Трансформація каналів фінансування малого і середнього бізнесу в умовах війни та завдання державної політики економічної безпеки

Анотація

Метою статті є аналіз трансформації каналів фінансування малого і середнього бізнесу України в умовах війни, виявлення біфуркації фінансової екосистеми на офіційний та неофіційний сегменти, визначення завдань державної політики економічної безпеки. Центральне питання: як держава має реагувати на біфуркацію – через регулювання, інтеграцію альтернативних каналів чи розширення офіційних інструментів? Методологічну основу складає системний аналіз із застосуванням ресурсної концепції та порівняльного аналізу на базі даних НБУ, IFC, Світового банку, Chainalysis. Встановлено, що війна спричинила структурний перехід від ринкової моделі банківського кредитування до державно-донорської моделі з фінансовим розривом 29 млрд доларів, де програма «5-7-9 %» та міжнародні гранти стали основними джерелами капіталу. Паралельно сформувався неофіційний канал через стейблкоїни: Україна посіла перше місце у світі за їх часткою в економіці, що є не девіацією, а закономірною адаптивною реакцією бізнесу на обмеження офіційної системи. Регуляторна асиметрія з ЄС (делістинг USDT через MiCA) створила конкурентну перевагу для українського бізнесу у доступі до глобальної криптоліквідності. Обґрунтовано комбіновану стратегію державної політики: поетапна інтеграція криптовалютних розрахунків у регульоване середовище з паралельним удосконаленням офіційних інструментів фінансування. Доведено, що економічна безпека в умовах біфуркації забезпечується не домінуванням одного каналу, а їх функціональною спеціалізацією та взаємодоповненням.