Концептуальна модель інституціалізації публічного управління національною безпекою в умовах гібридної війни
Анотація
Представлено концептуальну модель інституціалізації публічного управління національною безпекою, адаптовану до специфічних викликів гібридної війни. Обґрунтовано необхідність фундаментального переосмислення традиційних підходів до організації безпекових інституцій через неефективність секторальної спеціалізації та жорсткого розмежування компетенцій у протидії комплексним багатовимірним загрозам. Розроблено багаторівневу модель, що інтегрує стратегічний, оперативний та регіональний рівні управління через систему базових принципів, архітектурних елементів та механізмів адаптації. Запропоновано тринадцять базових принципів побудови інтегрованої системи управління, включаючи системну цілісність, адаптивну архітектуру, мережецентричність, інформаційну інтеграцію, проактивність, розподілену стійкість, інклюзивність, континуальність, технологічну інноваційність, стратегічну комунікацію, правову легітимність, безперервне навчання та економічну ефективність. Детально розкрито архітектуру системи на трьох рівнях з інноваційним принципом функціональних кластерів на оперативному рівні та створенням Національного центру стійкості як міжвідомчої координаційної структури. Обґрунтовано механізми адаптації системи до еволюції гібридних загроз через раннє виявлення слабких сигналів, сценарне прогнозування, організаційну та технологічну гнучкість, когнітивну адаптивність. Доведено, що запропонована модель забезпечує синергетичний ефект через інтеграцію різнорідних компонентів при збереженні їх функціональної спеціалізації та операційної автономії, що є критичним для ефективної протидії мультидоменним загрозам сучасної гібридної агресії.
Завантаження
Посилання
Abramov, V.I., Sytnyk, H.P., & Smolianiuk, V.F. (2016). Global and National Security. Kyiv: NADU [in Ukrainian].
Vlasiuk, O.S. (2016). National Security of Ukraine: Evolution of Domestic Policy Problems. Kyiv: NISD [in Ukrainian].
Horbulin, V.P. (2017). World Hybrid War: Ukrainian Front. Kyiv: NISD, 496 p. [in Ukrainian].
Horbulin, V.P., Vlasiuk, O.S., Libanova, E.M., & Liashenko, O.M. (2015). Donbas and Crimea: The Price of Return. Kyiv: NISD [in Ukrainian].
Hordiienko, S.H., & Doronin, I.M. (2021). State Security of Ukraine in Modern Conditions: Problems of Competence of State Bodies. Informatsiia i pravo, 2(37), 81–92. https://doi.org/10.37750/2616-6798.2021.2(37).238340 [in Ukrainian].
Lipkan, V.A. (2009). National Security of Ukraine. Kyiv: Kondor [in Ukrainian].
Mahda, Ye.V. (2015). Hybrid War: Survive and Win. Kharkiv: Vivat [in Ukrainian].
Reznikova, O.O. (2022). National Resilience in a Changing Security Environment. Kyiv: NISD [in Ukrainian].
Reznikova, O.O., Tsiukalo, V.Yu., Palyvoda, V.O., Dromov, S.V., & Somin, S.V. (2015). Conceptual Foundations for the Development of Ukraine’s National Security System. Kyiv: NISD [in Ukrainian].
World Hybrid War: Ukrainian Front. (2017). Visnyk Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy, 2, 3–8. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/114454 [in Ukrainian].
Sytnyk, H.P. (2007). National Security of Ukraine: Theory and Practice. Kyiv: Kondor [in Ukrainian].
Sytnyk, H.P., & Orel, M.H. (2021). National Security in the Context of Ukraine’s European Integration. Kyiv: MAUP [in Ukrainian].
Turchenko, O.H., & Hrutsenko, Yu.I. (2023). National Security and State Security: Polyvariance of Definition and Correlation. Pravnychyi chasopys Donetskoho natsionalnoho universytetu imeni Vasylia Stusa, 2, 66–74. https://doi.org/10.31558/2786-5835.2023.2.8 [in Ukrainian].
Alberts, D.S., & Hayes, R.E. (2006). Understanding Command and Control. Washington: CCRP Publication Series, 284 p.
Arquilla, J., & Ronfeldt, D. (2000). Swarming and the Future of Conflict. Santa Monica: RAND Corporation, 112 p.
Carlucci, P., & Mumford, A. (2023). Hybrid Warfare: The Continuation of Ambiguity by Other Means. European Journal of International Security, 8(2), 192–206. https://doi.org/10.1017/eis.2022.19
Christensen, C.M. (2016). The Innovator’s Dilemma: When New Technologies Cause Great Firms to Fail. Boston: Harvard Business Review Press, 252 p.
Clarke, R.A., & Knake, R.K. (2010). Cyber War: The Next Threat to National Security and What to Do About It. New York: Ecco, 290 p.
Dannreuther, R. (2007). International Security: The Contemporary Agenda. Cambridge: Polity Press, 256 p.
Dziundziuk, V. (2011). Stopping Cyberterror. Per Concordiam. Journal of European Security and Defense Issues, Vol. 2, Issue 2, 17–21.
Dziundziuk V. (2015). A War of Words. Per Concordiam. Journal of European Security and Defense Issues, Vol. 6, Issue 1, 50–55.
Garvin, D.A., Edmondson, A.C., & Gino, F. (2008). Is Yours a Learning Organization? Harvard Business Review, 86(3), 109–116.
Hoffman, F.G. (2007). Conflict in the 21st Century: The Rise of Hybrid Wars. Arlington: Potomac Institute for Policy Studies, 72 p.
Jackson, B.A., & Frelinger, D.R. (2009). Understanding Why Terrorist Operations Succeed or Fail. Santa Monica: RAND Corporation, 68 p.
Libicki, M.C. (2009). Cyberdeterrence and Cyberwar. Santa Monica: RAND Corporation, 240 p.
McCuen, J.J. (2008). Hybrid Wars. Military Review, 88(2), 107–113.
Nye, J.S. (2011). The Future of Power. New York: PublicAffairs, 320 p.
Senge, P.M. (2006). The Fifth Discipline: The Art and Practice of the Learning Organization. New York: Doubleday, 445 p.
Singer, P.W., & Friedman, A. (2014). Cybersecurity and Cyberwar: What Everyone Needs to Know. New York: Oxford University Press, 320 p.
Weissmann, M., Nilsson, N., Palmertz, B., & Thunholm, P. (2021). Hybrid Warfare: Security and Asymmetric Conflict in International Relations. London: I.B. Tauris, 288 p.
Wither, J.K. (2023). Hybrid Warfare Revisite. A Battle of ‘Buzzwords’. Connections: The Quarterly Journal, 22(1), 7–27. https://doi.org/10.11610/Connections.22.1.02
