Цифрова модернізація механізмів регулювання галузевих ринків у контексті післявоєнної відбудови: нові цифрові рішення для пивної галузі України

Анотація

У статті досліджується проблема цифрової модернізації механізмів публічного управління галузевими ринками в умовах післявоєнної відбудови України, з фокусом на пивну індустрію як модельну галузь для впровадження інноваційних регуляторних підходів. Автори аналізують глобальні виклики традиційних централізованих систем контролю, що демонструють критичні обмеження ефективності в умовах трансформації споживчих преференцій та зростання конкуренції з альтернативними напоями. Методологічною основою дослідження є адаптивна теорія публічного управління в поєднанні з концепціями цифрового врядування та «держави-платформи». Використовується метод динамічного порівняльного аналізу регуляторних стратегій США, Австралії, Сінгапуру та Естонії, що виявляє парадокс цифрової модернізації: навіть у технологічно прогресивних країнах спеціалізовані програми підтримки крафтових броварень через блокчейн-інструменти практично відсутні, а малі виробники продовжують покладатися на традиційне фінансування з високими ставками.

Ключовим науковим результатом є розробка гібридної моделі публічного управління на основі токенізації договірних відносин, що інтегрує блокчейн-платформи з традиційними банківськими ескроу-рахунками. На відміну від класичних підходів державного втручання через субсидії, модель базується на концепції «держави-каталізатора», де публічні інститути створюють правові та інституційні рамки для ринкових інновацій без прямого фінансування технологічних рішень. Практичне значення дослідження полягає в розробці конкретних механізмів автоматизації виконання господарських договорів між крафтовими броварнями, дистриб’юторами та постачальниками сировини з одночасним забезпеченням прозорості для податкових органів. Запропоновані рішення демонструються через три реалістичні приклади токенізованих операцій, що показують можливості скорочення витрат на фінансування оборотного капіталу на 30-50%, зниження ризиків неплатежів до 5-8% та автоматизації податкової звітності в режимі реального часу. Результати мають потенціал для адаптації в інших сегментах харчової промисловості та аграрного сектору, створюючи мультиплікативний ефект для регіонального економічного розвитку. Модель сприяє формуванню цифрових компетенцій у публічному управлінні та підвищенню конкурентоспроможності малого бізнесу в умовах європейської інтеграції України.