Складні індивідуально-авторські поетичні означення в ліриці М. Рильського 1920 – 30-х років
Ключові слова:
поезія, поетична мова, епітет, складний епітет, семантика, мовна індивідуальність, поетичний ідіостиль
Анотація
У статті розглянуто особливості творення художніх означень у ліриці М. Рильського 1920–30-х років. Виокремлено та схарактеризовано різні типи епітетних словосполук, описано їх емоційно-експресивну семантику, звернуто увагу на зв'язок індивідуально-авторських новотворів із відмінними ознаками художнього мислення М. Рильського. Досліджено колористичну гаму в його поезії. Акцентовано індивідуально-авторське використання традиційних для української словесності художніх означень.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Посилання
Білодід О. К. Поетична мова М. Рильського. До 70-річчя з дня народження поета. – К.: Наукова думка, 1965. – 174 с.
Василенко В. Рецензія на збірку М. Рильського «Тринадцята весна». Лірика. – Кн. ІV, – К.: ДДУ // Культура і побут, 1926. – № 10. – С. 3.
Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис. – К.: Либідь, 1993. – 368 с.
Герман В. Стилістичні особливості оказіональних композитів та юкстапози-тів у поезії 60–90-х років XX сторіччя // Східнослов'янські мови в їх історичному розвитку: Зб. наук. праць, присвячених пам'яті проф. С. П. Самійленка. – Ч. II. – Запоріжжя: ЗДУ, 1996. – С. 104-107.
Давидова О. Г. Лексика поезії М. Рильського. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. – Дніпропетровськ, 1955. – 25с.
Дорошкевич О. Підручник історії української літератури, 1927. – К.: Книгоспілка. – Вид. 3. – 350 с.
Єрмоленко С. Я. Фольклор і літературна мова. – К.: Наукова думка, 1987. – 245 с.
Калашник В. С. Фразотворення в українській поетичній мові радянського періоду. – Xарків : Вища школа, 1985. – 172с.
Калашник В., Філон М. Епітет у поетичному ідиостилі Василя Стуса // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. – Вип. 5. – Донецьк: ДонДУ, 1999. – С. 238-243.
Колесник Г. М. Слово крилате, мудре, пристрасне. Лексична синоніміка поетичної мови М. Т. Рильського. – К.: Наукова думка, 1965. – 223с.
Лисиченко Л. Мова: психологічний тип поета // Мовознавство: Тези та повідомлення III Міжнародного конгресу україністів. – Xарків: Око, 1996. – С. 235 - 239.
Новиченко Л. М. Поетичний світ Максима Рильського (1910–1941). – К.: Наукова думка, 1980. – 270 с.
Очерки истории языка русской поэзии XX века. Поэтический язык и идиостиль: общие вопросы. Звуковая организация текста. – М.: Наука, 1990. – 304 с.
Поступальський І. Рецензія на: М. Рильський. «Гомін і відгомін», ДВУ, 1929. – 84 с. // Червоний шлях. – 1929. – № 8–9. – С. 231-232.
Савченко Л., Філон М. Епітетика стрижневих субстантивних образів української лірики XX сторіччя (динамічний аспект) // Мовознавство: Тези та повідомлення III Міжнародного конгресу україністів. – Харків: Око, 1996. – С. 245-246.
Смульсон Л. Шлях до народності. Про творчість Максима Рильського і Миколи Бажана. – К.: ДВУ, 1938. – 103 с.
Василенко В. Рецензія на збірку М. Рильського «Тринадцята весна». Лірика. – Кн. ІV, – К.: ДДУ // Культура і побут, 1926. – № 10. – С. 3.
Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис. – К.: Либідь, 1993. – 368 с.
Герман В. Стилістичні особливості оказіональних композитів та юкстапози-тів у поезії 60–90-х років XX сторіччя // Східнослов'янські мови в їх історичному розвитку: Зб. наук. праць, присвячених пам'яті проф. С. П. Самійленка. – Ч. II. – Запоріжжя: ЗДУ, 1996. – С. 104-107.
Давидова О. Г. Лексика поезії М. Рильського. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. – Дніпропетровськ, 1955. – 25с.
Дорошкевич О. Підручник історії української літератури, 1927. – К.: Книгоспілка. – Вид. 3. – 350 с.
Єрмоленко С. Я. Фольклор і літературна мова. – К.: Наукова думка, 1987. – 245 с.
Калашник В. С. Фразотворення в українській поетичній мові радянського періоду. – Xарків : Вища школа, 1985. – 172с.
Калашник В., Філон М. Епітет у поетичному ідиостилі Василя Стуса // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. – Вип. 5. – Донецьк: ДонДУ, 1999. – С. 238-243.
Колесник Г. М. Слово крилате, мудре, пристрасне. Лексична синоніміка поетичної мови М. Т. Рильського. – К.: Наукова думка, 1965. – 223с.
Лисиченко Л. Мова: психологічний тип поета // Мовознавство: Тези та повідомлення III Міжнародного конгресу україністів. – Xарків: Око, 1996. – С. 235 - 239.
Новиченко Л. М. Поетичний світ Максима Рильського (1910–1941). – К.: Наукова думка, 1980. – 270 с.
Очерки истории языка русской поэзии XX века. Поэтический язык и идиостиль: общие вопросы. Звуковая организация текста. – М.: Наука, 1990. – 304 с.
Поступальський І. Рецензія на: М. Рильський. «Гомін і відгомін», ДВУ, 1929. – 84 с. // Червоний шлях. – 1929. – № 8–9. – С. 231-232.
Савченко Л., Філон М. Епітетика стрижневих субстантивних образів української лірики XX сторіччя (динамічний аспект) // Мовознавство: Тези та повідомлення III Міжнародного конгресу україністів. – Харків: Око, 1996. – С. 245-246.
Смульсон Л. Шлях до народності. Про творчість Максима Рильського і Миколи Бажана. – К.: ДВУ, 1938. – 103 с.
Опубліковано
2017-06-09
Як цитувати
Umantseva, N. F. (2017). Складні індивідуально-авторські поетичні означення в ліриці М. Рильського 1920 – 30-х років. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки», 23, 169-173. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/uahistory/article/view/8624
Номер
Розділ
ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ БІОГРАФІСТИКИ
