Парадоксальність у сучасному англомовному поетичному дискурсі: випробовування меж лінгвістичних досліджень у 21 столітті
Анотація
У статті застосовується підхід парадигмального діалогу до вивчення маніфестацій парадоксальності в сучасному англомовному поетичному дискурсі. Дослідження вибудовується за принципом "епістемної збірки", що домінує у лінгвістичних дослідженнях у 21 столітті та інтегрує основні поняття, техніки й методи когнітивної поетики, мультимодальної когнітивної поетики, когнітивної семіотики та мобільної стилістики. Такий підхід дає можливість продемонструвати достеменно новий погляд на парадоксальність. У сучасному англомовному поетичному дискурсі парадоксальність визначається як когнітивно-дискурсивна категорія, структурована у форматі розмитої множини, що зумовлює багатофокусну структурацію і різновекторну динаміку її змістових та формальних ознак, а також розмитість категоріальних меж. Зміст категорії репрезентовано її категоріальними ознаками, реалізація яких в сучасному англомовному поетичному дискурсі зумовлена низкою гетерогенних фокусів: суперечливості, незвичності, аномальності, мобільності та межевості. Фокуси парадоксальності в різному ступені актуалізуються в мультимодальному поетичному дискурсі через парадоксальні поетичні форми (мікро-, макро- і мегапарадоксальнi). У статті доводиться, що парадоксальні поетичні форми є мультимодальними конструктами, що включають передконцептуальну, концептуальну, вербальну та невербальну площини. Розкриття механізмів формування парадоксальних поетичних форм у сучасному англомовному поетичному дискурсі уможливило висновок про те, що їх творення є результатом лінгвокогнітивної діяльності адресанта й адресата в породженні й обробці інформації, закодованої у їх різних площинах. Така діяльність здійснюється шляхом аналізу процесів передкатегоризації, акатегоризації і власне категоризації через виявлення лінгвокогнітивних і когнітивно-семіотичних операцій і процедур.Завантаження
Посилання
Alber, J. (2016). Unnatural Narrative: Impossible Worlds in Fiction and Drama (Frontiers of Narrative). University of Nebraska Press.
Atmanspacher, H. & Fach, W. (2005). "Acategoriality as Mental Instability". Journal of Mind and Behavior 26, 181-205.
Bataille, G. (2003). Zapret i transgessiya [Prohibition and Transgression]. Available from: http://vispir.narod.ru/bataj2.htm.
Belekhova, L. (2004). Slovesnyi obraz v amerykanskiy poezii: linguokognityvnyi pogliad [Verbal Image in American Poetry: Linguistic and Cognitive Perspective]. Moscow: Zvezdopad.
Bell, A. (2014). The Possible Worlds of Hypertext Fiction. New York: Palgrave Macmillan.
Bennett, J. (2015). Poetry. Available from: http://www.johnmbennett.net.
Blanchot, M. (1994). Opyt-predel [Experience-limit]. Tanatographiya Erosa: Zhorzh Batay I Frantsuzskaya Mysl XX veka [Tanatography of Eros: Georges Bataille and the French Thought mid XX century]. SPb: Mifril.
Burke, M. (2014). “Stylistics: From Classical Rhetoric to Cognitive Neuroscience”. In: Burke, Michael (ed.), The Routledge Handbook of Stylistics. Abingdon, NY: Routledge: 1-9.
Büsse, B. (2013). “Introduction”. 32-nd PALA Conference «Mobile Stylistics». 31 July – 4 August 2013. Book of Abstracts. University of Heidelberg, 1.
Chernigovskaya, Т. (2018). Liudi so znaniyami "Kak u Vsekh" Stanut Lishnimi [People with knowledge "as Everybody has" to Become Superfluous]. Available from: http://www.more.club/post/tatyana-chernigovskaya-lyudi-so-znaniyami-kak-u-vseh-stanut-lishnimi
Epstein, M. (1999). Russian Postmodernism: New Perspectives on Post-Soviet Culture. Oxford, New York: Berghahn Books.
