Публічний менеджмент розвитку спортивних талантів: від традиційних теорій до цифрових управлінських концепцій
Анотація
Стаття присвячена систематичному аналізу еволюції теоретичних концепцій публічного менеджменту розвитку спортивних талантів від традиційних бюрократичних моделей до сучасних цифрових управлінських парадигм в умовах глобальної цифровізації та соціально-економічних трансформацій. Автор виявляє фундаментальне онтологічне протиріччя між природою інформації (неісключність, неконкурентність, нематеріальність) та традиційними інструментами управління, створеними для фізичних об’єктів, що породжує експоненційне зростання витрат на дублювання цифрової інфраструктури без реального контролю над даними. Через призму критерію «основного важеля управління» проаналізовано вісім традиційних концепцій публічного менеджменту (від веберіанської бюрократії до теорії стейкхолдерів), виявлено їх можливості та структурні обмеження для управління спортивними екосистемами, а також потенціал цифрової адаптації. Досліджено трансформаційний вплив чотирьох цифрових концепцій (гейміфікація, токенізація, платформна економіка, метавсесвіт) на п’ять базових управлінських функцій (планування, організація, мотивація, координація, контроль), що демонструє як синергетичні ефекти, так і нові форми цифрової нерівності та алгоритмічної дискримінації. Запропоновано вирішення онтологічного розриву через концепцію «інформаційного ресурсу цифрового активу» як гібридного об’єкта з троїстою природою (первинний актив → інформаційний ресурс → токенізований актив), що переносить контроль з технічно неможливого рівня даних на криптографічно захищений рівень доступу. Обґрунтовано теоретичні засади інтеграції традиційних та цифрових підходів через теорію складних адаптивних систем, акторно-мережеву теорію, теорію інституційної логіки, концепцію соціоматеріальності та теорію трансформації цінності, що дозволяє створити комплексну концептуальну рамку модернізації публічного менеджменту спортивних талантів. Практична значущість дослідження полягає у можливості розробки унікальної української моделі управління спортом, де децентралізація стає конкурентною перевагою через блокчейн-координацію, а воєнні виклики трансформуються в можливості залучення діаспори до інвестування в молодих атлетів через токенізацію.
Завантаження
Посилання
Distributed ledger token data. (2025, August 12). Bitbon System. URL: https://www.bitbon.space/ua/terms-and-definitions/digital-assets/distributed-ledger-token-data [in Ukrainian]
Kud, A.A. (2021). Comprehensive classification of virtual assets. International Journal of Education and Science, 4(3–4), 64–91. https://doi.org/10.26697/ijes.2021.3.6 [in Ukrainian]
Kud, A.A. (2024). The mechanism of tokenization of currency values for modernization of the national financial settlement infrastructure. Actual Problems of Public Administration, (1), 56–81. https://doi.org/10.26565/1684-8489-2024-1-04 [In Ukrainian]
Balyi, I., Way, R., & Higgs, C. (2023). Long-term athlete development: Twenty years of Canadian implementation. International Sport Coaching Journal, 10(2), 234–248. https://doi.org/10.1123/iscj.2022-0098
Christensen, C.M. (2016). Competing against luck. HarperBusiness.
Côté, J. (1999). The influence of the family in the development of talent in sport. The Sport Psychologist, 13(4), 395–417. https://doi.org/10.1123/tsp.13.4.395
De Bosscher, V., Shibli, S., & Weber, A. C. (2019). Is prioritisation of funding in elite sport effective? An analysis of the investment strategies in 16 countries. European Sport Management Quarterly, 19(2), 221–243. https://doi.org/10.1080/16184742.2018.1505926
Ferkins, L., & Shilbury, D. (2015). The stakeholder experience: An examination of governance in sport. Journal of Business Ethics, 127(2), 381–398. https://doi.org/10.1007/s10551-014-20
Freeman, R.E. (1984). Strategic management: A stakeholder approach. Pitman.
