-символів, що актуалізуються в суб’єктній та об’єктній частинах художнього порівняння. Лінгвосеміотичний аналіз художніх порівнянь уможливив їх семіотичну типологізацію відповідно до домінантного типу семіотичного зв’язку між планом змісту і планом вираження. В основу виокремлення іконічних художніх порівнянь покладено відношення подібності, у свою чергу індексальні художні порівняння побудовані на відношенні суміжності між позначуваним і позначувальним, натомість символічні художні порівняння диференціюються відношенням конвенціональності.
Завантаження
Посилання
(in Ukrainian).
Braun, D. (2001). Indexicals. In E.N. Zalta (Ed.). The Stanford Encyclopedia of Philosophy. Available from: http://plato.stanford.edu/archives/spr2015/ entries/indexicals/.
CPO – Canadian Poetry Online. Available from: http://www.library.utoronto.ca /canpoetry/ index_poet.htm.
Cuypere, De L. (2008). Introduction. In L. De Cuypere, & K. Willems (Eds.). Naturalness and iconicity in language (pp. 1–19). Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Publishing Company.
Dirven, R., & Verspoor, M. (2004). Cognitive exploration of language and linguistics. Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Publishing Company.
Fauconnier, G. (1997). Mappings in thought and language. Cambridge: Cambridge University Press.
Fauconnier, J., & Turner, M. (1998). Conceptual integration network. Cognitive science, 22 (2), 133–187.
Freeman, M. (2002). Cognitive mapping in literary analysis. Style, 36(3), 466–483.
Freeman, M. (2007). Poetic Iconicity. In: W. Chlopicki, A. Pawelec, A. Pokojska (Eds.). Cognition in language: volume in honor of professor Elzbieta Tabakowska (pp. 423–452). Kraków: Tertium.
Gentner, D., & Smith, L. (2012). Analogical reasoning. In: V.S. Ramachandran (Ed.). Encyclopedia of Human Behavior (pp. 130–136). Oxford, UK: Elsevier.
Givón, T. (1995). Isomorphism in the Grammatical Code: Cognitive and Biological Considerations. In: R. Simone (Ed.). Iconicity in Language (pp. 47–76). Amsterdam/Philadelphia, John Benjamins Publishing Company.
Higara, M.K. (2000). Iconicity as principle of composition and interpretation: a case study in Japanese short poems. In: P. Violi (Ed.). Phonosymbolism and poetic language: semiotic and cognitive studies (pp. 147–169). Turnhout, Belgium: Brepols Publishers.
Haiman, J. (1980). The iconicity of grammar: Isomorphism and Motivation. Language, 56,
515–540.
Harm, V. (2003). Diagrammatic iconicity in the lexicon. In: W.G. Müller, O. Fischer (Eds.). From sign to signing: iconicity in language and literature 3 (pp. 225–241). Amsterdam, the Netherlands: John Benjamins Publishing Company.
Holyoak, K.J., & Thagard, P.R. (1995). Mental Leaps: Analogy in Creative Thought. Cambridge, MA: The MIT Press / Bradford Books.
Jakobson, R. (1983). V poiskah sushhnosti jazyka [In search of the essence of the language].
In: Yu.S. Stepanov (Ed.). Semiotika (pp. 102–117). Moscow: Raduga Publ.
Jakobson, R. & Waugh, L. (1979). The Sound Shape of Language. Brighton: The Harvester Press.
Kaplan, D. (1989). Demonstratives. In: J. Almog, J. Perry, H. Wettstein (Eds.). Themes From Kaplan (pp. 481–563). Oxford: Oxford University Press.
Lapolla, R.J. (1994). An experimental investigation into phonetic symbolism as it relates to Mandarin Chinese. In: J. Ohala, L. Hinton, J. Nichols (Eds.). Sound symbolism (pp. 130–147). N.Y.: Cambridge University Press.
Lefebvre, M. (2007). The Art of Pointing. On Peirce, Indexicality, and Photographic Images. In: J. Elkins (Ed.). The Art Seminar: Photography Theory (pp. 1–15). N.Y.: Routledge.
Levickij, V.V. (1975). Zvukosimvolizm v lingvistike i psiholingvistike [Sound symbolism in Linguistics and Psycholinguistics]. Filologicheskie nauki. – Philological sciences, 4(88), 54–61 (in Russian).
Liszka, J.J. (1996). A general introduction to the semeiotic of Charles Sanders Peirce. Bloomington and Indianapolis: Indiana University Press.
Peirce, Ch.S. (1931-58). Collected Papers (Vols. 1–8). Cambridge MA: Harvard University Press.
Prokof’eva, L.P. (2006). Cveto-zvukovaja kartina mira: k postanovke problem [Colour and sound worldview: on the problem statement]. Voprosy filologii. – Philological Issues, 1(22), 91–98 (in Russian).
Prosyannikova, Ya.M. (2012). Zvukonasliduvannya ta zvukosymvolizm yak zasoby realizaciyi ikonichnosti [Sound imitation and sound symbolism as the ways of iconic actualization]. Naukovi zapysky. Seriya: Filologichni nauky (movoznavstvo). – Scientific papers. Series: Philology (Linguistics), 105(1), 558–563 (in Ukrainian).
Rohdenburg, G. (2003). Aspects of grammatical iconicity in English. In: W.G. Müller, O. Fischer (Eds.). From sign to signing: iconicity in language and literature 3 (pp. 263–285). Amsterdam, the Netherlands: John Benjamins Publishing Company.
Sigal, K.Ja. (1997). Problema ikonichnosti v jazyke (obzor literatury) [The problem of iconicity in the language (review of resources)]. Voprosy jazykoznanija – Topics in the study of language, 6, 100–120 (in Russian).
Tabacowska, E. (2003). Iconicity and literary translation. In: W.G. Müller, O. Fischer (Eds.). From sign to signing: iconicity in language and literature 3 (pp. 361–376). Amsterdam, the Netherlands: John Benjamins Publishing Company.
Turner, M. (1998). The Literary Mind: The Origin of Thought and Language. N.Y./Oxford: Oxford University Press.
Waugh, L.R., & Newfield, M. (1986). Iconicity and the Morpheme: Toward a Model of the Lexicon. Massachusetts: Cornell University Press.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
