Оптимізація ресурсів через адресну цифровізацію: подолання системних дисфункцій в управлінні регіональною спортивною інфраструктурою України

Анотація

Стаття присвячена розробці методологічного підходу до цифрової трансформації публічного управління спортивною інфраструктурою на регіональному рівні в умовах системних викликів воєнного стану. Актуальність дослідження визначається необхідністю переходу від універсальних моделей цифровізації до адресних технологічних рішень, спроможних долати конкретні інституційні дисфункції в системі управління. Метою статті є обґрунтування методології адресної цифровізації як альтернативи тотальній автоматизації управлінських процесів у сфері спортивної інфраструктури. Дослідження базується на комбінації емпіричного аналізу управлінських практик та теоретичного моделювання механізмів цифрової трансформації з використанням концепції «цифрових важелів» організаційних змін. Ідентифіковано системні дисфункції публічного управління, що включають фрагментацію управлінської вертикалі, дефіцит контрольних механізмів, обмежену абсорбційну спроможність регіонів та інституційні бар’єри для впровадження інновацій. Розроблено матрицю адресної цифровізації, яка встановлює методологічний зв’язок між характеристиками управлінських патологій та функціональними можливостями цифрових технологій. Запропонований підхід передбачає диференціацію технологічних інтервенцій за трьома критеріями: природа дисфункції (структурна, процесна, поведінкова), рівень цифрової зрілості суб’єктів управління, наявні ресурсні обмеження. Обґрунтовано принцип «проблемно-орієнтованої цифровізації», згідно з яким технології обираються не за критерієм інноваційності, а за здатністю впливати на механізми відтворення конкретних управлінських дисфункцій. Визначено перспективи застосування технологій розподіленого реєстру для забезпечення прозорості фінансових потоків та автоматизації розподілу ресурсів. Зроблено висновок, що адресна цифровізація забезпечує системну трансформацію публічного управління через точковий вплив на механізми відтворення інституційних патологій, на відміну від універсальних рішень, які лише оцифровують існуючі неефективні практики.