Каскад вікон 2026–2027: цифрове євро, токенізовані депозити і моменти вибору для українського публічного управління

Анотація

У статті пропонується спосіб, у який українське публічне управління реагує на регуляторні рішення Європейського Союзу у фінансовому секторі впродовж 2026–2027 років. Автори показують, що йдеться не про одне інтеграційне «вікно», а про каскад чотирьох вікон з різними дедлайнами: завершення MiCA-перехідних режимів до 1 липня 2026 року, розгортання EUDI-гаманців до грудня 2026 року, очікуване ухвалення регламенту про цифрове євро впродовж 2026 року з пілотами 2027–2028 років, а також безперервний річний цикл DORA з оновленням переліку критичних постачальників ICT-послуг. Запропоновано концепт «асиметричного регуляторного імпорту» – стану, у якому український фінансовий сектор у повсякденній практиці підпадає під європейські вимоги (через хмарних провайдерів, кореспондентські відносини, доступ до СВІФТ-послідовників), не маючи ані формального членства, ані представництва у профільних європейських дискусіях. На матеріалі практики приватного банкінгу в Люксембурзі та правовій конструкції режимів еквівалентності окреслено модель послідовності українських нормативних рішень – від пакета SEPA, схваленого Кабінетом Міністрів 17 грудня 2025 року, до DORA-сумісних стандартів НБУ, – і показано, що ця послідовність є природним наповненням політичної логіки «до, а не замість», артикульованої у весняній експертній дискусії 2026 року.