Eshelman, R. (2008). Performatism, or the End of Postmodernism. New York: The Davies Group Publishers.
Foucault, М. (1994). O Transgressiyi [On Transgression] Tanatographiya Erosa: Zhorzh Batay I Frantsuzskaya Mysl XX veka [Tanatography of Eros: Georges Bataille and the French Thought mid XX century]. SPb: Mifril.
Gavins, J. (2013). Reading the Absurd. Edinburgh: Edinburgh University Press.
Gebser, J. (1986). The Ever-Present Origin, Part One: Foundations of the Aperspectival World and Part Two: Manifestations of the Aperspectival World. Athens: Ohio University Press.
Gibbons, A. (2012). Multimodality, Cognition, and Experimental Literature. New York: Routledge.
Gibbs, R. (1999). The Poetics of Mind: Figurative Thought, Language and Understanding. Cambridge: Cambridge University Press.
Goldsmith, K. (2011). Uncreative Writing: Managing Language in the Digital Age. Columbia: Columbia University Press.
Inman, P. (2014). Written 1976 – 2013. Manchester: if p then q.
Kirby, A. (2009). Digimodernism: How New Technologies Dismantle the Postmodern and Reconfigure Our Culture. New York; London: Continuum.
Macmillan English Dictionary for Advanced Learners. (2012). London / New York: MacMillan / A.& C. Black.
Marina, О. (2015). Semiotika Paradoksalnosti u kognityvno-komunikatyvnomu vysvitlenni (na materiali suchasnogo anglomovnogo poetychnogo dyskursu) [Semiotics of Paradoxicality in Cognitive and Communicative Elucidation (on the material of Modern English poetic discourse)]. Kherson: Ailant.
Nomura, Y., et al. (2017). Toward a holographic theory for general spacetimes Physical Review D 95, 086002. Vol. 95, Iss. 8.
Nørgaard, N. (2010). “Multimodality: Extending the Stylistic Tool-Kit”. In McIntyre, Dan and Beatrix Büsse (eds.,), Language and Style. In Honour of Mick Short. New York: Palgrave Macmillan, 443-448.
Oxford Dictionary for Advanced Learners. (2009). Oxford: Oxford University Press.
Perloff, M. (2012). Unoriginal Genius: Poetry by Other Means in the New Century. Chicago: University of Chicago Press.
Robinson, P. (2013). The Limits and Openness of the Contemporary. The Oxford Handbook of Contemporary British and Irish poetry. Oxford: Oxford University Press, 1-21.
Ryan, M.-L. (2013). Impossible Worlds and Aesthetic Illusion. Immersion and Distance : Aesthetic Illusion in Literature and Other Media. Amsterdam; New York: Brill | Rodopi. Series: Studies in Intermediality. Vol. 6, 131-150.
Stockwell, P. (2017). The Language of Surrealism. London: Palgrave.
Tsur, R. (2012). Playing by Ear and the Tip of the Tongue. Precategorial Information in Poetry. Amsterdam, Philadelphia: John Benjamins Publishing.
Vermeulen, T. & van den Akker, R. (2010). Notes on Metamodernism. Journal of Aesthetics and Culture. Vol. 2, 10-24.
Vorobyova, O. (2013). "Lingvistika segodnia: reinterpretatsiya epistemy" [Linguistics Today: Reinterpretation of the Episteme]. Visnyk Kyivskogo Natsionalnogo Lingvistychnogo Universytetu Vol.16, No. 2, 41-47.
Vorobyova, O.P. (2017). 'Haunted by ambiguities' revisited: in search of a metamethod for literary text disambiguation. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. The Journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava. Warsaw: De Gruyter Open. vol. II(1), 428-496.
DOI: 10.1515/lart-2017-0011 ISSN 2453-8035
Wierzbicka, A. (1992). Semantics, Culture, and Cognition: Universal Human Concepts in Culture-Specific Configurations. Oxford: Oxford University Press.
Zade, L. (1965). "Fuzzy Sets". Information and Control, No. 8, 338-353.
Žižek, S. (2006). The Parallax View. Cambridge, MA, London: The MIT Press.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).