García-del-Barrio, P., & Pujadas, F. (2022). Spanish football academies and youth development: Evidence from LaLiga’s academy licensing system. Soccer & Society, 23(6), 712–728. https://doi.org/10.1080/14660970.2021.1976367
Geeraert, A., Alm, J., & Groll, M. (2022). A systematic review of governance principles in sport. European Sport Management Quarterly, 22(5), 643–661. https://doi.org/10.1080/16184742.2022.2077795
Gohritz, A. (2024). Opportunistic behaviour of players’ agents in football and its monitoring by the players—An empirical analysis from the perspective of the players. Sport, Business and Management, 14(1), 45–67. https://doi.org/10.1108/SBM-03-2023-0028
Green, A., Fleischman, D., Mulcahy, R., & Kean, B. (2024). Game changer-talent transfer pathways in sport: A systematic review. Frontiers in Sports and Active Living, 6, Article 1401409.
https://doi.org/10.3389/fspor.2024.1401409
Grix, J., & Phillpots, L. (2021). Revisiting the ‘governance narrative’: ‘Asymmetrical network governance’ and the deviant case of the German sport system. Public Administration, 99(1), 156–170. https://doi.org/10.1111/padm.12626
Hirschman, A.O. (1970). Exit, voice, and loyalty: Responses to decline in firms, organizations, and states. Harvard University Press.
Houlihan, B., & Green, M. (2008). Comparative elite sport development: Systems, structures and public policy. Butterworth-Heinemann. https://doi.org/10.4324/9780080554426
Jensen, M.C., & Meckling, W.H. (1976). Theory of the firm: Managerial behavior, agency costs and ownership structure. Journal of Financial Economics, 3(4), 305–360. https://doi.org/10.1016/0304-405X(76)90026-X
Lehtonen, K., & Uusikylä, P. (2021). How do networks reflect collaborative governance? The case of a sport policy program. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(14), Article 7229. https://doi.org/10.3390/ijerph18147229
Mendizabal, X., San-Jose, L., & García-Merino, J. D. (2022). Monetizing social value in sports clubs. Sport, Business and Management: An International Journal, 12(5), 560–579.
https://doi.org/10.1108/SBM-09-2021-0107
Moore, M.H. (1995). Creating public value: Strategic management in government. Harvard University Press.
OECD. (2024). Digital government index 2023: Enhancing the public sector’s digital transformation. OECD Publishing. URL: https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2024/01/2023-oecd-digital-government-index_b11e8e8e/1a89ed5e-en.pdf
Parent, M.M., & Harvey, J. (2019). A partnership-based evaluation of a voluntary sport organization’s program. European Sport Management Quarterly, 19(1), 43–63. https://doi.org/
1080/16184742.2018.1447995
Pollitt, C., & Bouckaert, G. (2017). Public management reform: A comparative analysis – Into the age of austerity (4th ed.). Oxford University Press.
Rhodes, R. A. W. (1997). Understanding governance: Policy networks, governance, reflexivity and accountability. Open University Press.
Skille, E.Å., & Säfvenbom, R. (2021). Youth sport in Norway. In K. Green &
A. Smith (Eds.), Routledge handbook of youth sport (pp. 348–360). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203795002
Stewart, B., Nicholson, M., Smith, A., & Westerbeek, H. (2018). Australian sport policy: Historical and contemporary perspectives. International Journal of Sport Policy and Politics, 10(3), 423–439. https://doi.org/10.1080/19406940.2018.1449895
Storm, R.K., Nielsen, K., & Thomsen, F. (2018). Can a small nation be competitive in the global sporting arms race? The case of Denmark. Managing Sport and Leisure, 23(4-6), 280–296. https://doi.org/10.1080/23750472.2018.1551781
Sysoyeva, L., & Martínez-Usarralde, M.-J. (2025). From security to digital governance in OECD: Evolution and some current considerations since the digital transformation. Salud, Ciencia y Tecnología – Serie de Conferencias, 4, Article 256. https://doi.org/10.56294/saludcyt2025256
UNDP. (1997). Governance for sustainable human development: A UNDP policy document. United Nations Development Programme. URL: https://digitallibrary.un.org/record/492551
Weber, M. (1978). Economy and society: An outline of interpretive sociology (G. Roth & C. Wittich, Eds.). University of California Press.
Willem, A., & Scheerder, J. (2022). The Dutch sports infrastructure: From fragmentation to integration. European Sport Management Quarterly, 22(4), 567–585. https://doi.org/10.1080/16184742.2020.1731385
Yamamoto, M.Y. (2023). Sport mega-events and public value creation: Analysis of Tokyo 2020 legacy governance. International Journal of Sport Policy and Politics, 15(2), 287–305.
https://doi.org/10.1080/19406940.2023.2189437
Zheng, J., & Mason, D.S. (2022). New media, digitalization, and the evolution of the professional sport industry. Frontiers in Sports and Active Living, 4, Article 921329. https://doi.org/10.3389/fspor.2022.921329
